Тома де Фуа-Лескен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тома де Фуа-Лескен
фр. Thomas de Foix
ПсевдоThomas de Foix-Lescun
Народився1485(1485)
Помер3 березня 1525(1525-03-03)
Павія
·загибель у битві
Країна Франція
Діяльністьвійськовий очільник
Знання мовфранцузька
Посадаbishop-electd
Військове званнямаршал
Конфесіякатолицтво
Рідде Фуа
БатькоЖан де Фуа
МатиЖанна д'Оді
Брати, сестриFrançoise de Foixd, André de Foixd і Оде де Фуа де Лотрек
Герб
Герб

Тома де Фуа-Лескен (*Thomas de Foix-Lescun, 1485 —†3 березня 1525) — французький аристократ, військовий діяч часів Італійських війн.Маршал Франції.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з гасконського аристократичного роду де Фуа. Син Жана де Фуа, віконта Лотрека й Вілемюра, губернатора Дофіне. Він спочатку обрав для себе кар'єру священика — у 1505 році стає єпископом Тарба. Завдяки братові Оде у 1514 році потрапив до королівського двору Франциска I. Тоді залишає посаду єпископа й поступає до війська.

У 1515 році був у складі війська короля Франциска під час походу до Ломбардії, де брав участь у битві при Мариньяно. За свої заслуги того ж року отримує звання генерал-лейтената короля. Незабаром успадкував від матері володіння Лескен. У 1516 році допоміг папі римському Леву X захопити герцогство Урбінське для його небожа Лоренцо.

У 1518 році отримує звання маршала, а у 1520 стає кавалером ордену Святого Михайла. Протягом 1518–1519 років був губернатором Мілану (представляючи свого брата Оде де Фуа), але Тома де Фуа вигнали міщани за жорстокість. У 1521 році обороняв Парму від імператорських військ, а у 1522 році брав участь у битві поблизу Біккока, де отримав тяжке поранення. У 1525 році брав участь у битві при Павії, проте знову отримав поранення і потрапив у полон, де й помер від ран 3 березня того ж року.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Під час походів в Італії стає коханцем Іполіти Фйорамонте, графині д'Ескальдасор, яка була дружиною Луїджі Маласпіни, італійського дрібного володаря.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Götz-Rüdiger Tewes / Michael Rohlmann: Der Medici-Papst Leo X. und Frankreich (2002)