Перегляд вихідного коду сторінки Удмуртія

{{Суб'єкт РФ
| UkNm = Удмуртська Республіка
| RuNm = Удмуртская Республика
| OfNm1 = Удмурт Республика
| FSFlag = 
| FSCoA = 
| FlagLnk = Прапор Удмуртії
| CoALnk = Герб Удмуртії
| FSMapName = Udmurt Republic
| FSCtrWhat = Столиця
| FSCtrNm = [[Іжевськ]]
| AreaRnk = 57-а
| TotArea = 42 061<ref>{{Cite web |url=http://www.gks.ru/bgd/free/b10_107/IssWWW.exe/Stg//%3Cextid%3E/%3Cstoragepath%3E::%7Ctab1-01-09.xls |title=Архівована копія |accessdate=2011-09-25 |archive-date=2012-10-18 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121018030426/http://www.gks.ru/bgd/free/b10_107/IssWWW.exe/Stg//%3Cextid%3E/%3Cstoragepath%3E%3A%3A%7Ctab1-01-09.xls }}</ref>
| WaterPrcnt = 0,6
| PopQty = {{зменшення}} 1 400 000<ref>Оцінка числа постійного населення</ref>
| PopDens = 36,2 осіб
| FedDistrNm = [[Приволзький федеральний округ|Приволзький]]
| EcRegNm = [[Уральський економічний район|Уральський]]
| CadNo = 18
| OfLangs = [[російська мова|російська]], [[удмуртська мова|удмуртська]]
| FSAnthem = [[Гімн Удмуртії]]
| MSKS = 0
}}

'''Удму́ртська Респу́бліка''' ({{lang-ru|Удмуртская Республика}}, {{lang-udm|Удмурт Республика, Удмурт Элькун}})&nbsp;— республіка у складі [[Росія|Російської Федерації]], є частиною [[Приволзький федеральний округ|Приволзького федерального округу]]. За [[конституція Удмуртії|Конституцією Удмуртії]] назви ''Удмуртія'' та ''Удмуртська Республіка'' є рівнозначними, у народі республіка отримала назви ''Республіка Удмуртія'' та ''Джерельний край''. Країна розташована в західному [[передуралля|Передураллі]], у межиріччі [[кама|Ками]] та її правої притоки [[вятка|Вятки]].

Утворена 4 листопада 1920 року. Нагороджена орденами [[орден Леніна|Леніна]] (у 1958 році), [[орден Жовтневої Революції|Жовтневої Революції]] (у 1970 році) та [[орден Дружби народів|Дружби народів]] (у 1972 році). У 2008 році [[Банк Росії]] випустив пам'ятну монету, присвячена Удмуртській Республіці.

Площа Удмуртії становить 42 061 км², що за величиною перевищує такі країни, як [[Бельгія]], [[Нідерланди]] та [[Швейцарія]]. За площею в межах Російської Федерації республіка займає 57-е місце. Столиця республіки&nbsp;— місто [[Іжевськ]], відстань від якого до [[москва|Москви]] становить 1 129&nbsp;км. Населення&nbsp;— 1 522 700 осіб (на 2010 рік), за цим показником республіка займає 26-те місце.

== Географія ==

=== Географічне положення ===
Удмуртія розташована на заході [[Передуралля]], у межиріччі [[кама|Ками]] та [[в'ятка|В'ятки]]. Протяжність території з півночі на південь становить 298&nbsp;км, а із заходу на схід&nbsp;— 200&nbsp;км. Республіка межує з [[кіровська область|Кіровською областю]] на півночі та заході, з [[пермський край|Пермським краєм]] на сході, з [[башкортостан|Республікою Башкортостаном]] на південному сході та з [[татарстан|Республікою Татарстаном]]&nbsp;— на півдні та південному заході. Загальна протяжність кордонів&nbsp;— 1 800&nbsp;км.

Становлення Удмуртії як промислово розвиненої республіки в значній мірі визначене її географічним положенням. Велика судноплавна річка Кама та прилегла до неї територія здавна приваблювала уральських промисловців. Вже в середині XVIII століття тут були засновані перші залізоробні заводи, річка давала можливість привозити чавун з уральських заводів і відправляти продукцію до центральної Росії. Після будівництва залізничних магістралей республіка отримала ширший вихід як до центральної Росії, так і до [[Сибір]]у.

'''Крайні точки:'''
* ''північна точка''&nbsp;— 58°32'39' пн.ш.&nbsp;— на північ від села [[шалаші (Глазовський район)|Шалаші]] [[глазовський район|Глазовського району]];
* ''південна точка''&nbsp;— 55°51'37' пн.ш.&nbsp;— на південь від села [[Зуєві Ключі]] [[каракулінський район|Каракулінського району]], острів [[Телеговський]];
* ''західна точка''&nbsp;— 51°07'23' сх.д.&nbsp;— на південний захід від села [[березовка (Сюмсинський район)|Березовка]] [[сюмсинський район|Сюмсинського району]];
* ''східна точка''&nbsp;— 54°25'29' сх.д.&nbsp;— на північний схід від села [[степаново (Воткінський район)|Степаново]] [[воткінський район|Воткінського району]].

=== Рельєф ===
{{main|Рельєф Удмуртії}}
[[Файл:Верховья Камы в окрестностях села Сергино.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Верхньокамська височина]]]]
Територія Удмуртії розташована у східній частині [[східно-Європейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]], на заході [[Передуралля]], і складається з декількох височин та рівнин. Найбільша з них&nbsp;— [[Верхньокамська височина]]&nbsp;— розчленована на 3 частини. Північна частина, яка займає правобережжя річки [[чепца (річка)|Чепца]], належить безпосередньо до Верхньокамської височини. Біля витоків річки [[пизеп (річка, Глазовський район)|Пизеп]], за 10&nbsp;км на північ від села [[Карсовай]], знаходиться найвища точка республіки висотою 332&nbsp;м. Лівобережжя Чепци розділяється на 2 частини. У верхній течії починається [[тиловайська височина|Тиловайська (або Лозинська) височина]], яка простягається на захід до села [[Сюмсі]], знижуючись від 321&nbsp;м біля села [[зюзино (Шарканський район)|Зюзино]] до 230&nbsp;м. У лівобережній частині Чепци розташована і [[Красногорська височина]]. За межами Удмуртії, у верхів'ях [[лобань (річка)|Лобані]], вона з'єднується з [[в'ятські ували|В'ятськими увалами]]. Найвища точка у верхів'ї річки [[Убить]] має відмітку 290&nbsp;м. Тиловайська та Красногорська височини розділяються східною частиною [[кільмезька низовина|Кільмезької низовини]], висоти якої, за виключенням окремих останцевих пагорбів, не перевищують 200&nbsp;м. Західну частина південної половини республіки займає [[Можгинська височина]] з найвищою точкою 262&nbsp;м. У межиріччі [[іж (притока Ками)|Іжа]] та [[кама|Ками]] розташована [[Сарапульська височина]] з максимальною висотою 248&nbsp;м. Високі орографічні елементи північної та південної частин Удмуртії відокремлені один від одного [[центрально-Удмуртська депресія|Центрально-Удмуртською депресією]], вузьким зниженням, яке перетинає республіку майже навпіл. Висоти тут не перевищують 200&nbsp;м, а на окремих останцевих пагорбах сягають 230&nbsp;м.

=== Геологія ===
{{main|Геологія Удмуртії}}
[[Файл:Геологічна будова Удмуртії.PNG|міні|праворуч|200пкс|Схема геологічних структур:<br />1&nbsp;— [[Верхньокамська западина]], 2&nbsp;— [[Татарське склепіння]] (2а&nbsp;— [[Немський виступ]], 2б&nbsp;— Кільмезький грабен, 2в&nbsp;— [[Удмуртський виступ]], 2г&nbsp;— Марі-Турекська сідловина, 2д&nbsp;— [[Нижньокамська зона лінійних дислокацій]]), 3&nbsp;— Бірська сідловина]]
Територія Удмуртії розташована в межах [[волзько-Камська антекліза|Волзько-Камської антеклізи]], однієї з найбільших структур [[російська платформа|Російської платформи]]. Вона складається з декількох дрібніших структур. У межах республіки це&nbsp;— [[Татарське склепіння]], [[Калтасинський авлакоген]] та [[Верхньокамська западина]].

''Татарське склепіння'' охоплює західну частину Удмуртії, глибина залягання фундаменту становить 1500–2000&nbsp;м. Поділяється на Північну вершину, [[нижньокамська зона лінійних дислокацій|Нижньокамську зону лінійних дислокацій]] та північно-східний схил Південної (Альметьєвської) вершини. Північна вершина своєю чергою складається з [[немський виступ|Немського]], [[удмуртський виступ|Удмуртського]] та Кукморського виступів, розділених грабенами по фундаменту і відповідають прогинам у чохлі. ''Удмуртська система глибинних розломів'' відділяє Татарське склепіння від Калтасинського авлакогена. Вона представлена системою ярусних скидів і простягається у вигляді плавної дуги. Загальна ширина зони розломів становить 15-20&nbsp;км, амплітуда&nbsp;— 1-2&nbsp;км. ''Калтасинський авлакоген'' охоплює східну частину Удмуртії та характеризується поступовим зануренням фундаменту на південний схід. Глибина залягання фундаменту становить 3-5&nbsp;км, у западині на схід від [[Сарапул]]а&nbsp;— до 7-8&nbsp;км. Заповнений потужним шаром рифейських [[пісковик]]ів. ''Верхньокамська западина'' охоплює східну та північну частину Удмуртії та виражена в осадовому чохлі. Поділяється на Бородулінсько-Фокінську, Верхньообвінську частини, Чепецьку та Кільмезько-Немську зони. На півдні западина переходить у ''Бірську сідловину''.

Структури, виділені по фундаменту, розбиті на численні блоки розломами субмеридіонального та північно-східного напрямків. В осадовому чохлі структурні зони розрізняються за наявністю і орієнтації локальних прогинів та валів, загальна кількість яких досягає багатьох десятків. Найзначніші вали&nbsp;— ''Зуринський'', ''Дебьоський'', ''Кулигінський'', ''Кіонгопський'', найбільші прогини&nbsp;— ''Кільмезький'' та ''Мамадисько-Кокарський''. Будова осадового чохла тісно пов'язана з будовою фундаменту. Складні поєднання його порухів визначило хід накопичення осаду і формування в осадовому чохлі 3 структурних поверхів&nbsp;— ''рифейського'', ''вендського'' та ''палеозойського''.

=== Корисні копалини ===
На території Удмуртії відкриті поклади [[нафта|нафти]], [[азотний газ|азотного газу]], [[буре вугілля|бурого]] та [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], мінералізованої води та розсолів з вмістом [[йод]]у та [[бром]]у. Відмічені рудопрояви [[мідь|міді]], [[залізо|заліза]], [[манган|марганцю]], мінеральних фарб, повсюди поширені родовища будівельних матеріалів.

Найбільшого значення для економіки республіки відіграють паливні корисні копалини, а саме ''нафта'', торф та вугілля. Нафтопошукові роботи в республіці розпочались в 1945 році і продовжуються сьогодні. У наш час{{коли}} виявлено 86 родовищ, більша частина запасів яких розробляється. Промислові поклади нафти виявлені в основному в девонських та кам'яновугільних відкладах і приурочені до плікативних антиклінальних, брахіантиклінальних складок та рифогенних масивів. За даними на 1 січня 1997 року загальна кількість видобутою нафти в Удмуртії становить 221,4&nbsp;млн тон, видобуті запаси промислових категорій (А+В+С) становлять 369,1&nbsp;млн тон, видобуті перспективні та прогнозовані запаси категорій С2+С3+Д&nbsp;— 280&nbsp;млн тон. В цілому поклади важкі, смолисті, з абсолютною глибиною залягання від 680 до 2000&nbsp;м. Густота коливається від 0,87 до 0,91 г/см³, колір від чорного смолистого у вендських та нижньокамських покладах до темно-коричневої та коричневої в девонських та середньокам'яновугільних відкладах. Геологорозвідувальні роботи різних років підтвердили наявність в Удмуртії покладів ''вугілля''. Найбільше воно поширене в [[козаковський вугленосний район|Козаковському]] та [[камбарський вугільний район|Камбарському вугленосних районах]]

=== Клімат ===
Клімат Удмуртії [[помірно-континентальний клімат|помірно континентальний]] з довгою холодною та багатосніжною [[зима|зимою]], теплим літом та добре вираженими перехідними сезонами&nbsp;— весною та осінню. Найбільші величини сумарної сонячної радіації припадають на червень. Найменші&nbsp;— на грудень. В середньому за рік сумарна сонячна радіація збільшується по території від 87,7 ккал/см² на півночі до 93,3 ккал/см² на півдні. Відбита від земної поверхні частина сонячної радіації велика (80%) взимку над засніженими ділянками. [[літо|Влітку]] вона становить 15-25% та суттєво не змінюється по території. Характерна для Удмуртії велика тривалість сонячного сяяння (1839 годин) значно знижується через хмарність. В найбільш сонячний місяць (червень) суми сяяння становлять 62% від можливого.

Середньорічна температура повітря на території Удмуртії позитивна. В липні температура змінюється в межах 18-19&nbsp;°C. Абсолютний максимум на півночі становить 37&nbsp;°C, а на півдні 38&nbsp;°C. Найхолодніший місяць&nbsp;— січень. Середньомісячні температури на північному сході −15,2&nbsp;°C, на півдні −14,2&nbsp;°C. Під впливом [[атлантичний океан|Атлантичного океану]] січневі ізотерми спрямовані з північного заходу на південний схід, тому найхолоднішим районом є північний схід, найтеплішим&nbsp;— південний захід. Морози в січні можуть сягати −35-40&nbsp;°C й нижче. [[31 грудня]] [[1978]] року температура знижувалась до −50&nbsp;°C. Великі морози пов'язані із вторгненням арктичного повітря із півночі. Стійкий [[сніг]]овий покрив встановлюється в середині листопада і зникає через 160–175 днів. Максимальної висоти він досягає в березні і становить 60-70&nbsp;см.

=== Гідрографія ===
Територія Удмуртії відноситься до басейну річки [[Кама]] і має густу, добре розвинену річкову мережу. Загальна протяжність усіх річок республіки становить приблизно 30 тисяч км. Найбільшими річка є Кама та її притока [[В'ятка]], які беруть початок на півночі Удмуртії, але одразу через декілька кілометрів покидають її. Пройшовши сотні кілометрів вони знову повертаються на південному сході та південному заході відповідно.

Більшість річок республіки мають довжину до 10&nbsp;км, їхня кількість перевищує 7 тисяч. Кількість річок довжиною 10-100&nbsp;км становить 368, середніх (100–500 км) та великих (понад 500 км)&nbsp;— всього 17. Річки мають переважно снігове живлення. Середній час встановлення [[льодостав]]у&nbsp;— середина листопаду, [[льодохід]]&nbsp;— середина квітня. Паводки починаються приблизно в середині квітня і продовжуються 30-45 днів. Серед усіх річок республіки судноплавними є лише Кама та В'ятка.
[[Файл:Udmurtia Glazov asv2019-05 img05.jpg|міні|праворуч|170пкс|Чепца біля Глазова]]
[[Файл:Izhevsk lakeview.jpg|міні|праворуч|170пкс|Іж в Іжевську]]

{| align="center" class="wikitable sortable"
|+
! |№
! |Назва річки
! |Довжина<br />загальна,<br />км
! |Довжина<br />в Удмуртії,<br />км
! |Площа<br />басейну,<br />км²
|-----
| align="right"| 1
| [[чепца (притока В'ятки)|Чепца]]
| align="right"| 501
| align="right"| 304
| align="right"| 20400
|-----
| align="right"| 2
| [[Кама]]
| align="right"| 1805
| align="right"| 260
| align="right"| 507000
|-----
| align="right"| 3
| [[вала (притока Кільмезі)|Вала]]
| align="right"| 196
| align="right"| 192
| align="right"| 7360
|-----
| align="right"| 4
| [[іж (притока Ками)|Іж]]
| align="right"| 259
| align="right"| 190
| align="right"| 8510
|-----
| align="right"| 5
| [[Кільмезь (річка)|Кільмезь]]
| align="right"| 270
| align="right"| 186
| align="right"| 17200
|-----
| align="right"| 6
| [[лоза (притока Чепци)|Лоза]]
| align="right"| 127
| align="right"| 127
| align="right"| 3030
|-----
| align="right"| 7
| [[лекма (притока Чепци)|Лекма]]
| align="right"| 127
| align="right"| 127
| align="right"| 1580
|-----
| align="right"| 8
| [[Убить]]
| align="right"| 120
| align="right"| 120
| align="right"| 683
|-----
| align="right"| 9
| [[ува (притока Вали)|Ува]]
| align="right"| 112
| align="right"| 112
| align="right"| 1230
|-----
| align="right"| 10
| [[іта (притока Лози)|Іта]]
| align="right"| 108
| align="right"| 108
| align="right"| 1160
|-----
| align="right"| 11
| [[уть (притока Кільмезі)|Уть]]
| align="right"| 107
| align="right"| 107
| align="right"| 1190
|-----
| align="right"| 12
| [[Лумпун (річка)|Лумпун]]
| align="right"| 158
| align="right"| 94
| align="right"| 1550
|-----
| align="right"| 13
| [[Кирикмас]]
| align="right"| 108
| align="right"| 85
| align="right"| 2100
|-----
| align="right"| 14
| [[сіва (притока Ками)|Сіва]]
| align="right"| 206
| align="right"| 72
| align="right"| 4870
|-----
| align="right"| 15
| [[тойма (притока Ками)|Тойма]]
| align="right"| 124
| align="right"| 52
| align="right"| 1450
|-----
| align="right"| 16
| [[Вятка]]
| align="right"| 1314
| align="right"| 33
| align="right"| 129000
|-----
| align="right"| 17
| [[буй (притока Ками)|Буй]]
| align="right"| 228
| align="right"| 16
| align="right"| 1337
|+
|}

В Удмуртії нараховується понад 600 ставків, серед яких найбільшими є [[іжевський став|Іжевський]], [[воткінський став|Воткінський]], [[камбарський став|Камбарський]] та [[пудемський став|Пудемський]]. З північного сходу на південь республіка омивається [[воткінське водосховище|Воткінським]] та [[нижньокамське водосховище|Нижньокамським]] водосховищами, утвореними на Камі в результаті будівництва гребель [[ГЕС]].

Важливу роль в Удмуртії відіграють підземні водні джерела, завдяки великій кількості яких республіка отримала неофіційну назву «Джерельний край». Щорічно із них видобувається більш як 60&nbsp;млн м³ для господарських, технічних та сільськогосподарських потреб. Більшість підземних водних джерел мають мінеральні якості та використовуються в лікувально-оздоровчих закладах і розливаються у пляшки. Найзначнішими мінеральними джерелами є [[варзі-Ятчинський курорт|Варзі-Ятчинське]] (сульфатно-калцієві води), Ново-Іжевське, Кізнерське та Увинське (йодо-бромисті води).

=== Флора та фауна ===
{{main|Рослинний світ Удмуртії}}
{{main|Тваринний світ Удмуртії}}

== Історія ==
{{Історія Удмуртії}}

=== Рання історія ===
Основною проблемою дослідження ранньої історії Удмуртії є майже відсутність письмових джерел. В тих, що були вивчені, [[удмурти]] зустрічаються епізодично, окрім того додаткову важкість додає термінологія. Так, під ''арянами'' (або ''арськими людьми'') окрім удмуртів розуміли і інші народи, які населяли [[арська дорога|Арську дорогу]]. Тому важливе значення в дослідженні історії удмуртів отримали лише порівняльні вивчення.

[[Удмуртська мова]] належить до [[пермські мови|пермської]] гілки [[фіно-угорські мови|фіно-угорських мов]]. Виділення її із прапермської мовної спільноти в результаті [[волзька Булгарія|булгарського]] впливу пройшло в [[VII]]-[[XIII століття]]х. В дослідженні історії удмуртської мови виділяють декілька періодів: ''ранній праудмуртський'', ''пізній праудмуртський'' та ''сучасний удмуртський''. На початок [[2 тисячоліття]] на території Удмуртії єдиною археологічної культури не було. На основі аналізу археологічних матеріалів виділяються декілька локальних варіантів:
* '''''[[кочергинська культура]]'''''&nbsp;— об'єднує пам'ятки басейну річки [[В'ятка]] [[X століття|X]]–[[XII]] століть. Її попередниками були [[худяковська культура|худяковська]] та [[єманаєвська культура|єманаєвська]] культури. З приходом на їхню територію [[росіяни|росіян]] ця культура поступово припинила своє існування, представники частково асимілювались або мігрували на схід;
* '''''[[чумойтлинська культура]]'''''&nbsp;— об'єднує пам'ятки удмуртського [[Прикам'я]] X—[[XV]] століть. Її попередниками були [[мазунинська культура|мазунинська]] та [[верхньоутчанська культура|верхньоутчанська]] культури;
* '''''[[чепецька культура]]'''''&nbsp;— об'єднує пам'ятки басейну середньої [[чепца (притока В'ятки)|Чепци]] [[IX]]—XV століть. Її попередником була [[поломська культура]]. Найвідоміші городища&nbsp;— [[солдирське городище|Солдирське]] та [[дондикарське городище|Дондикарське]]. Етнічний склад культури не вивчений, але більш всього був пермським. Пізніше в результаті змішування представників культури з удмуртами, сформувались північні удмурти.

=== Середньовіччя ===
В 1135–1136 роках у [[волзька Булгарія|Волзькій Булгарії]], до складу якої входила і територія сучасної Удмуртії, побував арабський мандрівник [[Абу Хамід аль-Гарнаті]], який так описав країну:
{{цитата|…у Булгар есть области Вису и Ару, которые платят харадж…}}

Першою письмовою згадкою удмуртів в [[росія|російських]] літописах стала «Повість про країну Вятську», де Удмуртія описується так:
{{цитата|и узревше… град чудской,… называемый Чудью Болванский городок… той град взяша воинским промыслом в лето 6689 (1181) месяца июля в 21 день… и побиша ту множество Чуди и Отяков, а ини по лесам разбегошася,… и нарекоша той град Никулицын…}}

З XV століття північні удмурти увійшли в склад [[московська держава|Московської держави]], а південні&nbsp;— в склад [[казанське ханство|Казанського ханства]], де вони утворили [[арська земля|Арську землю]]. В арабських джерелах IX-XII століття вона згадується як Арсанія, в російських літописах відома з 1379 року. В складі Казанського ханства Арська земля утворювала окремий податковий округ&nbsp;— [[арська дорога|Арську дорогу]]. 1552 року край був майже повністю спустошений в період розгрому Казанського ханства, а також внаслідок придушення повстань 1553–1554 та 1556 років. Декотрі групи з населення, що вціліло, перейшли в Бавлінський район теперішнього Татарстану.

=== Удмуртія в складі Росії ===
В 1552 році, після завоювання Москвою Казанського ханства, обидві групи удмуртів опинились в межах однієї держави. В XVII–XVIII століттях було почате засвоєння території росіянами, були збудовані перші підприємства, найбільшого розвитку досягли металургія та виробництво зброї. Наприкінці 1750-х років та на початку 1760-их були збудовані найбільші промислові підприємства&nbsp;— Іжевський та Воткінський заводи, біля яких виросли робітничі селища, що пізніше перетворились на великі міста. Наприкінці XIX століття на півдні Удмуртії були прокладені перші залізниці. У той же час в Удмуртії спалахували «картопляні» та «[[кумишка|кумишечні]]» бунти, а наприкінці ХІХ століття стала відомою на всю країну «[[мултанська справа]]» про людське жертвоприношення, у якому звинувачували нехристиянізованих удмуртів.

=== Радянська Удмуртія ===

Як державне утворення Удмуртія виникла одразу після [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]], коли 4 листопада 1920 року [[Ленін]] підписав постанову ВЦВК і РНК [[РРФСР]] про створення ряду нових автономних областей, в якому, зокрема, говорилося:
{{цитата|«утворити… автономні області трудових народів&nbsp;— [[калмики|калмицького]], [[марійці|марійського]] і [[удмурти|вотяцького»]]}}

1 січня 1932 року постановою ВЦВК [[СРСР]] назву області було змінено:
<blockquote>''«Через те, що корінне населення Вотської автономної області… є удмуртським народом, …перейменувати Вотську автономну область в Удмуртську автономну область».''</blockquote>

28 грудня 1934 року ВЦВК СРСР приймає постанову «Про перетворення Удмуртської автономної області в [[Удмуртська АРСР|Удмуртську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку»]].

Репресії проти інтелігенції 1930-х років прийшли до Удмуртії у вигляді [[Спілка визволення фінських народностей|справи «Спілки визволення фінських народностей»]].

=== Сучасність ===
У 1990 році Верховна Рада Удмуртської АРСР затвердила нову назву&nbsp;— Удмуртська Республіка.

== Населення ==
{{main|Населення Удмуртії}}
Чисельність населення&nbsp;— 1 552 000 осіб (2005). Щільність населення&nbsp;— 36,9 осіб/км² (2005), питома вага міського населення&nbsp;— 69,4% (2005).

Згідно зі Всеросійським переписом населення 2010, національний склад населення Республіки був наступним:
{| class="standard"
!Народ ||Чисельність, [[2010]], %.
|-
|[[Росіяни]]|| 62,2%
|-
|[[Удмурти]]|| 28,0%
|-
|[[Татари]]|| 6,7%
|-
|[[Українці в Удмуртії|Українці]]|| 0,6%
|-
|Інші|| 3%
|-
|}

=== Татари в Удмуртії ===
У Республіці Удмуртія [[татари]] проживають в основному в [[Іжевськ]]у, [[Сарапул]]i, Можгі, [[Глазов]]i, [[Воткінськ]]i і компактно в [[Алнашський район|Алнашському]], [[Балезінський район|Балезінському]], [[Юкаменський район|Юкаменському]] районах. В Удмуртії 20 населених пунктів з переважанням татарського населення. Є 20 татарських класів і 13 дошкільних установ (на 1995), також татарські відділення існують в Удмуртському університеті та Іжевському педагогічному училищі. Працюють Татарський суспільний центр (з 1991), об'єднання татарської молоді «Іман», Центр татарської культури ([[Юкаменський район]]), [[Татарська бібліотека Іжевська]]. Виходять газета «[[Яңарыш]]» ([[Іжевськ]], з 1991), радіо і телепередачі: «Очрашу», «Хәерле кич». Виступає народний ансамбль «[[Шаян йодизлар]]» ([[Іжевськ]]).

== Релігія ==
{{main|Церкви Удмуртії}}

== Культура ==
{{main|Культура Удмуртії}}
===Спорт===
{{Докладніше|Спорт в Удмуртії}}

== Державний лад ==
=== Конституція ===
Державно-правовий статус Удмуртії визначається [[конституція Російської Федерації|Конституцією Росії]] та [[конституція Удмуртської Республіки|Конституцією Удмуртії]].

=== Законодавча влада ===
Вищим законодавчим та контролюючим органом влади є [[державна Рада Удмуртської Республіки|Державна рада Удмуртії]], депутати якої обираються кожні 5 років. Нинішній склад ради був обраний 25 червня 2013 року. Головою Державної ради на сьогодні є [[Невоструєв Володимир Петрович]].

=== Виконавча влада ===
Виконавчу владу в Удмуртії здійснює [[голова Удмуртської Республіки|голова]] та [[уряд Удмуртської Республіки|уряд Удмуртії]]. Чинним головою республіки є [[Бречалов Олександр Володимирович]], обраний 2017 року.

=== Судова влада ===
[[конституційний суд Удмуртської Республіки|Конституційний суд Удмуртії]] є вищим судовим органом, але на сьогодні він взагалі не сформований. Судову владу у республіці здійснюють [[верховний суд Удмуртської Республіки|Верховний суд]], [[арбітражний суд Удмуртської Республіки|арбітражний суд]], районні та мирові суди.

[[прокурор Удмуртської Республіки|Прокурор Удмуртії]] та підлеглі йому районні прокурори здійснюють нагляд за виконанням законів. Головним прокурором республіки на сьогодні є [[Панов Сергій Валентинович]].

== Адміністративний поділ Удмуртії ==
Станом на 2021 рік республіка поділялась на 25 муніципальних округів (називаються районами) та 5 міських округів:
{| align="center" class="standard"
|+
! |№<br/>з/п
! |Район (йорос)
! |Площа,<br />км²
! |Населення,<br />осіб ([[2002]])
! |Населення,<br />осіб ([[2010]])
! |Населення,<br />осіб ([[2021]])
! | Центр
! | К-ть<br/>НП
|-----
| 1
| [[Алнаський район]]
| align="right"| 896,00
| align="right"| 22258
| align="right"| 20403
| align="right"| 17978
| [[Алнаші]]
| align="right"| 81
|-----
| 2
| [[Балезінський район]]
| align="right"| 2434,67
| align="right"| 38443
| align="right"| 36320
| align="right"| 29263
| [[балезіно (селище)|Балезіно]]
| align="right"| 136
|-----
| 3
| [[Вавозький район]]
| align="right"| 1678,99
| align="right"| 17323
| align="right"| 16351
| align="right"| 14810
| [[вавож (село)|Вавож]]
| align="right"| 69
|-----
| 4
| [[Воткінський район]]
| align="right"| 1863,84
| align="right"| 23709
| align="right"| 24114
| align="right"| 24491
| [[Воткінськ]]
| align="right"| 69
|-----
| 5
| [[Глазовський район]]
| align="right"| 2159,70
| align="right"| 18792
| align="right"| 17132
| align="right"| 14870
| [[Глазов]]
| align="right"| 123
|-----
| 6
| [[Граховський район]]
| align="right"| 970,58
| align="right"| 10879
| align="right"| 9354
| align="right"| 7598
| [[грахово (Росія)|Грахово]]
| align="right"| 41
|-----
| 7
| [[Дебьоський район]]
| align="right"| 1033,03
| align="right"| 14085
| align="right"| 12665
| align="right"| 11520
| [[Дебьоси]]
| align="right"| 61
|-----
| 8
| [[зав'яловський район (Удмуртія)|Зав'яловський район]]
| align="right"| 2202,82
| align="right"| 59145
| align="right"| 66000
| align="right"| 80665
| [[зав'ялово (Удмуртія)|Зав'ялово]]
| align="right"| 127
|-----
| 9
| [[Ігринський район]]
| align="right"| 2266,90
| align="right"| 42850
| align="right"| 38194
| align="right"| 35151
| [[Ігра]]
| align="right"| 81
|-----
| 10
| [[Камбарський район]]
| align="right"| 672,62
| align="right"| 21243
| align="right"| 18106
| align="right"| 16239
| [[Камбарка]]
| align="right"| 21
|-----
| 11
| [[Каракулинський район]]
| align="right"| 1192,56
| align="right"| 13835
| align="right"| 12230
| align="right"| 10028
| [[Каракулино]]
| align="right"| 32
|-----
| 12
| [[Кезький район]]
| align="right"| 2321,02
| align="right"| 26446
| align="right"| 22911
| align="right"| 19215
| [[Кез]]
| align="right"| 136
|-----
| 13
| [[Кізнерський район]]
| align="right"| 2131,11
| align="right"| 23502
| align="right"| 20263
| align="right"| 16857
| [[кізнер (селище)|Кізнер]]
| align="right"| 74
|-----
| 14
| [[Кіясовський район]]
| align="right"| 821,27
| align="right"| 11550
| align="right"| 10305
| align="right"| 8717
| [[кіясово (Кіясовський район)|Кіясово]]
| align="right"| 34
|-----
| 15
| [[красногорський район (Удмуртія)|Красногорський район]]
| align="right"| 1860,05
| align="right"| 12219
| align="right"| 10347
| align="right"| 8364
| [[красногорське (Удмуртія)|Красногорське]]
| align="right"| 72
|-----
| 16
| [[Малопургинський район]]
| align="right"| 1223,18
| align="right"| 31558
| align="right"| 33058
| align="right"| 33183
| [[Мала Пурга]]
| align="right"| 79
|-----
| 17
| [[Можгинський район]]
| align="right"| 1996,97
| align="right"| 30358
| align="right"| 28293
| align="right"| 25152
| [[Можга]]
| align="right"| 108
|-----
| 18
| [[Сарапульський район]]
| align="right"| 1877,63
| align="right"| 24215
| align="right"| 24625
| align="right"| 23449
| [[Сігаєво]]
| align="right"| 59
|-----
| 19
| [[Селтинський район]]
| align="right"| 1883,74
| align="right"| 13335
| align="right"| 11368
| align="right"| 9707
| [[Селти]]
| align="right"| 72
|-----
| 20
| [[Сюмсинський район]]
| align="right"| 1793,06
| align="right"| 16288
| align="right"| 13401
| align="right"| 11426
| [[Сюмсі]]
| align="right"| 56
|-----
| 21
| [[Увинський район]]
| align="right"| 2445,37
| align="right"| 40738
| align="right"| 39761
| align="right"| 37662
| [[ува (селище)|Ува]]
| align="right"| 89
|-----
| 22
| [[Шарканський район]]
| align="right"| 1404,49
| align="right"| 21384
| align="right"| 19100
| align="right"| 17890
| [[шаркан (Шарканський район)|Шаркан]]
| align="right"| 91
|-----
| 23
| [[Юкаменський район]]
| align="right"| 1016,09
| align="right"| 11947
| align="right"| 10207
| align="right"| 7854
| [[Юкаменське]]
| align="right"| 73
|-----
| 24
| [[Якшур-Бодьїнський район]]
| align="right"| 1781,00
| align="right"| 22599
| align="right"| 21467
| align="right"| 20282
| [[Якшур-Бодья]]
| align="right"| 80
|-----
| 25
| [[Ярський район]]
| align="right"| 1524,27
| align="right"| 18870
| align="right"| 15286
| align="right"| 12431
| [[Яр]]
| align="right"| 68
|-----
| 1
| [[Воткінський міський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 99441
| align="right"| 99022
| align="right"| 96861
| [[Воткінськ]]
| align="right"| 1
|-----
| 2
| [[Глазовський міський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 100894
| align="right"| 95854
| align="right"| 91921
| [[Глазов]]
| align="right"| 1
|-----
| 3
| [[Іжевський міський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 632140
| align="right"| 627734
| align="right"| 646468
| [[Іжевськ]]
| align="right"| 1
|-----
| 4
| [[Можгинський міський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 47119
| align="right"| 47961
| align="right"| 48750
| [[Можга]]
| align="right"| 1
|-----
| 5
| [[Сарапульський міський округ]]
| align="right"| -
| align="right"| 103141
| align="right"| 101381
| align="right"| 94554
| [[Сарапул]]
| align="right"| 1
|+
|}

== Найбільші населені пункти ==
Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:
{| align="center" class="standard"
|+
! |№
! |Населений пункт
! |Населення,<br/>осіб ([[2002]])
! |Населення,<br/>осіб ([[2010]])
|-----
| 1
| '''[[Іжевськ]]'''
| align="right"| 632140
| align="right"| 627734
|-----
| 2
| '''[[Сарапул]]'''
| align="right"| 103141
| align="right"| 101381
|-----
| 3
| '''[[Воткінськ]]'''
| align="right"| 99441
| align="right"| 99022
|-----
| 4
| '''[[Глазов]]'''
| align="right"| 100894
| align="right"| 95854
|-----
| 5
| '''[[Можга]]'''
| align="right"| 47119
| align="right"| 47961
|-----
| 6
| [[Ігра]]
| align="right"| 22280
| align="right"| 20737
|-----
| 7
| [[ува (селище)|Ува]]
| align="right"| 19358
| align="right"| 19984
|-----
| 8
| [[балезіно (селище)|Балезіно]]
| align="right"| 16804
| align="right"| 16121
|-----
| 9
| [[Кез]]
| align="right"| 10913
| align="right"| 11080
|-----
| 10
| '''[[Камбарка]]'''
| align="right"| 12636
| align="right"| 11021
|+
|}

== Економіка ==

=== Промисловість ===
[[Машинобудування]] і [[металообробка]]: легкові автомобілі, магнітофони, пральні машини, легкові автомобілі, мотоцикли, тепловози, верстати, нафтопромислове устаткування, редуктори, оборонна продукція, спортивно-мисливські рушниці. [[Чорна металургія]], лісова і [[деревообробна промисловість]]. Розвинуті також хімічна, скляна, [[легка промисловість]]. Видобуток нафти, [[газ]]у, [[торф]]у.

=== Сільське господарство ===
{{main|Сільське господарство Удмуртії}}
Провідна галузь сільського господарства&nbsp;— [[тваринництво]], переважно м'ясомолочне [[скотарство]], [[свинарство]]. Розводять птахів, овець. [[Бджільництво]]. Вирощують: зернові&nbsp;— [[жито]], [[ячмінь]], [[овес]], [[гречка]]; [[кормові культури]], картоплю, [[льон-довгунець]], [[овочі]].

=== Транспорт ===
''Дивись також: [[Залізничний транспорт Удмуртії]]''

== Медицина ==
{{main|Медицина в Удмуртії}}

== Див. також ==
* [[Гімн Удмуртії]]
* [[Аграрний Союз Удмуртії]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53411/22484.html Удмуртія]}}

* [https://youtu.be/0ysFZSlCGts Удмуртія: боротьба за незалежність в умовах Російської Федерації / Вільний Ідель-Урал // ВІДЕО]
*[http://www.udmurt.ru/ Офіційне представництво Удмуртської Республіки] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20071123072308/http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=18 Удмуртська Республіка в довіднику-каталозі «Вся Росія»] {{ref-ru}}
* [http://www.udmgossovet.ru/ Державна Рада Удмуртської Республіки] {{ref-ru}}
* [http://www.dayudm.ru/ ІА «День». Політичні, економічні, культурні, спортивні новини Удмуртії] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080330205141/http://glazovinfo.ru/ Неофіційний сайт м. Глазова Удмуртської Республіки] {{ref-ru}}
* [http://geraldika.udmurt.info/ Геральдика Удмуртії] {{ref-ru}}
* [http://udmurt.info/directory/#udmnet Удмуртський каталог: Удмуртія] {{ref-ru}}
* [http://gasur.narod.ru/ Архівна служба Удмуртської Республіки] {{ref-ru}}
* [http://www.mccme.ru/putevod/18/18rus.html Удмуртська Республіка в путівнику по Росії] {{ref-ru}}

{{Розташування2|nw={{RUS-KIR}}|n={{RUS-KIR}}|ne=|w={{RUS-KIR}}|e={{RUS-PER}}|sw=|s={{RUS-TT}}|se={{RUS-BA}}}}
{{Приволзький федеральний округ}}
{{Росія}}
{{Фіно-угорські країни}}
{{Організація непредставлених націй та народів}}
{{ВП-портали|Удмуртія|Географія}}

{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Удмуртія}}
[[Категорія:Республіки Росії]]
[[Категорія:Удмуртія]]
[[Категорія:Надкам'я]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1920]]
[[Категорія:Регіони, нагороджені орденом Дружби народів]]