Улуг-заде Клавдія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кла́вдія Олекса́ндрівна Улуг-заде́ (також Кла́вдія Улогзода́, тадж. Клавдия Улуғзода, рос. Клавдия Александровна Улуг-заде, до шлюбу Благовещенська / тадж. Блоговешенская, рос. Благовещенская; *17 листопада 1909(19091117), Ашгабат — 12 лютого 1965, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — радянська таджицька фольклористка, перекладачка і письменниця.

З життєпису[ред. | ред. код]

Походить з маленької родини.

Закінчила факультет сходознавства Середньозійського університету (Ташкент, 1930).

Під час навчання познайомилася з таджицьким письменником Сатимом Улуг-заде, з яким згодом побралась, мали в шлюбі 2-х синів.

Працювала редакторкою, зокрема в партійних ідеологічних часописах Таджицької РСР, на кшталт «Рохи Ленини» («Ленінський шлях»), також перекладачкою в Народному комісаріаті (уряді) Радянського Союзу.

Як фольклористка відома, перш за все, перекладами на російську таджицького народного гумору, а також таджицьких народних казок, причому цей переклад вважається класичним, витримав багато перевидань.

Є авторкою дитячих книг:

  • «Salom, boychechak»,
  • «Muqim Kulol» (обидві — 1961),
  • «Muqim va Savsan» (1965).

Від 1945 року К. О. Улугзода — членкиня Спілки письменників СРСР.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерело-посилання[ред. | ред. код]