Франсуа Лафон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Лафон
фр. François Lafon
Народження13 липня 1846(1846-07-13)[1][2]
колишній XI округ Парижаd, Париж, Франція
Смерть10 квітня 1913(1913-04-10)[3] (66 років)
 Неї-сюр-Сен[3]
Країна Франція
Діяльністьхудожник
Напрямокакадемізм
ВчительАлександр Кабанель
ЧленЛіга французької батьківщини і Національне товариство образотворчих мистецтвd
БатькоJacques-Émile Lafond
Роботи в колекціїMusée d'art et d'histoire de Saint-Brieucd і Музей витончених мистецтв Парижаd
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Франсуа Лафон у Вікісховищі

Франсуа Лафон (фр. François Lafon; 13 липня 1846, Париж — 1913, Нейї-сюр-Сен) — французький художник.

Лафон отримав перші художні настанови від свого батька, художника Жака-Еміля Лафона (1817—1886). За його підтримки Лафон згодом став студентом Школи витончених мистецтв, де навчався у Александра Кабанеля.

Коли життя нормалізувалося після франко-прусської війни, зміг зробити свій дуже успішний дебют у 1875 році на великій щорічній виставці в Салоні Парижа. Після кількох років успішної роботи він був прийнятий членом Національного товариства витончених мистецтв у 1890 році.

Галерея творів

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]