Футбол у Бучачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті є інформація про футбол у Бучачі — районному центрі Тернопільської області, Україна.

Назва

[ред. | ред. код]

На початках, до другої світової війни та в діаспорі українці називали гру копаний м'яч. За спогадами випускника Місійного інституту імені святого Йосафата Юліяна Катрія ЧСВВ, серед його учнів — найпопулярніша гра.[1] Цю назву гри вжито також, зокрема, в історично-мемуарному збірнику «Бучач і Бучаччина».[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Австрійський період

[ред. | ред. код]

Точна дата появи гри та першого поєдинку невідома.

Польський період

[ред. | ред. код]

Було кілька команд, створених представниками етнічних громад міста. Зокрема:

  • українська — «Буревій», за яку виступав також гравець родом з Монастириська Ізидор Рибак, який разом із Миколою Бартківим запропонували назву клубу[3],
  • польські — «Пилява»[4], «Поґонь»,
  • юдейська — «Маккабі»[4].

Гітлерівський період

[ред. | ред. код]

Радянський період

[ред. | ред. код]

Найуспішніший з точки зору досягнень.

У травні 1946 року в Монастириськах відбувся матч між футбольними збірними господарів та Бучача, перемогли гості 6:3.[5]

У місті були команди:

  • у 1948—1949 роках була команда міста Бучача, її назва в тодішній районній газеті «Нова зірка» не вказана; зокрема, у червні 1948 команда вдома виграла матч на першість області у команди Бережан 2:0[6],
  • «Труд», зокрема, у 1955 році,
  • «Буревісник», зокрема, у 1956—1957 роках,
  • «Авангард», зокрема, у 1958—1960 роках,
  • «Спартак» — переможець розіграшу Кубка області серед команд цього товариства у 1962 році, 30 травня 1963 року в місті в товариському матчі обіграв команду майстрів класу «Б» львівський СКА з рахунком 4:3.[7]
  • «Колос» (до 1969 «Колгоспник»). Ця команда тричі поспіль (з 1969 до 1971 рр.) здобувала кубок «Золотий колос» як найсильніша сільська команда усього Радянського Союзу. За це досягнення вона отримала право навічно залишити кубок у себе (переданий до Бучацького районного краєзнавчого музею).[8]
  • Металіст — у 1980-тих роках.

Період відновлення Незалежності України

[ред. | ред. код]

Обласні змагання

[ред. | ред. код]

Місто на обласних змаганнях представляє ФК «Колос». Не у всіх першостях області команда брала участь, зокрема, не була заявлена на сезон 2015.[9]

Районні змагання

[ред. | ред. код]

Команди з міста регулярно беруть участь у розіграші першості району. Зокрема, «Ядро» — учасник першості-2012, у якій, з урахуванням результатів районної Спартакіади, посіла 1-ше місце у своїй групі.[10] У сезоні-2013 посіла 7-е місце в 2-й групі[11]

Турнір пам'яті Богдана Микитчака

[ред. | ред. код]

Змагання з міні-футболу серед аматорів проводяться, починаючи з 2003 року. Ініціатори турніру — футболісти команд району, які власним коштом (немає спонсорів) купляють вінок і вшановують пам'ять загиблого колишнього молодого футболіста біля його могили.[12]

Група «Здоров'я»

[ред. | ред. код]

Щонеділі на міському стадіоні о 10°° збираються прихильники гри — як колишні професійні гравці, так і любителі, іноді — діючі гравці. Залежно від кількості гравців, діляться на команди та грають «двосторонку» (сленг — «дир-дир»). Група почала діяльність ще в радянський період. На початку весни, коли варто дати можливість піднятись траві на газоні, прихильники футболу змагаються на майданчику біля Бучацького ліцею (раніше — на спортмайданчику біля гімназії).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. о. Юліян Катрій ЧСВВ. Незабутній інститут оо. Василіян у Бучачі // Бучач і Бучаччина… — С. 152.
  2. Місто Бучач // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 449-450.
  3. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 767.
  4. а б Wodziczko Elżbieta. Tęsknota za Buczaczem // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — S. 64. (пол.)
  5. Левко Легкий. Футбол Тернопілля… — С. 8.
  6. Голик Ю. Перемога бучацьких футболістів. — Бучач // Нова зірка. — 1948. — № 51 (858, 17 червня). — С. 2.
  7. «До нових перемог». — № за 1 черв. 1963. — С. 4.
  8. Феноменальний бучацький хет-трик // «Галичина спортивна», 7 грудня 2011. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 2 лютого 2016.
  9. Турнірна таблиця. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  10. [1]
  11. [2]
  12. Турнір пам'яті Богдана Микитчака

Джерела

[ред. | ред. код]