Цикли прелюдій Бориса Лятошинського
| Цикли прелюдій Бориса Лятошинського | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
Борис Лятошинський є автором трьох циклів прелюдій:
- Три прелюдії op. 38
- Дві прелюдії op. 38 bis
- П'ять прелюдій op. 44
Усі ці цикли між собою споріднені, оскільки прелюдії, які їх складають, композитор написав приблизно в один час (воєнні роки), і на час створення цих прелюдій Лятошинський в деяких випадках планував інший поділ на опуси (цикли), ніж той, який він обрав згодом за остаточний.
Історія створення[ред. | ред. код]
Перші фортепіанні твори Борис Лятошинський написав ще в зовсім юному віці — 15 років[1]. Серед ранніх творів є і Прелюдія соль-дієз мінор (завершена 24 січня 1914), а також Траурна прелюдія (завершена 19 жовтня 1920). Подальші твори цього жанру композитор об'єднував у цикли.
П'єси, які складають ці цикли, композитор написав у час Другої світової війни, протягом 1942—43 рр. В цей період Лятошинський перебував у Саратові, куди була частково евакуйована кафедра композиції Московської консерваторії; Лятошинський провадив там викладацьку роботу. Композитор в той час також брав участь у роботі організованої в Саратові радіостанції ім. Тараса Шевченка[2]. Окрім Прелюдій протягом цих років він написав ще ряд значних творів, зокрема «Український квінтет», Сюїту для квартету дерев'яних духових інструментів, Четвертий струнний квартет, Тріо №2, Сюїту на українські народні теми для струнного квартету, ряд романсів на слова Максима Рильського і Володимира Сосюри, створив велику кількість аранжувань українських народних пісень.
Серед рукописів Лятошинського того періоду є 8 фортепіанних прелюдій, а також ще 2 вважаються втраченими. Рукописи цих п'єс позначені римськими цифрами парами:
- I — дві прелюдії
- ІІ — дві прелюдії
- III — дві прелюдії
- V — дві прелюдії
Очевидно, композитор уже при створенні уявляв ці твори частиною циклу. Згодом композитор переосмислив групування й нумерацію прелюдій, і таким чином утворилось кілька циклів прелюдій[3], і щонайменше дві із них увійшло в цикл П'ять прелюдій op. 44:
- Три прелюдії op. 38
- Andante sostenuto (прелюдія, яка в рукописі була також позначена римською I)
- Lento tenebroso (початково II)
- Moderato con moto (початково також II)
- Дві прелюдії op. 38 bis[4]
- Allegro tumultuoso (початково III)
- Allegro resoluto
- П'ять прелюдій op. 44
- Lugubre ma non troppo lento
- Lento e tranquillo
- Allegro agitato (початково III)
- Andante sostenuto
- Impetuoso (початково V)
Отже усі прелюдії були написані приблизно в один час — період війни, і їхня музика зберігає глибокий трагізм війни як явища[5].
Характеристика прелюдій[ред. | ред. код]
Три прелюдії op. 38[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2013) |
Дві прелюдії op. 38 bis[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2013) |
П'ять прелюдій op. 44[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2013) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Першим відомим його твором є Мазурка № 1, датована 20 січня 1910 р. (Клин 1987, с. 45).
- ↑ Копиця 1987.
- ↑ Клин 1987, с. 56
- ↑ Цей цикл композитор оформив уже після 1960 р., оскільки список творів композитора, який він переглядав та редагував у 1960 р. ще не містив цього циклу (Клин 1987).
- ↑ Клин 1987, Олійник б.р.
Джерела[ред. | ред. код]
- Клин Виктор. Фортепианное творчество и художественный стиль Б. Н. Лятошинского // Борис Николаевич Лятошинский. Сборник статей. — Київ, 1987.
- Копица М. Д. Б. Н. Лятошинский и А. П. Довженко в период великой отечественной войны // Борис Николаевич Лятошинский. Сборник статей. — Київ, 1987.
- Олійник Світлана. П'ять прелюдій для фортепіано Б. Лятошинського: образно-тематична концепція циклу.
