Цой-Педе
| Цой-Педе чеч. Цӏайн-пхьеда | |
|---|---|
Комплекс споруд міста мертвих «Цой-Педе» | |
| 45°42′21″ пн. ш. 45°15′33″ сх. д. / 45.70583° пн. ш. 45.25917° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Чечня Ітум-Калінський район, с. Цой-Педе, мис біля злиття річок Чанти-Аргун та Меші-хі |
| Тип | об'єкт культурної спадщини і цвинтар |
  Цой-Педе Цой-Педе (Чеченська Республіка) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Цой-Педе́ (чеч. Цӏайн-пхьеда — «поселення божества»), «місто мертвих» — поховальна споруда у верхів'ях Малхостінської ущелини. Один із найбільших середньовічних некрополів на Кавказі. Розташований в Ітум-Калинському районі, біля злиття річок Чанти-Аргун та Меші-хі на околицях селища Цой-Педе в Чеченській Республіці.
Розташоване за 40 км на південний захід від селища Ітум-Кале. Тут у річку Чанти-Аргун впадає льодовикова річка Мешехі, утворюючи на стику злиття з Чанти-Аргуном мис, спрямований кутом із півночі на південь, абсолютно недоступний із трьох боків, а четвертий північний бік, утворюючи довгий гострогорбий перешийок, упирається в кам'яні скелі підніжжя хребту Кюрелам. На території мису, що становить природне укріплення, розташований некрополь.
Деякі чеченські дослідники припускають, що в Цой-педі іноді засідав своєрідний вищий представницький орган нахських племен — Мехк-кхел. Часовий період, коли відбувалися збори саме у цьому поселенні, автори не уточнюють[1].
У місті є два язичницькі жертовники-стовпи, захисні свастики, хрести та солярні спіралі на стінах, що охороняють вхід до міста мертвих. За ними розкидані 42 могили-склепи (малх-кешнаш), укриті двосхилим сланцевим дахом, у багатьох перед лазом облаштовані досить глибокі ніші. Склепи Цой-Педе датуються XIV—XVIII століттями. Над склепами височить бойова вежа (Каш бӏов), прикрашена мозаїкою: по сірому тлу стіни світлим камінням викладено фігуру людини, мабуть, Святого Георгія. У нього розкинуті руки й розставлені ноги.
За загороджувальною стіною, прибудованою до сторожової вежі (чеч. Кошун-біов), — «Вежа цвинтарів»[2], колись розташовувався аул, на південній околиці якого, біля самого урвища, стоїть друга бойова вежа, що контролювала прохід в ущелину з боку Грузії. У Цой-Педі розташовані 46 об'єктів культурної спадщини різної збереженості: 42 склепи, 2 стовпоподібні святилища та 2 бойові вежі.
На березень 2013 року вежа перебуває у критичному стані. Необхідне проведення термінових аварійно-рятувальних робіт[3]. На січень 2019 року проведено комплекс реставраційно-відновлювальних робіт, сторожову вежу реконструйовано. Для громадян РФ об'єкт відкритий для відвідування без видачі спеціальних перепусток, для громадян іноземних держав — за спеціальним пропуском ПС ФСБ Росії[джерело не вказано 803 дні].
-
Вид згори -
Те саме місце з висоти людського зросту -
Вежа в Цой-Педі -
Склеп у Цой-Педі -
Зовнішній вигляд чеченської усипальниці з пірамідальним покриттям, праворуч розріз тієї ж усипальниці. Малюнок Всеволода Міллера 1886 р.
.jpg)
- ↑ Ильясов, 2004, с. 33.
- ↑ Абдуллах Берсаев, Тимур Агиров. Башенный комплекс и некрополь Цой-Педе (81 фото, 8 панорам) - Горная Чечня. Открытый Кавказ (рос.). Процитовано 23 вересня 2020.
- ↑ Древний чеченский город Цой-Педе нуждается в защите. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 3 листопада 2021.
- Ильясов Л. М. Тени вечности. Чеченцы: архитектура, история, духовные традиции : науч.-попул. работа / Ред. С.-М. Хасиев, ассист. Р. Дошаев. — "Благотворительный фонд им. З. Бажаева". — М. : Пантори, 2004. — 384 с. — 5000 екз. — ISBN 5-9128-0013-9.
- Panoramio — фото Цой-Педе
- 12 найбільш важкодоступних пам'яток Росії (англійською мовою)[недоступне посилання з Июнь 2019]