Перегляд вихідного коду сторінки Червень

{{Otheruses|Червень (значення){{!}}Червень}}
{{Календар на червень}}
{{Місяці року}}
[[Файл:Червень на Полтавщині.jpg|альт=Червень на Полтавщині|міні|Червень на [[Полтавщина|Полтавщині]]]]
[[Файл:Les Très Riches Heures du duc de Berry juin.jpg|right|thumb|180px|Мініатюра ''Червень'' з «[[Розкішний часослов герцога Беррійського|Розкішного часослова герцога Беррійського]]».]]
[[Файл:Indian collecting cochineal.jpg|thumb|''Індіанець, що збирає червців''. Малюнок Хосе-Антоніо Альзате.]]
'''Че́рвень''', [[Архаїзм|заст.]] ''червець''<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Червець}}</ref>&nbsp;— шостий [[Місяць (час)|місяць]] року в [[Юліанський календар|юліанському]] та [[Григоріанський календар|григоріанському]] календарях<ref>{{СУМ-11|Червень}}</ref>. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів. 

Червень&nbsp;— перший місяць метеорологічного [[Літо|літа]] в [[Північна півкуля|Північній півкулі]]. Місяць має найдовші дні та найкоротші ночі, бо саме на цей час припадає [[літнє сонцестояння]]. 

== Назва ==
Українська назва «червень» (як і застаріла «червець»<ref name="СУМ"/>) походить од {{lang-x-slav|*čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь}} «липень, червень», що є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова ''*čr̥viti'', утвореного від ''*čr̥vь'' «черв»: оскільки в червні розвиваються лялечки (черв'ячки) [[Червець|червця]], з яких видобували червону фарбу<ref name="esum">{{ЕСУМ|том=6|сторінки=298—299|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/червень Червень]}}</ref>. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів. Можливо, саме {{lang-x-slav|*čьrvьnь}} було первісним найменням місяця в [[Давньослов'янський календар|давньослов'янському календарі]]<ref>{{стаття
|автор = Šaur, Vladimír
|заголовок = Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců
|посилання = https://digilib.phil.muni.cz/handle/11222.digilib/100844
|видання = Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná
|том = 21
|місце = Brno
|видавництво = Masarykova univerzita, Filozofická fakulta
|рік = 1972
|сторінки = 67—78
|ref=Шаур}}</ref>. Співзвучні назви побутують у [[Білоруська мова|білоруській]] (''чэрвень''), [[Польська мова|польській]] (''czerwiec''), [[Кашубська мова|кашубській]] (''czerwińc'') і [[Чеська мова|чеській]] (''červen'') мовах. Подібні наймення в чеській (''červenec'') та [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янській]] ({{lang-cu2|чрьвень}}) мовах має [[липень]]<ref name="esum"/>.

[[Давньоруська мова|Давньоруська]] назва червня&nbsp;— «ізок». Це старе наймення трапляється у давньокиївських [[апракос]]ах і тетрах, зокрема в [[Крилоське Євангеліє|Крилоському Євангелії]] та [[Студійський устав|Студійському уставі]] (у написаннях: {{lang-orv2|изокъ, изо(к), и(з)къ}})<ref>[[iarchive:davnyoruska/page/n56/mode/1up?view=theater|Назви часових понять]]&nbsp;// Давньоруська спадщина в лексиці української мови&nbsp;/ [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]]&nbsp;; [[Інститут української мови НАН України|АН України, Ін-т укр. мови]].&nbsp;— {{К.}}&nbsp;: [[Наукова думка]], 1992.&nbsp;— С. 56—57.&nbsp;— 412 с.&nbsp;— ISBN 5-12-000639-6.</ref>. Цим словом називали [[Справжні коники|коників]]-цвіркунів, які багато сюрчать у цей час<ref>[[iarchive:vivasss_mail_1_201810/page/n550/mode/1up?view=theater|Изокъ]]&nbsp;// Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ&nbsp;: въ 3 т.&nbsp;/ Трудъ [[Срезневський Ізмаїл Іванович|И.&nbsp;И.&nbsp;Срезневскаго]].&nbsp;— {{СПб.}}&nbsp;: Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 1075.</ref>.

Назва «червець» (у написаннях: {{lang-rus2|чирвець}}{{refn|group="lower-alpha"|name=П|А саме:
* [[Франциск Скорина]]. [[Мала подорожня книжка]]. [[Вільнюс|Вільна]], 1522<ref>[[Франциск Скорина|Скарына Ф.]] Творы&nbsp;: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія&nbsp;/ Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А.&nbsp;Ф.&nbsp;Коршунава, паказальнікі А.&nbsp;Ф.&nbsp;Коршунава, [[Чемерицький В'ячеслав Антонович|В.&nbsp;А.&nbsp;Чамярыцкага]].&nbsp;— {{Мн.}}&nbsp;: Навука і тэхніка, 1990.&nbsp;— 207 с.&nbsp;— ISBN 5-343-00151-3.</ref>;}}, {{lang-rus2|чырвецъ}}{{refn|group="lower-alpha"|
* [[Андрій Римша]]. [http://izbornyk.org.ua/biletso/bilo41.htm ''Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє''] («Хронологія»). Острог, 1581<ref>Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій&nbsp;: Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія&nbsp;/ Составилъ [[Станіслав Пташицький|С.&nbsp;Л.&nbsp;Пташицкій]].&nbsp;— {{СПб.}}, 1895.&nbsp;— Ч.&nbsp;I&nbsp;: XV и XVI вѣкъ.&nbsp;— Табл. XXI, XXII.</ref>;}}, {{lang-rus2|червец(ъ)}}{{refn|group="lower-alpha"|
* Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
* Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
* Часослов. Київ, 1633;
* Полуустав. Київ, 1643;
* Псалтир. Київ, [1643—1644];
* Полуустав. Київ, 1672;
* Святці. Київ, 1680;
* Полуустав. Київ, 1691;
* Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
* Устав молитв. Львів, 1670<ref name="Шустова"/>;}}, {{lang-rus2|чръвц}}{{refn|group="lower-alpha"|
* [[Анфологіон]]. Київ, 1619<ref name="Шустова"/>.}}) згадується в [[Староукраїнська мова|руських]] стародруках XVI—XVII століть<ref name="Шустова">{{стаття
|автор = Шустова Ю. Э.
|назва = Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в.
|видання = Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает?&nbsp;: сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях»
|місце = {{М.}}
|рік = 2019
|сторінки = 229—239
}}</ref>. Існували також інші народні назви місяця: ''по́лудень, рум'я́нець, різноцві́т, сінокі́сник, світоза́р, сонцекре́с''<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/червень Червень] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211207010526/http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/червень |date=7 грудня 2021 }}&nbsp;// Знаки української етнокультури: Словник-довідник&nbsp;/ [[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок&nbsp;В.&nbsp;В.]]&nbsp;— {{К.}}&nbsp;: Довіра, 2006.&nbsp;— С. 637.</ref>, ''кре́сень, кре́сник'' (можливо, через запалювання вогнищ у [[Свято Купала|Купальську ніч]]<ref>{{cite web
|url = http://hromada.hu/2015/nom_129/ukrznavstvo/nazvy.html
|назва = Назви місяців українського календаря
|автор = Надія Музичук
|дата = січень-березень 2015
|вебсайт = hromada.hu
|видавець = «Громада»: Товариство української культури в Угорщині
|дата-доступу = 7 липня 2018
|archive-date = 7 липня 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180707202338/http://hromada.hu/2015/nom_129/ukrznavstvo/nazvy.html
}}</ref>), а також: ''ґе́дзень&nbsp;/ ке́дзень, ке́здень, бе́здень&nbsp;/ бі́здень'' (від значної кількості [[ґедзі]]в), ''гнилець, гни́лень''<ref>Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3</ref> (пора косовиці і дощів, від яких гнило сіно)<ref>{{книга
|автор = Hołyńska-Baranowa, Tatiana
|заголовок = Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim
|видавництво = Wydawnictwo polskiej akademii nauk
|місце = Wrocław
|рік = 1969
}}</ref><ref>[[iarchive:misyatselik/page/n59/mode/1up?view=theater|Червень]]&nbsp;// Місяцелік. Український народний календар&nbsp;/ [[Скуратівський Василь Тимофійович|В.&nbsp;Т.&nbsp;Скуратівський]].&nbsp;— {{К.}}&nbsp;: Мистецтво, 1993.&nbsp;— С. 62.&nbsp;— 208 с.&nbsp;— ISBN 5-7715-0432-7.</ref>.

У більшості мов світу вживаються назви, похідні від {{lang-la|Jūnius}}: {{lang-bg|юни}}, {{lang-mk|јуни}}, {{lang-ru|июнь}}, {{lang2|hsb|dsb|junij}}, {{lang-sr|јун, јуни/jun, juni}}, {{lang-sl|junij}}, {{lang-sk|jún}}. Латинська назва {{lang-rus2|июнь, іюнь}} трапляється і в [[Староукраїнська мова|староукраїнських]] писемних джерелах XIV—XV&nbsp;ст.<ref>[[iarchive:staroukr1/page/n454/mode/1up?view=theater|Июнь, Іюнь, Июн, Іюн]]&nbsp;// {{ССУМ|1|456}}</ref> Це наймення місяць дістав на честь римської богині [[Юнона|Юнони]], дружини [[Юпітер (міфологія)|Юпітера]].

== Кліматична характеристика в Україні ==
У червні середня температура повітря зростає на 3—4&nbsp;°C порівняно з травнем і становить від 16—17&nbsp;°C на північному заході до 19—21&nbsp;°C на півдні і південному сході, у гірських районах&nbsp;— 9—15&nbsp;°C.

Абсолютний максимум температури&nbsp;— 32—39&nbsp;°C, в [[Одеська область|Одеській]], [[Херсонська область|Херсонській]] та [[Харківська область|Харківській]] областях місцями 40&nbsp;°C, у гірських районах&nbsp;— 21—33&nbsp;°C. Абсолютний мінімум становить 0—7&nbsp;°C, у горах, північних, східних, [[Рівненська область|Рівненській]], [[Львівська область|Львівській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]] області місцями мінус 1—3&nbsp;°C, на [[Високогір'я Українських Карпат|високогір'ї Карпат]]&nbsp;— до мінус 5&nbsp;°C. Історичний мінімум температури (мінус 1,9&nbsp;°C) зафіксований у 1950&nbsp;р. в м. [[Олевськ]]. Історичний максимум температури (39,6&nbsp;°C) спостерігався в 1934&nbsp;р. у селищі [[Сарата]] на [[Одеська область|Одещині]]. Іноді червень буває найтеплішим місяцем року.

Середня кількість опадів у південних областях і в [[Крим]]у становить 44—58&nbsp;мм; у північних, східних та центральних областях&nbsp;— 62—78&nbsp;мм, на заході та на [[Закарпатська область|Закарпатті]]&nbsp;— до 90—114&nbsp;мм.

Заморозки на поверхні ґрунту ймовірні у першій та другій декадах місяця, крім півдня. Середня місячна кількість опадів&nbsp;— 44—95&nbsp;мм, на півдні місцями 33—42&nbsp;мм, у Карпатах та на [[Прикарпаття|Прикарпатті]] місцями 100—180&nbsp;мм. Для червня характерна [[Гроза|грозова діяльність]], [[град]], [[шквал]]и та сильні [[Злива|зливи]]<ref>{{cite web
|url = http://betaren.ua/members/metereolohichni-umovy/148-korotka-klimatychna-kharakterystyka-chervnia-2
|назва = Коротка кліматична характеристика червня
|вебсайт = betaren.ua
|дата-доступу = 27 вересня 2021
|archive-date = 27 вересня 2021
|archive-url = https://web.archive.org/web/20210927205710/http://betaren.ua/members/metereolohichni-umovy/148-korotka-klimatychna-kharakterystyka-chervnia-2
}}</ref>.

== У фольклорі ==
* ''У червні на полі густо, а в [[комора|коморі]] пусто'';
* ''Червень&nbsp;— рум'янець року'';
* ''Коли червень сухий, купуй бджілку, а мокрий&nbsp;— корівку''.

== У літературі ==
=== Проза ===
Червневим святам і обрядам присвячено оповідання «Прилетіло літечко на рожевих крилах»<ref>{{Cite web|url=http://otokar.com.ua/531.html|title=Прилетіло літечко на рожевих крилах – Олександр Токар|website=otokar.com.ua|accessdate=2016-09-02|archive-date=9 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160909064211/http://otokar.com.ua/531.html}}</ref>, а також низку замальовок радіожурналіста [[Токар Олександр Семенович|Олександра Токаря]]<ref>{{Cite web|url=http://otokar.com.ua/772.html|title=Червень виколихує врожай – Олександр Токар|website=otokar.com.ua|accessdate=2016-09-02|archive-date=10 липня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160710073848/http://otokar.com.ua/772.html}}</ref>.

=== Поезія ===
Червень у вірші [[Крищенко Вадим Дмитрович|Вадима Крищенка]] «Літо»<ref>{{Cite web |url=http://www.silskivisti.kiev.ua/18957/Month.php?n=17898 |title=Вірш Вадима Крищенка «Літо» |accessdate=5 червня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140606215701/http://www.silskivisti.kiev.ua/18957/Month.php?n=17898 |archivedate=6 червня 2014 |deadurl=yes }}</ref>:

: ''«…На початку літа''
: ''По земному праву''
: ''Червоніють квіти,''
: ''Зеленіють трави…»''

== Галерея ==
<gallery widths="170" heights="135">
Файл:Че́рвень в с. Придніпрянському.jpg|Червень у с. [[Придніпрянське (Кременчуцький район)|Придніпрянське]]
Файл:Кінець червня на р. Оріль.jpg|[[Оріль]] у кінці червня
Файл:Червневий вечір на р. Самара.jpg|Червневий вечір на р. [[Самара (притока Дніпра)|Самар]]
Файл:Червень в Україні.jpg|Червень в Україні
Файл:Червень в степах України.jpg|Червень у степах України
Файл:Лілеї в червневі дні на Орілі.jpg|[[Латаття]] в червневі дні на [[Оріль|Орілі]]
Файл:Че́рвневі береги Ворскли.jpg|Береги [[Ворскла|Ворскли]] в червні
Файл:Че́рвневі куточки Січеславщини.jpg|Червневі куточки [[Січеславщина|Січеславщини]]
</gallery>

== Свята і пам'ятні дні ==
=== Офіційні в Україні ===
* [[1 червня]]
** [[День захисту дітей (Україна)|День захисту дітей]]
* [[6 червня]]
** [[День журналіста]]
* [[12 червня]]
** [[День працівника фондового ринку]]
* [[19 червня]]
** [[День фермера]]
* [[22 червня]]
** [[День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні]]
* [[23 червня]]
** [[День державної служби]]
* [[25 червня]]
** [[День митника України]]
* [[28 червня]]
** [[День Конституції України]]

==== Рухомі ====
* Перша неділя червня
** [[День працівників водного господарства]]
** [[День працівників місцевої промисловості]]
* Друга неділя червня
** [[День працівників легкої промисловості]]
* Третя неділя червня
** [[День батька]]
* Остання неділя червня
** [[День молодіжних та дитячих громадських організацій]]
** [[День молоді]]
* 50-й день по [[Великдень|Великодню]]
** [[День Святої Трійці]], або Зелена неділя<ref>{{cite web
|url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/days/sps
|назва = Календар офіційних свят в Україні
|вебсайт = [https://zakon.rada.gov.ua Офіційний портал Верховної Ради України]
|дата-доступу = 10 вересня 2024
}}</ref>

=== Інші ===
* [[3 червня]]
** [[Чебрець|День чебрецю]]
* [[13 червня]]
** [[День звільнення Маріуполя від проросійських терористів]]
* [[24 червня]]
** [[Різдво Іоанна Предтечі]]
** [[Ромашка (рід)|День ромашок]]
* [[29 червня]]
** [[День апостолів Петра і Павла]]

== Див. також ==
{{wiktionary|червень}}
* '''Червень''': [[1 червня|1]], [[2 червня|2]], [[3 червня|3]], [[4 червня|4]], [[5 червня|5]], [[6 червня|6]], [[7 червня|7]], [[8 червня|8]], [[9 червня|9]], [[10 червня|10]], [[11 червня|11]], [[12 червня|12]], [[13 червня|13]], [[14 червня|14]], [[15 червня|15]], [[16 червня|16]], [[17 червня|17]], [[18 червня|18]], [[19 червня|19]], [[20 червня|20]], [[21 червня|21]], [[22 червня|22]], [[23 червня|23]], [[24 червня|24]], [[25 червня|25]], [[26 червня|26]], [[27 червня|27]], [[28 червня|28]], [[29 червня|29]], [[30 червня|30]].
* [[Список усіх дат року|Список всіх днів]]

== Коментарі ==
{{reflist|group="lower-alpha"|2}}


== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Червень| ]]
[[Категорія:Місяці]]
[[Категорія:Літо]]
[[Категорія:Григоріанський календар]]