Шарлотта Амалія Нассау-Ділленбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарлотта Амалія Нассау-Ділленбурзька
нім. Charlotta Amalia von Nassau-Dillenburg
Шарлотта Амалія Нассау-Ділленбурзька
Шарлотта Амалія Нассау-Ділленбурзька
Портрет Шарлотти Амалії пензля невідомого майстра
2-а княгиня-консорт Нассау-Узінгена
Початок правління:15 квітня 1706
Кінець правління:14 лютого 1718
Попередник:Магдалена Єлизавета Льовенштайн-Вертхаймська
Наступник:Крістіана Вільгельміна Саксен-Ейзенахська
Дата народження:13 червня 1680(1680-06-13)
Місце народження:Ділленбурзький замок, Ділленбург
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:11 жовтня 1738(1738-10-11) (58 років)
Місце смерті:замок Бібріх, Вісбаден, Нассау-Узінген, Священна Римська імперія
ПохованняУзінген
Чоловік:Вільгельм Генріх
Діти:Франциска Доротея, Генріх Фердинанд, Амалія Фредеріка, Вільгельм Адольф, Карл, Людвіг Август, Ядвіґа Генрієтта, Йоганна Крістіна, Вільгельм Генріх
Династія:Нассауська династія
Батько:Генріх Нассау-Ділленбурзький
Мати:Доротея Єлизавета Бжезька

Шарлотта Амалія Нассау-Ділленбурзька (нім. Charlotta Amalia von Nassau-Dillenburg, 13 червня 1680 — 11 жовтня 1738) — принцеса Нассау-Ділленбурзька з династії Нассау, донька князя Нассау-Ділленбургу Генріха та бжезької принцеси Доротеї Єлизавети, дружина князя Нассау-Узінгену Вільгельма Генріха. Регентка Нассау-Узінгену у 1718—1733 роках та Нассау-Саарбрюкену у 1735—1738 роках. Засновниця архіву в Ідштайні та бібліотеки в Узінгені.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 13 червня 1680 року у Ділленбурзькому замку. Була одинадцятою дитиною та шостою донькою в родині князя Нассау-Ділленбургу Генріха та його дружини Доротеї Єлизавети Бжезької. Мала старших сестер Софію Августу, Альбертіну, Фредеріку Амалію та Вільгельміну Генрієтту й братів Вільгельма, Адольфа, Георга Людвіга та Фрідріха Генріха. Двоє останніх пішли з життя у липні наступного року. Згодом сімейство поповнилося чотирма молодшими дітьми.

Втратила матір в 11 років. Батько більше не одружувався. Його правління було компетентним, але не визначним.[1] У квітні 1701 року після його смерті престол посів старший брат Вільгельм.

Портрет Вільгельма Генріха пензля невідомого майстра

У 25-річному віці Шарлотта Амалія стала дружиною 21-річного князя Нассау-Узінгену Вільгельма Генріха. Весілля відбулося 15 квітня 1706 року у Ділленбурзі. Шлюбний контракт було підписано за день перед цим.[2] Наречений перебував на дійсній службі у голандському війську у чині полковника, 1707 року вийшов у відставку.[3] У подружжя народилося дев'ятеро дітей:

  • Франциска Доротея (1707—1750) — одружена не була, дітей не мала;
  • Генріх Фердинанд (3 червня—12 грудня 1708) — прожив півроку;
  • Амалія Фредеріка (18 вересня—14 грудня 1709) — прожила 3 місяці;
  • Вільгельм Адольф (2—27 грудня 1710) — прожив 3 тижні;
  • Карл (1712—1775) — князь Нассау-Узінгену у 1718—1775 роках, був двічі одруженим, мав восьмеро дітей від обох шлюбів;
  • Людвіг Август (27 квітня—16 грудня) — прожив 7 місяців;
  • Ядвіґа Генрієтта (1714—1786) — каноніса Герфордського абатства;
  • Йоганна Крістіна (1715—1716) — прожила 10 місяців;
  • Вільгельм Генріх (1718—1768) — князь Нассау-Саарбрюкену у 1735—1768 роках, був одружений з графинею Софією Ербахською, мав п'ятеро дітей.

Мешкало сімейство в Узінгенському замку. У лютому 1718 року Вільгельм Генріх помер.

Оскільки сини ще були неповнолітніми, Шарлотта Амалія виконувала функції регентки до 1733 року. Правила з великою обачністю та енергійністю, проявила себе особливо здібною в організації керуючих органів влади. Наприклад, були розділені суд та державна адміністрація. Видала численні закони, які перетворили князівство на сучасну державу того періоду. Суворо стежила за отриманням обов'язкової освіти й організувала семінар для підготовки вчителів. З іншого боку, ввела в країні велику кількість заборон та обмежень для юдеїв.[4] Також не змогла скоротити державний борг через обмеженість фінансів. У 1728 році, зі смертю останнього графа, до складу Нассау-Узінгену увійшли землі Нассау-Саарбрюкена, Нассау-Отвайлера та Нассау-Ідштайна.[5]

Замок Бібріх

Цікавилася латературою, при її дворі мешкав лікар і письменник Даниель Вільгельм Трель. У тому ж 1728 році заснувала нассауський архів в Ідштайні, а у 1730 році — бібліотеку в Узінгені,[6] яка дала початок Державній бібліотеці Вісбадену, куди була перевезена у 1744 році. У 1733—1738 роках придворний архітектор Ф. Й. Штенгель, за наказом правительки, перебудував міський замок в Узінгені на бароковий палац.[7] Проте сама була відома скромним способом життя, який вела через великі зовнішні борги.

У 1735 році землі князівства були поділені між двома її вижившими синами. Оскільки менший, Вільгельм Генріх, якому відійшли землі Нассау-Саарбрюкену, був ще неповнолітнім, Шарлотта Амалія здійснювала регентство при ньому до самої своєї смерті у 1738 році. Проживала переважно у замку Бібріх.

Пішла з життя 11 жовтня 1738 року у замку Бібріх. Була похована у князівській крипті у кірсі Святого Лаврентія в Узінгені.[8]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Людвіг Генріх
 
Катаріна фон Сайн-Вітгенштайн
 
Генріх Юлій
 
Єлизавета Данська
 
Йоганн Крістіан
 
Доротея Сибілла Бранденбурзька
 
Карл II
 
Єлизавета Магдалена Бжезька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Людвіг Нассау-Ділленбурзький
 
 
 
 
 
Анна Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
Георг III
 
 
 
 
 
Софія Катерина Мюнстенберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Нассау-Ділленбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Єлизавета Бжезька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ernst Joachim: Heinrich (Fürst von Nassau-Dillenburg). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 553. [1] (нім.)
  2. ↑ Staatsarchiv Wiesbaden 130II 875; Koninklijk Huisarchief Den Haag III/192.
  3. ↑ dr. A. W. E. Dek, Genealogie van het Vorstenhuis Nassau, Europese Bibliotheek, Zaltbommel, 1970.
  4. ↑ Історія Нассау [2] [Архівовано 2018-10-10 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Ernst Joachim: Karl von Nassau-Usingen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 313. [3] (нім.)
  6. ↑ Гессенські біографії. Шарлотта Амалія, княгиня Нассау-Узінгенська [4] (нім.)
  7. ↑ Зараз на тому місті розташована школа Крістіана Вірта.
  8. ↑ Кірха Святого Лаврентія в Узінгені [5] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Friederich Köllner: Geschichte des vormaligen Nassau-Saarbrück'schen Landes und seiner Regenten Saarbrücken, 1841; zu Charlotta Amalia стор. 436–444. [6] (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарлотта_Амалія_Нассау-Ділленбурзька&oldid=43124407