Шестизяброва акула великоока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шестизяброва акула великоока

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Багатозяброподібні (Hexanchiformes)
Родина: Багатозяброві акули (Hexanchidae)
Рід: Шестизяброва акула (Hexanchus)
Вид: Шестизяброва акула великоока
Hexanchus nakamurai
Teng, 1962

Синоніми
Hexanchus vitulus Springer & Waller 1969
Посилання
Вікісховище: Hexanchus nakamurai
Віківиди: Hexanchus nakamurai
EOL: 46560149
ITIS: 564645
NCBI: 303931

Шестизяброва акула великоока (Hexanchus nakamurai) — акула з роду Шестизяброва акула родини Багатозяброві акули. Внесена до Червоної книги МСОП.

Загальна довжина досягає 1,8 м та ваги 20 кг. За зовнішнім виглядом схожа на Шестизяброву акулу тупоносу. Голова вузька, трохи сплощена. Особливістю є доволі великі очі, які флуоресцентні з зеленим кольором. Звідси походить назва цієї акули. Щелепи містять по 5 гребнеподібних зубів. Тулуб стрункий. Усі плавці тонкі та великі. Другий спинний плавець ближче до хвостового. Верхня лопать хвоста більша за нижню.

Забарвлення спини сіро-буре. Черево чітко відділено за кольором й має білувате забарвлення.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тримається на глибині від 90 до 600 м. Активна вночі, коли піднімається вище до поверхні. Живиться кістковими рибами та ракоподібними.

Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 13 акуленят розміром 34-45 см завдовжки.

Не становить небезпеки для людини.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає у західній та центральній частинах Атлантичного океану (Карибському та Середземному морях, зокрема), в західній частині Тихого океану, в Індійському океані.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Compagno, Leonardo, Dando, Marc and Fowler, Sarah. Sharks of the World. Princeton University Press. 2005. p. 67-68