Акула шестизяброва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акула шестизяброва
Hexanchus griseus.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Багатозяброподібні (Hexanchiformes)
Родина: Багатозяброві акули (Hexanchidae)
Рід: Шестизяброва акула (Hexanchus)
Вид: Акула шестизяброва
Біноміальна назва
Hexanchus griseus
(Bonnaterre, 1788)
Hexanchus griseus distmap.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hexanchus griseus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hexanchus griseus
EOL logo.svg EOL: 212027
ITIS logo.svg ITIS: 159819
IUCN logo.svg МСОП: 10030
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94987

Акула шестизяброва (Hexanchus griseus) — акула з роду Шестизяброва акула родини Багатозяброві акули. Інша назва тупоноса шестизяброва акула.

Опис[ред. | ред. код]

Найбільша із досі спійманих акул сягає довжини 7,5 м[1] і ваги 680 кг. Звичайні розміри рідко перевищують 4 м, а вага — 300—400 кг. За своїми формами схожа на інших представників своєї родини. Характерними ознаками виду, крім 6 зябрових щілин, є широка голова. Тулуб товстий, важкий. Хвіст дуже довгий. Акула забарвлена у темно-сірий або кавовий колір.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Досить лінива і малорухлива риба, яка проводить світлий час доби поблизу дна, а вночі перебуває в товщі води. Зазвичай вона зустрічається на доволі великій глибині — 200—2300 м, інколи трапляється і на прибережних мілководдях. Їжею цієї акули є риба і великі ракоподібні.

Це яйцеживородна акула. Самиця приносить зазвичай близько 50 (рідше до 108) акуленят.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає біля обох берегів Атлантичного океану (від південної Норвегії та Ірландії до Мавританії й Сенегалу, а також у Середземному морі; та біля південно-атлантичного берегу США, від Нікарагуа до Панами; південній Бразилії, Уругваю, Аргентини), тихоокеанського узбережжя Північної (від Каліфорнії до Аляски) та Південної Америки (уздовж Чилі). Крім того, біля Японії, Тайваню, Китаю, Суматри (Індонезія), Малайського півострова (Малайзія), південної Австралії, Нової Зеландії та Африки Намібії, Анголи, Мозамбіку, Коморських островів).

Ця акула має промислове значення у Північному та Середземному морях.

Виноски[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Alessandro DeMaddalena, Harald Bänsch: Haie im Mittelmeer. Franckh-Kosmos Verlag, Stuttgart 2005, ISBN 978-3-440-10458-3.