Шостий буддійський собор
Шостий Буддійський Собор був скликаний у 1954 році в Бірмі[1] (через шість років після здобуття незалежності від Великої Британії). Релігійні та мирянські лідери буддизму тхеравади хотіли відзначити «Будда Джаянті», 2500-ту річницю смерті Будди. Для цього святкування в Рангуні, столиці Бірми, була побудована величезна штучна печера Маха Пасана Гуха, яка мала нагадувати печеру Саттапанні (одне із запропонованих місць проведення Першого Буддійського Собору) і слугувати вольєром для розміщення монахів-учасників.[2][3][4]
Метою цього шостого собору була верифікація Тіпітаки, для чого були складені анкети, в яких потрібно було відповісти на низку запитань про дхамму. Запитання ставив Майстер Махасі Саядау, а відповіді давав Майстер Бгаданта Вічіттасарабхівамса.[2]
Під час собору, який тривав близько двох років, читалися палійські тексти, а після собору в 1956 році було опубліковано видання палійського канону, коментарів, підкоментарів та інших книг. Це видання вважається найавторитетнішим з наявних видань буддійських текстів традиції тхеравади й відоме як «видання Шостого Собору». Видання також було транскрибоване латиницею, деванаґарі, тайською, сингальською, кхмерською та монгольською мовами.[4]
- ↑ Morel, Héctor V.; Moral, José Dalí (1989). Diccionario budista (ісп.). Editorial Kier. ISBN 978-950-17-1023-6.
- ↑ а б BUDISMO. web.archive.org. 14 вересня 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2023.
- ↑ Harvey, Peter (19 грудня 2006). El Budismo (ісп.). Ediciones AKAL. ISBN 978-84-460-2612-9.
- ↑ а б Cornu, Philippe (2 червня 2004). Diccionario Akal del Budismo (ісп.). Ediciones AKAL. ISBN 978-84-460-1771-4.