Ґрунтозачіп
Ґрунтоза́чепи — пристрої, призначені для збільшення сили зчеплення на гусеницях і колесах, зокрема на пухких поверхнях (ґрунті й снігу). Вони посилюють взаємодію з поверхнею виступами, схожими з рельєфом протектора автомобільних шин і аналогічними «шипівкам» спортсменів. На танках та іншій гусеничній бронетехніці ґрунтозачепи зазвичай мають вигляд виступів на траках, але також можуть використовуватися у вигляді пластин чи поперечин[1].
З'явилися під час Першої Світової війни: виступи на зовнішній крайці траків бронетехніки збільшували ширину гусеничної стрічки для кращої роботи рушія на снігу чи розгрузлій дорозі[2]. На одному траку розташовується від 1 до 3 ґрунтозачепів[3].
Ґрунтозачепи використовуються на бульдозерах, навантажувачах, екскаваторах. Вони можуть виготовлятися як монолітними з траками, так і кріпитися до них болтами: в останньому разі можлива заміна зношених ґрунтозачепів. Зазвичай прямі, вони можуть мати і складніші форми, включати в себе шипи[4] й евольвентні криві — залежно від типу ґрунтів і вимог до роботи машин[5]. Виготовляються переважно з металу, наприклад, кованої сталі, і не призначені для їзди по дорогах з покриттям[4]. Якщо виникає потреба в транспортуванні важкої техніки своїм ходом по таких дорогах, для тимчасового закриття ґрунтозачепів використовуються дорожні стрічки.
Ґрунтозачепи використовувалися і на апаратах для пересування по дну океану, по поверхнях Місяця і Марса (на місяцеходах, марсоходах)[5]. Снігоходи також використовують гусениці з поперечними планками, але на перегонових снігоходах з міркувань безпеки вони заборонені, тому замість них застосовуються гумові гусениці[6].
Принцип дії ґрунтозачепа полягає в захопленні ґрунту навпроти контактної площі гусениці. Опір ґрунту на зсув створює силу зчеплення. Сумарне тягове зусилля чи опір ґрунту рушієві можна обчислити за формулою:[7]
![{\displaystyle H=blc\left(1+{\frac {2h}{b}}\right)+W\tan \phi \left(1+0.64\left[\left({\frac {h}{b}}\right)\cot ^{-1}\left({\frac {h}{b}}\right)\right]\right)}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/06c172f7586a46d740dab27936a6e91715fbbf66)
де:
- опір ґрунту
- ширина гусеничної стрічки
- довжина контактної поверхні
- коефіцієнт когезії (властивість ґрунту)
- висота ґрунтозачепа
- загальна маса транспортного засобу
- кут природного укосу (властивість ґрунту)
- ↑ Various (2003). Forum Posts. Axis History Forum. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
Admfisher: «Track pads on a modern bulldozer would have normally a single grouser pad. That is the part of the track that provides traction. Or simpler way of looking at it is, the bar that crosses the pad and is raised.»;
Aufklarung: «On Ex/Winter we put in place of the rubber [pad] a steel plate in the shape of a raised „X“. This we here call a „Grouser“.» (англ.) - ↑ Fletcher, David (2011). Mark V Tank. Osprey Publishing. с. 5. ISBN 978-1-84908-351-5.
- ↑ Track Shoes. Berco of America, Inc. Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 27 лютого 2010. (англ.)
- ↑ а б Grouser Shoes. RitchieWiki. Ritchie Bros. Auctioneers. 13 October 2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2010. (англ.)
- ↑ а б Hong, Sup; Jong-Su Choi (2001). Experimental Study on Grouser Shape Effects on Trafficability of Extremely Soft Seabed (PDF). Proceedings of the Fourth Ocean Mining Symposium. Szczecin, Poland: The International Society of Offshore and Polar Engineers. с. 115–. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2011. Процитовано 28 лютого 2010. (англ.)
- ↑ Dave Dunigan (2006). Forum Posts. American Snowmobiler. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 18 жовтня 2015.
They banned the cleated track the next year.
(англ.) - ↑ Gerhart, Grant; Sean Laughery; Richard Goetz (2006). Off-Road Vehicle Locomotion Using Bekker's Model. Warren, MI: United States Army Tank Automotive Research, Development and Engineering Center: 9. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 28 лютого 2010. (англ.)