Сулхетійська кухня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Традиційна їжа погела бойшак з ілліш
Креветки каррі, приготовані з кокосовим молоком
Бангладешська версія самоси
Фучка – популярна вулична їжа.

Бангладешська кухня була сформована історією регіону та річковою географією. Бангладеш має тропічний мусонний клімат. Основним продуктом Бангладеш є рис і риба.[1] Більшість бангладешців є етнічними бенгальцями, які звикли до бенгальської кухні, з меншістю небенгальців, багато з яких звикли до кухонь інших традицій і регіонів.[2][3][4] Бангладешська кухня містить більше м'ясних страв, ніж кухня сусідньої Західної Бенгалії, Індія.[5][6]

Історія[ред. | ред. код]

Кулінарні звички бангладешців перебували під сильним впливом кухні правителів регіону Великих Моголів. Сюди входять багаті, ароматні страви, такі як бір'яні та корма, які вимагають використання великої кількості спецій разом із великою кількістю гхі. Дакка була столицею Великих Моголів Бенгальського суба та великим торговим центром Південної Азії. Торговці, іммігранти та гості принесли кулінарні стилі з усього світу, які вплинули на кухню міста. Після того, як Дакка стала столицею Східної Бенгалії, стали популярними страви перської, турецької та арабської мов.[7] Чорний перець і чуйджал використовувалися для додання гостроти до того, як чилі був завезений з Америки.[8]

Кулінарний стиль і впливи[ред. | ред. код]

Рис є основним продуктом харчування в Бангладеш[1], тоді як риба є найпоширенішим джерелом білка в Бангладеш.[1] У бангладешській кухні є 250 рослинних інгредієнтів.[1] Використання гірчичного масла є поширеним.[5]

Спеціальності по регіонах[ред. | ред. код]

Дакка[ред. | ред. код]

Бакаркхані в Дакці, Бангладеш

На кулінарні звичаї столиці нації вплинули муглайська, середньоазіатська, вірменська, індустанська та місцева бенгальська кухні. Кухня міста також має унікальні місцеві страви.[9]

Наваби з Дакки принесли муглайську кухню до Бенгалії. Муглайська кухня часто розкішна та дорога, і вона була недоступною для багатьох людей протягом багатьох століть, набуваючи все більшого поширення в міру зростання економіки Бангладеш. Він характеризується використанням м'ясних і молочних інгредієнтів, таких як ягнятина, баранина, яловичина та йогурт разом із м'якими спеціями. Його страви включають кебаб; хлібці з начинкою; каччі бір'яні; печеня з баранини, качки, курки; патісапта; кашмірський чай і корму досі подають на особливих подіях, таких як Ід і на весіллях.[10][11][12]

Базар Чоук у Старій Дакці – це багатовіковий продовольчий ринок, який під час Рамадану є центром іфтару після заходу сонця.[13][14][15]

Дгакая паратха — це багатошаровий хліб, який став популярним у Колкаті, коли іммігранти з Дакки представили його там після розділу Індії.[16]

Хаджі бір'яні — це страва з рису, яка походить від однойменного ресторану Дакки. Страва складається з рису, козлятини і спецій.[17][18][19][20][21]

Бакаркхані — це товстий плоский хліб з муглайської кухні, який часто подають до чаю. Дакка бакархані — це варіант, знайдений у Дакці, де його готували століттями.[22][23]

Morog pulao — фірмова страва міста, ароматний рисовий плов з куркою.[24][25]

Традиційна їжа: зерна гірчиці іліш карі, даккайський бір'яні та пітха

Читтагонська ділянка[ред. | ред. код]

У Читтагонзі та навколишньому регіоні карі, як правило, дуже приправлене спеціями та часто містить яловичину.[26] Меджбані гошт — карі з яловичини для особливих випадків;[27][28] меджбан або мезбан — це спільне свято.[28]

Мезбан приготування

Страви з яловичини популярні серед бенгальських мусульман і часто подаються на мезбанських святах, де вони вказують на процвітання.[27][29]

Індуси, як правило, готують із риби, а не з яловичини. Індуїстська громада Читтагонга щороку організовує мезбанські бенкети під назвою «Чіттагонг Паришад» з рибою та овочами карі.

Кала бгуна, почорніла яловичина, — це страва з Читтагонгу,[30][31] яку готують з яловичої лопатки, приготованої зі спеціями до потемніння та м'якості.[32][33]

Дурус кура або дуроос — це страва, що складається з цілої курки, звареної в густому бульйоні, подається з рисом у вигляді полао або хічурі.[34][35] Це також частина кухні рохінджа.[36]

Ахні, також широко відоме як Орошер Бір'яні, — це варіант бір'яні, приготовлений із рису чінігура (ароматного короткозернистого рису). У нього входять кубики яловичини або козлятини з картоплею і сухофруктами.

Читтагонг розташований поблизу узбережжя, де готують кілька страв із морської риби,[37] зокрема рупчанда (срібний помфрет) і лойта (бомбейська качка).[37] Шуткі — це в'ялена та висушена лоїта, гострий делікатес, характерний для регіону.[37] Чурі (риба-стрічка) сушиться, а потім готується з чилі та цибулею.[37] Корал/бгеткі (баррамунді) і гігантські тигрові креветки з Бенгальської затоки їдять у прибережних регіонах.[37][38]

Читтагонгські гори[ред. | ред. код]

Гори Читтагонг є домівкою для племен зі своєю культурою та кухнею.[39][40] Кухня Чакма використовує сидол, пасту з ферментованих креветок і риби, і сугуні, сушені креветки або рибу.[41] У їхніх стравах використовується більше трав з пагорбів, ніж спецій, звичайних для бенгальських страв.[41] Серед важливих сезонних інгредієнтів — лісові гриби, квіти імбиру та куркуми.[41] Сумох горанг — це страва, приготована в бамбуку, а Гебаанг запікається в банановому листі в глиняній печі.[41] У кухні Марма використовується паста із сушеної риби під назвою наппі.[4] Рисове пиво — популярний напій.[4]

Племінна їжа на пагорбах Читтагонгу

Великий Міменсінг[ред. | ред. код]

У Міменсінгу дой йогурт часто поєднують зі спученим або плющеним рисом.[42]

Монда — солодка йогуртова котлетка з Муктагачгара, вперше приготовлена в 1824 році.[43][44][45][46]

Народ Гаро є етнічною та релігійною меншиною в регіоні Міменсінг зі своєю унікальною культурою та кухнею.[3][47] Їхня кухня відрізняється використанням свинини, вугра, черепахи.[3] Гаро варять лікер вдома[3], готують його з газованою водою та бамбуком.[48]

Північний Бангладеш[ред. | ред. код]

Богра добре відома на національному та міжнародному рівнях завдяки своїм солодким сиркам.[49]

Богра дой (сир)

У регіоні Рангпур є страва з яловичини, приготована з гарбузом.[31]

Народ Сантал у регіоні Раджшагі[50] їсть крабів, свинину, білку та рибу[50] і, як правило, використовує менше спецій у своїй кулінарії.[51] З рису готують алкогольний напій під назвою хадія.[50] Вони роблять лікер із пальмової смоли, яка використовується для ритуальних церемоній.[50]

Південний Бангладеш[ред. | ред. код]

Барісал, прибережний регіон, використовує кокос для приготування їжі.[52]

Ділянка Сілет[ред. | ред. код]

Семиколірний чай
Традиційна дієта Сілет

Район Сілет у Бангладеш має ряд характерних страв та інгредієнтів. Тут росте кілька сортів цитрусових, таких як гаткора і тойкор, ададжамір або ада лебу, ашкул лебу або ашконі лебу, які зазвичай використовуються в рибних і м'ясних стравах регіону.[53][54][55][33][56] Хоча ашкул-лебу або ашконі-лебу невідомі серед багатьох сілетців через брак знань про них, і, швидше за все, вони майже вимерли; сік ашкул лебу використовується для приготування Тенга або Хатта.

Страви з рису[ред. | ред. код]

Ахні — це змішана рисова страва, схожа на бір'яні або полао, яка готується з м'яса та/або овочів.

Червоний і білий рис бірін (також транслітерований як біроїн або бірін) трапляється лише в регіоні Сілет.[57] Його їдять у солоних і солодких стравах і є основним інгредієнтом для Чунга пітха, традиційного рисового коржа, який готується шляхом начинки липкого рису в молодий бамбук і повільного копчення. Рисовий пиріг виймається з трубочки і має форму свічки. Страву також можна приготувати з молока, цукру, кокосової та рисової пудри.

Хічурі — страва з рису, схожа за консистенцією на кашу . Під час священного місяця Рамадан його подають як основну їжу на іфтар. Він складається з ароматного рису, змішаного зі спеціями, топленим маслом, кмином і пажитником. Його також пропонують хворим у суміші з імбиром.

М'ясні страви[ред. | ред. код]

Гатхора з яловичини — це традиційна святкова страва з яловичини, приготована на соку гаткори.

Ааш баш — це традиційна страва з качки та пагонів бамбука.

овочеве пюре

Рибу їдять як карі, так і смажену. Сушена та ферментована риба, яка називається шуткі, також відома багатьма місцевими жителями Сілет як гуткі або гукоїн, а також гаткора, гіркий і ароматний цитрусовий фрукт, використовується для рибного карі. Надзвичайно гострий перець нага моріч використовують у бульйонах.[58]

Деякі місцеві страви включають гідол, гострий чатні із сушеної риби, витриманої в глиняних горщиках.[59] Сюди входить гуткі шира, рибне карі з овочами.

Тойкор тенга — це рибна страва, приготована з тойкором, гірким цитрусовим фруктом, який росте в регіоні Сілет.

Інші продукти від Сілет[ред. | ред. код]

Фоб

Бакаркхані — це коржик, який нагадує пороту, і його зазвичай їдять під час іфтара, вечері протягом місяця Рамадан.[60]

Гандеш — це закуска зі смаженого у фритюрі тіста, підсолодженого патокою або цукром. Його подають в особливих випадках, таких як свято Ід аль-Фітр.

Рисові коржі та пельмені Сілеті

Нунор бора — пікантна закуска з рисового борошна з цибулею, імбиром і куркумою, обсмажена до золотистого кольору.

Туша шінні — це десертна халва з підсолодженого тіста з горіхами та родзинками, яку зазвичай подають в особливих випадках.

Семиколірний чай — це барвистий напій із кількома різними шарами ароматизованого чаю.[61][62]

Бангладешські ресторани у Великобританії[ред. | ред. код]

На початку 20-го століття моряки з Сілета, відомі як ласкари, оселилися у Сполученому Королівстві.[63] Вони придбали ресторани з рибою та чипсами та перетворили їх на індійські ресторани з повним набором послуг.[63] Вони базували пропоновану там кухню на основі страв, які продають у відомих англо-індійських ресторанах, і на кухні Великих Моголів.[63]

Понад 8 з 10 із понад 8000 «індійських ресторанів» у Великій Британії належать бангладешцям,[33][64] 95 % яких походять із Сілету.[65][66][67]

Про це написала історик кулінарії Ліззі Коллінгем

«Кухарі карі Сілета перетворили „неавантюрний британський смак“ на новий спектр смаків».[68]

Солодощі[ред. | ред. код]

Амріті — це смажений у фритюрі десерт у формі квітки в цукровому сиропі[69], популярний у Дакці та Тангаїлі.[70][71]

Чомчом — це традиційна солодкість, яка виникла в Порабарі.[72][73] Цукерка овальна і коричнева.

Бунді популярний під час Рамадану.[74]

Баліш Мішті (букв. солодка подушка) — це велика цукерка у формі подушки з району Наторе.[75]

Джілапі — це цукерка у формі кренделя в сиропі, популярна по всій Південній Азії.[76] Шагі джілапі (королівський джілапі) — це дуже великий варіант у формі вертушки з Дакки.[77]

Качаґолла — це десерт із молочних інгредієнтів і цукру, який походить із округу Наторе в окрузі Раджшахі.[78] Можливо, він був подарований правителю XVIII століття Рані Бгабані.[78][79]

Десерт із плодів пальмірської пальми

Ледікені — легка обсмажена червонувато-коричнева кулька з чгени і борошна, змочена цукровим сиропом.[80] Він був розроблений у середині 19 століття і названий на честь леді Каннінг, дружини генерал-губернатора Індії.[81][82]

Пантуа — це бенгальська версія гулаб джамун.[83]

Рас малай — це десерт із кульок із сухого молока чгана у вершковому соусі зі смаком кардамону.[84][85]

Таал, плід пальмової пальми використовується для приготування різноманітних десертів.[86]

Дімер джорда

Дімер джорда — бангладешська неофіційна популярна страва.

Напої[ред. | ред. код]

  • Борхані, (бенг. বোরহানী) — це традиційний йогуртоподібний[87] напій.[88] Борхані виготовляється з кислого дой, зеленого чилі, насіння гірчиці, чорної солі, коріандру та м'яти.[89] Він популярний як дигестив після важкої їжі[90] або як закуска до нього.[91][92][93]
  • Таал ер рош (пальмовий сік) — це сік, що добувають із пальмових дерев і п'ють улітку як прохолодний напій.[94]
  • Руг Афза — це концентрований сквош, виготовлений компанією Hamdard Bangladesh.[95]
  • Ґгол і матха — це напої з пахти, виготовлені в Бангладеш, особливо в селі Солоп в Уллахпара Упазіла району Сіраджгандж.[96]
  • Лассі — це суміш йогурту з водою та спеціями або солодкими ароматизаторами.[97]

Алкогольні напої[ред. | ред. код]

Як більшість мусульманської країни, продаж алкоголю в Бангладеш контролюється. Для придбання алкогольних напоїв потрібен державний дозвіл.[98]

  • Хантер бір — єдине алкогольне пиво, вироблене в Бангладеш.[98] Його виробляє Jamuna Group.[98]
  • Carew & Co — це державний лікеро-горілчаний завод, розташований у районі Чуаданга.[98][99][100]
  • Небенгальські племена виробляють і вживають алкоголь із ферментованого рису.[101]

Див. також[ред. | ред. код]

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • Bangladeshi Restaurant Curries, Piatkus, Лондон –ISBN 0-7499-1618-4 (1996)
  • Каррі — серія Masterchef, Оріон, Лондон –ISBN 0-297-83642-0 (1996)
  • Curry, Human & Rousseau, Південна Африка –ISBN 0-7981-3193-4 (1993)
  • Kerrie, африкаанс, Human & Rousseau, Південна Африка –ISBN 0-7981-2814-3 (1993)
  • Petit Plats Curry, французьке видання, Hachette Marabout, Париж –ISBN 2-501-03308-6 (2000)
  • 2009 Cobra Good Curry Guide, John Blake Publishing, Лондон –ISBN 1-84454-311-0
  • Бангладеш — Маріам Вайт, Йонг Джуй Лін
  • Світ та його народи: Східна та Південна Азія — Корпорація Маршалла Кавендіша — * Бангладеш — Стюарт Батлер
  • Бангладешська кухня — Шаукат Осман
  • Мультикультурний довідник з їжі, харчування та дієтології

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Food Product - Banglapedia. en.banglapedia.org. Процитовано 2 листопада 2022.
  2. ↑ Roy, Pinaki; Deshwara, Mintu (9 серпня 2022). Ethnic population in 2022 census: Real picture not reflected. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  3. ↑ а б в г Garo, The - Banglapedia. Banglapedia (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  4. ↑ а б в The Marma. Banglapedia (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  5. ↑ а б Pearce, Melissa (10 липня 2013). Defining Bengali Cuisine: The Culinary Differences of West Bengal and Bangladesh. Culture Trip. Процитовано 2 листопада 2022.
  6. ↑ Banerjee, Soity (25 листопада 2016). The other Bengal. mint (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  7. ↑ Bangladesh cuisine part I - delectable and diverse. 6 December 2016. Процитовано 15 March 2019.
  8. ↑ Sen, Pritha (25 серпня 2017). Choi: The forgotten fire in Indian food. mint (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  9. ↑ Ray, Utsa (5 Jan 2015). Culinary Culture in Colonial India. Cambridge University Press. с. 210—215.
  10. ↑ Historical Sketch | Bengal Cuisine. bengalcuisine.in. Архів оригіналу за 8 March 2021. Процитовано 10 March 2019.
  11. ↑ The Nawabs of Dhaka And Their Regal Cuisine. KIXP (амер.). 26 February 2015. Процитовано 10 March 2019.
  12. ↑ Anand, Shilpa Nair (7 May 2018). Food of the Nawabs. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Процитовано 10 March 2019.
  13. ↑ Eyewitness: Chak Bazar iftar market in old Dhaka. The Guardian.
  14. ↑ Auzias, Dominique; Labourdette, Jean-Paul (2016). BANGLADESH 2017 Petit Futé. Petit Futé. с. 133–. ISBN 979-10-331-4296-6.
  15. ↑ Dhaka Chawk Bazar Meetup. 1 June 2017.
  16. ↑ Service, Tribune News. Undivided Kitchens: Refugees brought back techniques and dishes left behind during Partition. Tribuneindia News Service (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  17. ↑ Mydans, Seth (8 July 1987). For a secret stew recipe, time is running out. The New York Times. Процитовано 30 April 2015.
  18. ↑ Siddiqua, Fayeka Zabeen (5 September 2014). A Mouthful of Happiness. The Daily Star (англ.). Процитовано 7 April 2023.
  19. ↑ Jamil, Syed Maqsud (2 August 2013). Eateries of Dacca. The Daily Star (англ.). Процитовано 7 April 2023.
  20. ↑ Binging on Boishakh. The Daily Star. 12 April 2005. Процитовано 7 April 2023. Then whisk yourselves off to the mother ship of all biriyani houses--Haji Biriyani in Old Town.
  21. ↑ Sakhawat, Adil. Haji Biriyani: The Scintillating Taste from Old Dhaka. Daily Sun. East West Media Group. Архів оригіналу за 18 May 2015. Процитовано 7 April 2023. Dhaka is famous for many delicious food items. Among them Haji Biriyani is not only the best in Bangladesh but also among Bangladeshis living around the world. There are a few things that have been carrying great inheritance for decades in the ancient part of Dhaka city.
  22. ↑ Old Dhaka Bakarkhani – A Legendary Bread. 19 October 2013.
  23. ↑ Bakarkhani: delight in every bite. Daily Sun. 24 April 2016. Процитовано 17 September 2018.
  24. ↑ Jhunu Polao Ghor: Serving aromatic 'morog polao' for 51 years. The Business Standard (англ.). 9 квітня 2021. Процитовано 3 листопада 2022.
  25. ↑ Mahmud, Faisal. Heritage, history, and Dhakaiya food in Bangladesh. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  26. ↑ Majestic Mezban. 11 October 2013.
  27. ↑ а б Fayeka Zabeen Siddiqua (10 October 2013). Majestic Mezban. The Daily Star. Архів оригіналу за 4 August 2018. Процитовано 23 July 2019.
  28. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Banglapedia не вказано текст
  29. ↑ Palate from the port (англ.). The Daily Star. 5 January 2016. Процитовано 12 July 2020.
  30. ↑ Famous regional dishes at Utshob offer authentic tastes of Bangladeshi cuisine. The Business Standard (англ.). 15 жовтня 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
  31. ↑ а б Ranjana, Shahana Huda (4 липня 2022). Make simple but traditional beef dishes this Eid. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  32. ↑ How to make Kalabhuna. The Business Standard (англ.). 10 липня 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
  33. ↑ а б в Akbar, Ahsan (21 березня 2021). From kala bhuna to shatkora curry – let's all get a taste for Bangladesh. the Guardian (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  34. ↑ Futuro, Sistemas do. IOM. rohingyaculturalmemorycentre.iom.int (порт.). Процитовано 19 вересня 2022.
  35. ↑ Rassiq Aziz Kabir (1 March 2022). The foods you should try when you visit Chattogram. Thefinancialexpress.com.bd. Процитовано 18 September 2022.
  36. ↑ আরাকান আর চট্টগ্রামের ঐতিহ্যবাহী 'দুরুস কুরা' (бенг.). odhikar.news. 1 Nov 2019. Процитовано 21 September 2022.
  37. ↑ а б в г д Coastal cuisines of Bangladesh. Dhaka Tribune. 24 березня 2019. Процитовано 3 листопада 2022.
  38. ↑ Coastal Food of Bangladesh (Part 1). Dhaka Tribune. 12 березня 2019. Процитовано 3 листопада 2022.
  39. ↑ Chittagong Hill Tracts. Banglapedia (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  40. ↑ Khaing, Myat Moe (9 серпня 2022). Navigating a world without Indigenous representation. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  41. ↑ а б в г Lena, Chiangmi Talukder (16 лютого 2021). Flavours from the hills. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  42. ↑ Top 4 Reasons Why I Love Mymensingh - Bproperty. A blog about homes, trends, tips & life | Bproperty (амер.). 23 березня 2021. Процитовано 3 листопада 2022.
  43. ↑ Sweetmeat Monda: A rich tradition. The Daily Star (англ.). 8 July 2012. Процитовано 19 August 2017.
  44. ↑ Six sweetmeats which branding Bangladesh. Daily Sun. Процитовано 19 August 2017.
  45. ↑ The interesting history behind sweetmeat 'Monda'. The Financial Express (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  46. ↑ Islam, Reema (16 April 2018). Muktagacha Monda: The Sole Survivor Of A Lost Era Of Bengal. Процитовано 12 April 2023.
  47. ↑ Mymensingh bids farewell to Fr Rabanal who taught the Garo how to grow rice. PIME AsiaNews (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  48. ↑ Indigenous Cuisines. Meghalaya Tourism (амер.). Процитовано 2 листопада 2022.
  49. ↑ Hossain, Md. Rakib (14 August 2014). Yogurt of Bogra (Bograr Doi).
  50. ↑ а б в г The Santals. Banglapedia (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  51. ↑ Santali Food: A taste of Nature by Santals. Santhaledisom.com. 3 January 2015. Архів оригіналу за 4 November 2022. Процитовано 4 November 2022.
  52. ↑ The 'chalk and cheese' cuisine of East and West Bengal. The Economic Times. Процитовано 2 листопада 2022.
  53. ↑ Kabir, Ihtisham (5 July 2014). Citrus Story. The Daily Star. Процитовано 3 April 2023.
  54. ↑ Mumbai Food: Bangladeshi Dishes Straight From Sylhet At Restaurant In BKC. Mid-Day. 14 April 2019. Процитовано 28 April 2020. the shatkora lemon...native to Sylhet in Bangladesh, the citrus fruit looks like a grotesque cousin of lime, but is only larger and tastes like grapefruit
  55. ↑ Chowdhury, Dwoha (9 вересня 2022). Sylhet's citrus getting popular at home and abroad. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  56. ↑ Sylhet's Shatkora ranks high in cooking flavourful dishes. Dhaka Tribune. 29 грудня 2019. Процитовано 2 листопада 2022.
  57. ↑ History of Sylhet Birin rice. jalalabadbarta.com (бенг.). 26 April 2020. Процитовано 9 December 2018. The red-white sticky type of fragrant 'Bireen Chaal' is only found in the Sylhet region, hence an undisputed trademark of Sylhet!
  58. ↑ Begum, Dina (8 March 2019). The 6 Seasons of Bangladeshi Cuisine. Great British Chefs. Процитовано 26 April 2020. Sylhet favours fiery curries made with pastes of fresh and dried chillies, roots and spices. Dried and fermented fish called shutki are used in vegetable broths and dry dishes. Shatkora, a bitter and fragrant citrus fruit, as well as the extremely hot naga chilli, also form part of the local diet.
  59. ↑ Shidol Chutney. Atlas Obscura. 21 December 2017. Процитовано 28 April 2020.
  60. ↑ Akhni and Khichuri are favorites of Sylhetis for Iftar. Prothom Alo (бенг.). 20 July 2013. Процитовано 19 April 2020. Bakharkhani is another accompaniment to Iftar in Sylhet. The practice of eating Bakharkhani with tea during Iftar or at night has been going on for ages. There are four types of sweet and savory bakharkhani, which cannot be found anywhere else but Sylhet, some vendors said.
  61. ↑ Baker, Vicky (28 August 2016). Making rainbows in a glass – seven-layer tea in Bangladesh. The Guardian. Процитовано 2 November 2017.
  62. ↑ Shay, Christopher. One Glass, Seven Layers of Tea - Scene Asia. Wall Street Journal Blog. Процитовано 7 November 2017.
  63. ↑ а б в Colás, Alejandro; Edwards, Jason; Levi, Jane; Zubaida, Sami (2018). Food, Politics, and Society: Social Theory and the Modern Food System (вид. 1). University of California Press. ISBN 978-0-520-29195-9. JSTOR 10.1525/j.ctv5j026t.
  64. ↑ BBC World Service. London: BBC World. Процитовано 28 April 2020.
  65. ↑ From Bangladesh to Brick Lane. The Guardian. 21 June 2002. Процитовано 28 April 2020.
  66. ↑ The great British curry crisis. Financial Times. 8 January 2016. Процитовано 28 April 2020.
  67. ↑ What's The Difference Between A Curry House And An Indian Restaurant?. npr.org. 5 December 2017. Процитовано 28 April 2020.
  68. ↑ Who killed the great British curry house?. The Guardian. 12 January 2017. Процитовано 28 April 2020.
  69. ↑ Make Amriti at home. www.telegraphindia.com. Процитовано 3 листопада 2022.
  70. ↑ Habib, Ahsan. Sweets: A must have on Eid. The Daily Star. Процитовано 3 листопада 2022.
  71. ↑ Shakil, Mirza (4 жовтня 2013). The falling business. The Daily Star (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  72. ↑ Porabarir Chomchom goes international, puts Tangail on the map. Dhaka Tribune. 19 грудня 2019. Процитовано 2 листопада 2022.
  73. ↑ Tracing the history of Bengal's famous sweet Chom Chom!. Get Bengal (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  74. ↑ Parvin, Salina (20 квітня 2021). Iftar recipes using sunflower oil. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  75. ↑ Top Ten Famous Sweets of Bangladesh. #Foodiez. Архів оригіналу за 18 January 2018. Процитовано 17 January 2018.
  76. ↑ Express, The Financial. Jalebi's zigzag journey to modern day fusions. The Financial Express (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  77. ↑ মচমচে জিলাপির কদরই আলাদা. Jugantor (бенг.). Процитовано 3 листопада 2022. A variant on the traditional name is Shahi Jilapi. This Jilapi originated in Chowk Bazaar...can range from 1 to 4-5 kg in weight.
  78. ↑ а б Natore's Kachagolla, a taste fit for royalties. Dhaka Tribune. 21 грудня 2019. Процитовано 3 листопада 2022.
  79. ↑ Indian Cooking Tips: How To Make Kachagolla, The Softest Bengali Sweet (Recipe Inside). NDTV Food (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
  80. ↑ Krondl, Michael; Rath, Eric; Mason, Laura; Quinzio, Geraldine; Heinzelmann, Ursula (1 April 2015). The Oxford Companion to Sugar and Sweets. Oxford University Press. ISBN 9780199313624. Процитовано 25 September 2015.
  81. ↑ Krondl, Michael (2011). Sweet Invention: A History of Dessert. Chicago Review Press. с. 67—70. ISBN 9781556529542. Процитовано 25 September 2015.
  82. ↑ Bose, Shib Chunder (1883). The Hindoos as they are: A description of the manners, customs, and inner life of Hindoo Society in Bengal (вид. 2). Calcutta: Thacker, Spink and Co. с. 51.
  83. ↑ Roy, Madhushree Basu (25 жовтня 2019). Pantua- The Bengali Gulab Jamun but it's Different. Pikturenama (амер.). Процитовано 2 листопада 2022.
  84. ↑ - Rasmalai in Matri Bhandar. offroadbangladesh.com.
  85. ↑ Succulent Rasmalai of Comilla. Daily Sun. 20 June 2016. Процитовано 17 September 2018.
  86. ↑ Parvin, Salina (12 вересня 2022). Palm Fruit recipes: 6 ways to enjoy taal. The Daily Star (англ.). Процитовано 2 листопада 2022.
  87. ↑ Bangladesh cuisine part 2-- delectable and diverse. The Daily Star (англ.). 13 грудня 2016. Процитовано 20 лютого 2019.
  88. ↑ Jyoti Prakash, Tamang (2016). Ethnic Fermented Foods and Alcoholic Beverages of Asia. Springer. с. 77—89. ISBN 9788132228004.
  89. ↑ Mint and herbs help bring solvency. The Daily Star (англ.). 16 травня 2017. Процитовано 19 лютого 2019.
  90. ↑ 10 Dishes From South Asia That You Must Try at Least Once. India.com (англ.). 6 червня 2015. Процитовано 20 лютого 2019.
  91. ↑ Clark, Melissa (16 травня 2014). Yogurt Drinks, Not Too Smooth. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 19 лютого 2019.
  92. ↑ Review: Nobanno's new outpost brings Bengali flavours westside. Stuff (англ.). Процитовано 19 лютого 2019.
  93. ↑ Local Knowledge: Haji's Biryani House. Broadsheet (англ.). Процитовано 19 лютого 2019.
  94. ↑ Parvin, Salina (22 вересня 2020). The versatile palm juice. The Daily Star (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  95. ↑ Mashal, Mujib (7 липня 2021). Across Borders and Divides, One 'Heavenly' Refresher Cools Summer Heat. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 листопада 2022.
  96. ↑ Topu, Ahmed Humayun Kabir (12 вересня 2022). Solop buttermilk, a brand in and of itself. The Daily Star (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  97. ↑ Express, The Financial. Making lassi at home is easier than you thought. The Financial Express (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  98. ↑ а б в г Bangladesh booze makers toast new liquor laws. Nikkei Asia (en-GB) . Процитовано 4 листопада 2022.
  99. ↑ Carew and Co mulling introduction of beer. www.dhakatribune.com (англ.). 29 грудня 2021. Процитовано 4 листопада 2022.
  100. ↑ Dhruba, Golam Mujtaba. Carew ramps up alcohol production. Not enough, sellers say. bdnews24.com (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
  101. ↑ Tribal Culture. Banglapedia (англ.). Процитовано 4 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сулхетійська_кухня&oldid=42279523