Фасція (анатомія): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Перенос тексту статті "Фасція (сполучна тканина)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Edited}}
{{Infobox Anatomy |
{{Infobox Anatomy|Name=Fascia|name=Fascia|Image=Gray395.png|image=Gray395.png|Caption=Попречена фасція живота ({{lang-la|fascia transversalis}})|caption=Попречена фасція живота ({{lang-la|fascia transversalis}})|Latin=fascia|precursor=[[mesenchyme]]|Precursor=[[Мезенхіма]]|MeshName=Fascia|Meshname=Fascia|MeSHname=Fascia|MeshNumber=D005205|GraySubject=104|GrayPage=376|DorlandsPre=f_03}}
Name = Фасція |
'''Фасція ({{lang-la|fascia}}''': пов'язка, бинт) - вид [[Сполучна тканина|сполучної тканини]], "м'який скелет", який пронизує все людське тіло, визначає тип його конституції<ref name="Hedley">{{Cite AV media|people=Hedley, Gil|date=2005|title=The Integral Anatomy Series Vol. 1: Skin and Superficial fascia|url=https://www.youtube.com/user/somanaut}}</ref>, підтримує, стабілізує, оточує й відокремлює [[м'язи]] та інші внутрішні [[Орган (анатомія)|органи]] й складається насамперед з [[Колаген|колагенових волокон]].
Latin = fascia |
Існують&nbsp;''поверхнева фасція'', глибока фасція, а також ''вісцеральна ''або ''парієтальна'' фасція.
GraySubject = 104 |

GrayPage = 376 |
Подібно до [[Зв'язка (анатомія)|зв'язок]], [[Апоневроз|aпоневрозів]] і [[Сухожилля|сухожиль]], фасція складається з [[Сполучна тканина|фіброзної сполучної тканини]], що містить щільні пучки колагенових волокон, розташованих у вигляді хвилястого візерунку з паралельним напрямком натягу. Фасція&nbsp;— найбільш гнучка сполучна тканина, але, водночас, здатна протистояти великій однонаправленій напрузі, аж допоки її хвилястий малюнок волокон не розпрямляється. Колагенові волокна виробляються [[Фібробласт|фібробластами]], розташованими в межах фасції.<ref name="Marieb-133">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=x1uEB68iitwC&pg=PA133|title=Human anatomy & physiology|year=2007|publisher=Pearson Education|page=133|isbn=978-0-321-37294-9|author1=Marieb, Elaine Nicpon|author2=Hoehn, Katja}}</ref>
Image = Gray395.png |

Caption = Попречена фасція живота ({{lang-la|fascia transversalis}}). |
Фасції схожі на зв'язки і сухожилля, адже теж мають [[колаген]] в якості основного компонента. Вони відрізняються розташуванням та функціями: зв'язки з'єднують одну кістку з іншою, сухожилля приєднують м'язи до кісток, а фасції оточують м'язи й окремі м'язових волокон, та інші структури.
Image2 = |

Caption2 = |
== Структура ==
System = |
Існує певна полеміка про те, які структури вважаються «фасціями», і вони повинні бути класифіковані.<ref>{{Cite book|title=Terminologia Anatomica: International Anatomical Terminology|publisher=Thieme Stuttgart|location=|pages=33|isbn=3-13-114361-4|last1=Committee on Anatomical Termi|first1=Federative}}</ref> Ось дві найбільш поширені системи:
Precursor = [[мезенхіма]] |
* Класифікація 1983&nbsp;р. у виданні Nomina Anatomica (NA 1983)
MeshName =Fascia|
* Класифікація 1997&nbsp;р. у виданні [[Terminologia Anatomica]] (TA 1997)
MeshNumber = D005205 |
{| class="wikitable" style="margin-bottom: 10px;"
DorlandsPre = f_03 |
! NA 1983
DorlandsSuf = 12354757 |
! TA 1997
⚫
}}
! Опис
{{Merge from|Фасція (сполучна тканина)}}
! Приклад
'''Фасція''' ({{lang-la|fascia}}&nbsp;— пов'язка, смуга)&nbsp;— оболонки [[м'яз]]ів, [[судини|судин]], [[нерв]]ів, внутрішніх органів; утворені волокнистою [[Сполучна тканина|сполучною тканиною]].
|-
Фасція складається з сполучної тканини та покриває м'язи, кровоносні судини, нерви. Фасція покриває ці структури та захищає їх при контакті один з одним, запобігаючи можливому механічному пошкодженню.<ref>{{cite book |автор=Неттер Ф.|назва=Атлас анатомії людини (переклад Цегельский А.А.)|видання=|дата=|рік=2004|видавництво=Наутілус| розміщення=Львів|сторінки=592|isbn=966-95745-8-7}}</ref>
| Поверхнева фасції
{{анатомія-доробити}}
| (не вважається фасцією в цій класифікації)
| Знайдена в підшкірному шарі в більшості областей тіла, зливаюється з ретикулярним шаром дерми.<ref>{{cite book|title=Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed.|last=Skandalakis|first=John E.|year=2002|publisher=Springer|location=Atlanta, GA|pages=1–2|isbn=0-387-98752-5|author2=Skandalakis, P.N.|author3=Skandalakis, L.J.|author4=Skandalakis, J.}}</ref>
| Фасція Скарпа (мембранозний шар поверхневої абдомінальної фасції)
|-
| Глибока фасція
| Фасції м'язів
| Щільна волокниста сполучна тканина, яка пронизує і оточує [[м'яз]]и, [[кістки]], [[нерв]]и і [[кровоносні судини]] тіла.
| Поперечна фасція
|-
| Вісцеральна фасція
| Вісцеральна фасція, парієтальна фасція
|Підтримує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у прошарки сполучної тканини&nbsp;— оболонки.
| [[Перикард]]
⚫
|}

=== Поверхнева фасція ===
Поверхнева фасція&nbsp;— це нижній шар шкіри в майже всіх областях [[Людське тіло|тіла]], що зливається з шаром ретикулярної дерми, <ref>{{Cite book|title=Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed.|last=Skandalakis|first=John E.|year=2002|publisher=Springer|location=Atlanta, GA|pages=1–2|isbn=0-387-98752-5|author2=Skandalakis, P.N.|author3=Skandalakis, L.J.|author4=Skandalakis, J.}}</ref>присутній на [[Обличчя|обличчі]], над верхньою частиною [[Грудинно-ключично-сосцеподібний м'яз|грудино-ключично-соскоподібного]] м'яза, на потилиці, [[Шия|шиї]] й над грудиною.<ref>{{Cite book|title=The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment|last=Paoletti|first=Serge|year=2006|publisher=Eastland Press|location=Seattle, WA|pages=23–24|isbn=0-939616-53-X}}</ref> Поверхнева фасція складається, в основному, з пухкої пухкої сполучноїі [[Жирова тканина|жиромісткої]] тканини і є шаром, який в першу чергу '''визначає форму тіла''' (тип конституції). На додаток до присутності під шкірою, поверхнева фасція оточує внутрішні [[Орган (анатомія)|органи]], судинно-нервові пучки й зустрічається в багатьох інших місцях, де заповнює вільний простір. Поверхнева фасція служить для зберігання [[Жири|жирів]] і [[Вода|води]]; є містилищем [[Лімфа|лімфатичних]] і [[Кровоносні судини|кровоносних судин]] та [[Нерв|нервів]]; вона також виконує роль захисної й утеплюючої оболонки.<ref name="Hedley"/>

Поверхнева фасція присутня, але не містить жиру, на [[Повіка|очах]], [[Вухо|вухах]], [[Калитка|мошонці]], [[Пеніс|пенісі]] й [[Клітор|кліторі]].<ref>Norman Eizenberg, ''General Anatomy: Principles and Applications'' (2008), p 70.</ref>

Завдяки своїм [[В'язкоеластичність|в'язкоеластичним]] властивостям, поверхнева фасція може розтягуватися, щоб вмістити нові відкладення жиру при різних, зокрема допологових, підвищеннях ваги. Після [[Вагітність|вагітності]]  або в інших випадках утрати ваги, поверхнева фасція повільно повертається до вихідного рівня натягу.

=== Вісцеральна фасція ===
Вісцеральна фасція (також називається '''субсерозною фасцією''') підтримує й обмежує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у листки сполучної тканини&nbsp;— [[Клітинна мембрана|оболонки]]. Кожен з органів покритий подвійним шаром фасції; ці шари розділені тонкою серозною оболонкою.
* Шар, прилеглий до зовнішньої стінки органу, називається парієтальним ({{lang-la|parietalis}} [[wiktionary:parietal|пристінковим]]) шаром
* Безпосередня оболонка органу, відома як [[Орган (анатомія)|вісцеральний]] шар. Органи мають спеціалізовані назви для своїх вісцеральних фасцій. У [[Головний мозок людини|головному мозку]], відомі як мозкові оболони, в серці- [[перикард]]; в легенях&nbsp;— [[плевра]]; а в животі&nbsp;— [[очеревина]].<ref>{{cite video|people=Hedley, Gil|date=2005|title=The Integral Anatomy Series Vol. 3: Cranial and Visceral Fasciae|url=http://integralanatomy.com/|medium=DVD|publisher=Integral Anatomy Productions|accessdate=2006-07-17}}</ref>
Вісцеральна фасція менш, ніж поверхнева фасція, здатна розтягуватися. Відповідно до своєї підтримуючої й фіксуючої ролі щодо органів, фасція повинна  підтримувати форму й положення органу, який огортає. Якщо вона занадто слабка, це спричиняє його ''пролапс'' або опущення. Але якщо наявний гіпертонус фасції, це обмежує [[Моторика|моторику]] відповідного органу.<ref>{{Cite book|title=The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment|last=Paoletti|first=Serge|date=2006|publisher=Eastland Press|location=Seattle, WA|pages=146–147|isbn=0-939616-53-X}}</ref>

=== Глибока фасція ===
Глибока фасція являє собою шар щільної волокнистої сполучної тканини, яка оточує окремі [[м'язи]], а також ділить групи м'язів на фасціальні комірки.
Ця фасція має високу щільність [[Еластин|еластинових]] волокон, що визначає її розтяжність і пружність.<ref>{{Cite AV media|people=Hedley, Gil|date=2005|title=The Integral Anatomy Series Vol. 2: Deep Fascia and Muscle|url=http://integralanatomy.com/|medium=DVD|publisher=Integral Anatomy Productions|accessdate=2006-07-17}}</ref> Спочатку вважалося, що глибока фасція не має судин. Однак пізніші дослідження підтвердили наявність тонких кровоносних судин.<ref>{{cite book|title=Functional Atlas of the Human Fascial System|last=Stecco|first=Carla|year=2015|publisher=Churchilll Livingstone Elsevier|location=Edinburgh, UK|page=59|isbn=978-0-7020-4430-4}}</ref> В ній також багато сенсорних рецепторів.<ref name="Schleip2003">{{cite journal|doi=10.1016/S1360-8592(02)00067-0|title=Fascial plasticity – a new neurobiological explanation: Part 1|journal=Journal of Bodywork and Movement Therapies|volume=7|issue=1|pages=11–9|year=2003|last1=Schleip|first1=Robert}}</ref> Приклади глибокі фасції: широка фасція стегна ({{lang-la|fascia lata femori}}), глибока фасція стегна (f{{lang-la|ascia profunda femori}}), плечова фасція ({{lang-la|fascia blachii}}), попереково-грудна фасція ({{lang-la|fascia lumbodorsalis}}).

== Функція ==
Фасції, як правило, розглядаються як пасивні структури, які передають механічні напруги при м'язовій діяльності або при дії зовнішніх сил по всьому тілу. Важлива функція м'язової фасції&nbsp;— зменшення тертя. При цьому фасції здійснюють комфортний і, водночас рухомий захист нервів і кровоносних судин, які проходять поміж м'язами.<ref>{{Cite book|title=The Human Body|last2=Schuenke|first2=M.|year=2004|publisher=Thieme Medical Publishers|page=127|last1=Faller|first1=A.}}</ref>
Фасциальна тканина часто іннервується чутливими нервовими закінченнями&nbsp;— як [[Мієлін|мієліновими]], так і немієліновими нервами. Виходячи з цього, визначена [[Чутливість (фізіологія)|пропріоцептивна, інтероцептивна й ноціцептивна]] функції фасції&nbsp;— тобто участь у здійсненні функцій [[Чутливість (фізіологія)|чутливості]]&nbsp;— глибокої чутливості, м'язово-суглобового й просторового відчуття.<ref>Schleip R «Fascia as an organ of communication». </ref> 

== Клінічне значення ==
Зміна властивостей фасції&nbsp;— жорсткість, втрата здатності до розтягування (як при [[Міофасціальний больовий синдром|міофасціальному синдромі]]), або навпаки&nbsp;— надмірна еластичність і втрата підтримуючої та захисної функції&nbsp;— ознака деяких хворобливих станів, або наслідок [[травма|травми]].<ref>{{cite journal|pmid=24962403|doi=10.1007/s11916-014-0439-y|volume=18|issue=8|title=Clinical relevance of fascial tissue and dysfunctions.|year=2014|journal=Curr Pain Headache Rep|pages=439}}</ref> Запальні захворювання ([[фасциїт]]) або травми викликають [[фіброз]] і спайки. Це може статися після хірургічних маніпуляцій, при утворенні [[Рубець (медицина)|рубців й шрамів]].

=== Анатомічні футляри й тунелі ===
Фасція утворює комірки, тунелі й футляри всередині тіла, які містять [[м'язи]] і [[Нерв|нерви]].

В [[Хірургія|хірургічній практиці]] знання таких футлярів необхідне для лікування [[Флегмона|флегмони]], при якій часто [[Піогенна мембрана|піогенною мембраною]] слугує сам фасціальний футляр, в межах котрого розмножуються [[патогенні мікроорганізми]] й утворюється [[гній]].

В неврологічній практиці зустрічаються тунельні синдроми, такі як [[синдром зап'ястного каналу]], синдром кубітального каналу та інші. Вони характеризуються болем, відчуттям оніміння і поколювання в результаті здавлювання нерва в каналі.

В лікуванні використовуються хірургічні, фізіотерапевтичні процедури, масаж і фасціальні методики: [[кінезітерапія]], кінезіологія, [[остеопатія]] тощо.


== Посилання ==
== Посилання ==
{{reflist}}
{{Reflist|30em}}
[[Категорія:Опорно-рухова система]]
[[Категорія:Сполучна тканина]]

Версія за 15:04, 26 червня 2017

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Kinedw (внесок, журнали) о 15:04 UTC (3625667 хвилин тому).
Fascia
Попречена фасція живота (лат. fascia transversalis)
Деталі
Попередник mesenchyme
Ідентифікатори
Латина fascia
Анатомія Грея subject #104
MeSH D005205
TA98 A04.0.00.031
TA2 2015
FMA 78550
Анатомічна термінологія
Фасція (лат. fascia: пов'язка, бинт) - вид сполучної тканини, "м'який скелет", який пронизує все людське тіло, визначає тип його конституції[1], підтримує, стабілізує, оточує й відокремлює м'язи та інші внутрішні органи й складається насамперед з колагенових волокон.

Існують поверхнева фасція, глибока фасція, а також вісцеральна або парієтальна фасція.

Подібно до зв'язок, aпоневрозів і сухожиль, фасція складається з фіброзної сполучної тканини, що містить щільні пучки колагенових волокон, розташованих у вигляді хвилястого візерунку з паралельним напрямком натягу. Фасція — найбільш гнучка сполучна тканина, але, водночас, здатна протистояти великій однонаправленій напрузі, аж допоки її хвилястий малюнок волокон не розпрямляється. Колагенові волокна виробляються фібробластами, розташованими в межах фасції.[2]

Фасції схожі на зв'язки і сухожилля, адже теж мають колаген в якості основного компонента. Вони відрізняються розташуванням та функціями: зв'язки з'єднують одну кістку з іншою, сухожилля приєднують м'язи до кісток, а фасції оточують м'язи й окремі м'язових волокон, та інші структури.

Структура

Існує певна полеміка про те, які структури вважаються «фасціями», і вони повинні бути класифіковані.[3] Ось дві найбільш поширені системи:

  • Класифікація 1983 р. у виданні Nomina Anatomica (NA 1983)
  • Класифікація 1997 р. у виданні Terminologia Anatomica (TA 1997)
NA 1983 TA 1997 Опис Приклад
Поверхнева фасції (не вважається фасцією в цій класифікації) Знайдена в підшкірному шарі в більшості областей тіла, зливаюється з ретикулярним шаром дерми.[4] Фасція Скарпа (мембранозний шар поверхневої абдомінальної фасції)
Глибока фасція Фасції м'язів  Щільна волокниста сполучна тканина, яка пронизує і оточує м'язи, кістки, нерви і кровоносні судини тіла. Поперечна фасція
Вісцеральна фасція Вісцеральна фасція, парієтальна фасція Підтримує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у прошарки сполучної тканини — оболонки. Перикард

Поверхнева фасція

Поверхнева фасція — це нижній шар шкіри в майже всіх областях тіла, що зливається з шаром ретикулярної дерми, [5]присутній на обличчі, над верхньою частиною грудино-ключично-соскоподібного м'яза, на потилиці, шиї й над грудиною.[6] Поверхнева фасція складається, в основному, з пухкої пухкої сполучноїі жиромісткої тканини і є шаром, який в першу чергу визначає форму тіла (тип конституції). На додаток до присутності під шкірою, поверхнева фасція оточує внутрішні органи, судинно-нервові пучки й зустрічається в багатьох інших місцях, де заповнює вільний простір. Поверхнева фасція служить для зберігання жирів і води; є містилищем лімфатичних і кровоносних судин та нервів; вона також виконує роль захисної й утеплюючої оболонки.[1]

Поверхнева фасція присутня, але не містить жиру, на очах, вухах, мошонці, пенісі й кліторі.[7]

Завдяки своїм в'язкоеластичним властивостям, поверхнева фасція може розтягуватися, щоб вмістити нові відкладення жиру при різних, зокрема допологових, підвищеннях ваги. Після вагітності  або в інших випадках утрати ваги, поверхнева фасція повільно повертається до вихідного рівня натягу.

Вісцеральна фасція

Вісцеральна фасція (також називається субсерозною фасцією) підтримує й обмежує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у листки сполучної тканини — оболонки. Кожен з органів покритий подвійним шаром фасції; ці шари розділені тонкою серозною оболонкою.

Вісцеральна фасція менш, ніж поверхнева фасція, здатна розтягуватися. Відповідно до своєї підтримуючої й фіксуючої ролі щодо органів, фасція повинна  підтримувати форму й положення органу, який огортає. Якщо вона занадто слабка, це спричиняє його пролапс або опущення. Але якщо наявний гіпертонус фасції, це обмежує моторику відповідного органу.[9]

Глибока фасція

Глибока фасція являє собою шар щільної волокнистої сполучної тканини, яка оточує окремі м'язи, а також ділить групи м'язів на фасціальні комірки. Ця фасція має високу щільність еластинових волокон, що визначає її розтяжність і пружність.[10] Спочатку вважалося, що глибока фасція не має судин. Однак пізніші дослідження підтвердили наявність тонких кровоносних судин.[11] В ній також багато сенсорних рецепторів.[12] Приклади глибокі фасції: широка фасція стегна (лат. fascia lata femori), глибока фасція стегна (fлат. ascia profunda femori), плечова фасція (лат. fascia blachii), попереково-грудна фасція (лат. fascia lumbodorsalis).

Функція

Фасції, як правило, розглядаються як пасивні структури, які передають механічні напруги при м'язовій діяльності або при дії зовнішніх сил по всьому тілу. Важлива функція м'язової фасції — зменшення тертя. При цьому фасції здійснюють комфортний і, водночас рухомий захист нервів і кровоносних судин, які проходять поміж м'язами.[13] Фасциальна тканина часто іннервується чутливими нервовими закінченнями — як мієліновими, так і немієліновими нервами. Виходячи з цього, визначена пропріоцептивна, інтероцептивна й ноціцептивна функції фасції — тобто участь у здійсненні функцій чутливості — глибокої чутливості, м'язово-суглобового й просторового відчуття.[14] 

Клінічне значення

Зміна властивостей фасції — жорсткість, втрата здатності до розтягування (як при міофасціальному синдромі), або навпаки — надмірна еластичність і втрата підтримуючої та захисної функції — ознака деяких хворобливих станів, або наслідок травми.[15] Запальні захворювання (фасциїт) або травми викликають фіброз і спайки. Це може статися після хірургічних маніпуляцій, при утворенні рубців й шрамів.

Анатомічні футляри й тунелі

Фасція утворює комірки, тунелі й футляри всередині тіла, які містять м'язи і нерви.

В хірургічній практиці знання таких футлярів необхідне для лікування флегмони, при якій часто піогенною мембраною слугує сам фасціальний футляр, в межах котрого розмножуються патогенні мікроорганізми й утворюється гній.

В неврологічній практиці зустрічаються тунельні синдроми, такі як синдром зап'ястного каналу, синдром кубітального каналу та інші. Вони характеризуються болем, відчуттям оніміння і поколювання в результаті здавлювання нерва в каналі.

В лікуванні використовуються хірургічні, фізіотерапевтичні процедури, масаж і фасціальні методики: кінезітерапія, кінезіологія, остеопатія тощо.

Посилання

  1. ↑ а б Hedley, Gil (2005). The Integral Anatomy Series Vol. 1: Skin and Superficial fascia.
  2. ↑ Marieb, Elaine Nicpon; Hoehn, Katja (2007). Human anatomy & physiology. Pearson Education. с. 133. ISBN 978-0-321-37294-9.
  3. ↑ Committee on Anatomical Termi, Federative. Terminologia Anatomica: International Anatomical Terminology. Thieme Stuttgart. с. 33. ISBN 3-13-114361-4.
  4. ↑ Skandalakis, John E.; Skandalakis, P.N.; Skandalakis, L.J.; Skandalakis, J. (2002). Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed. Atlanta, GA: Springer. с. 1—2. ISBN 0-387-98752-5.
  5. ↑ Skandalakis, John E.; Skandalakis, P.N.; Skandalakis, L.J.; Skandalakis, J. (2002). Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed. Atlanta, GA: Springer. с. 1—2. ISBN 0-387-98752-5.
  6. ↑ Paoletti, Serge (2006). The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment. Seattle, WA: Eastland Press. с. 23—24. ISBN 0-939616-53-X.
  7. ↑ Norman Eizenberg, General Anatomy: Principles and Applications (2008), p 70.
  8. ↑ Hedley, Gil (2005). The Integral Anatomy Series Vol. 3: Cranial and Visceral Fasciae (DVD). Integral Anatomy Productions. Процитовано 17 липня 2006.
  9. ↑ Paoletti, Serge (2006). The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment. Seattle, WA: Eastland Press. с. 146—147. ISBN 0-939616-53-X.
  10. ↑ Hedley, Gil (2005). The Integral Anatomy Series Vol. 2: Deep Fascia and Muscle (DVD). Integral Anatomy Productions. Процитовано 17 липня 2006.
  11. ↑ Stecco, Carla (2015). Functional Atlas of the Human Fascial System. Edinburgh, UK: Churchilll Livingstone Elsevier. с. 59. ISBN 978-0-7020-4430-4.
  12. ↑ Schleip, Robert (2003). Fascial plasticity – a new neurobiological explanation: Part 1. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 7 (1): 11—9. doi:10.1016/S1360-8592(02)00067-0.
  13. ↑ Faller, A.; Schuenke, M. (2004). The Human Body. Thieme Medical Publishers. с. 127.
  14. ↑ Schleip R «Fascia as an organ of communication».
  15. ↑ Clinical relevance of fascial tissue and dysfunctions. Curr Pain Headache Rep. 18 (8): 439. 2014. doi:10.1007/s11916-014-0439-y. PMID 24962403.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фасція_(анатомія)&oldid=20626714