Орган (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Орган (від др.-грец. ὄργανον — знаряддя, інструмент) — частина тіла певної форми, що складається з однакових груп тканин і виконує певну функцію.

Орган є морфологічно оформленою і функціонально спеціалізованою частиною організму. До складу органа завжди входить кілька тканин, які утворюють складну структуру, що має певну функцію.

Будова органів[ред.ред. код]

Усі сформовані і нормально розвинені органи хребетних тварин і людини побудовані за єдиним планом. Вони складаються з опорної тканини — строми, яка, як правило, представлена кількома різновидами сполучної тканини, та паренхіми, що виконує основну функцію органа. Таким чином, строма та паренхіма — це дві групи тканин, об'єднаних для виконання певних функцій. Зовні орган обов'язково вкритий оболонкою різної будови.

Види органів[ред.ред. код]

Розрізняють органи постійні і тимчасові, прогресивні та регресивні.

Сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію, називають системою органів.

Органи рослин[ред.ред. код]

У рослин виділяють вегетативні органи, що виконують основні функції (фотосинтез, транспірація, ріст та ін.) — корінь, пагін (що в свою чергу складається з стебла та листка); та генеративні органи, основною функцією яких є розмноження — квітка (або суцвіття), плід.

Див. також[ред.ред. код]