Вальдорфська педагогіка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
LeAlena17 (обговорення | внесок)
23 редагування
Видалені посилання на російські сайти мпц з критикою школи, стаття перекладається з англійської версії вікі.
LeAlena17 (обговорення | внесок)
23 редагування
Немає опису редагування
Рядок 40: Рядок 40:
===Початкова освіта: від 6/7 років до 14===
===Початкова освіта: від 6/7 років до 14===
[[File:Waldorfschule-Klassenraum.jpg|thumb|right|alt1=Клас Вальдорфської початкової школи]]
[[File:Waldorfschule-Klassenraum.jpg|thumb|right|alt1=Клас Вальдорфської початкової школи]]
Вальдорфська педагогіка стверджує, що показником готовності дитини до навчання є втрата дитячих зубів (молочних), яка в основному відбувається біля 7 років (а також інші вікові характеристики). Втрата зубів, це найбільш помітний маркер великих змін, які відбуваються у цей час у дитині, в тому числі зміни темпераменту, навичок, дитина стає більш незалежною. <ref name=Uhr/>{{rp|389}}<ref>{{cite book|last1=Gesell|first1=Arnold|last2=Ilg|first2=Frances|last3=Ames|first3=Louise|last4=Bullis|first4=Glenna|title=The child from five to ten|date=1946|publisher=Harper & Bros|location=NY|page=12}}</ref> Таким чином формально навчання читанню, письму, та іншим академічним дисциплінам не починається до вступу дитини до початкової школи у віці біля семи років.<ref>[https://www.nytimes.com/2000/03/26/nyregion/different-teaching-method-attracts-parents.html "Different teaching method attracts parents"], New York Times, 26 March 2000.</ref> Штайнер був впевнений, що залучення маленьких дітей до абстрактної інтелектуальної діяльності занадто рано, тобто так званий "ранній розвиток" - негативно вплине на їх зростання та розвиток. <ref name="Uhr"/>{{rp|389}}
Вальдорфська педагогіка стверджує, що показником готовності дитини до навчання є втрата дитячих зубів (молочних), яка в основному відбувається біля 7 років (а також інші вікові характеристики). Втрата зубів, це найбільш помітний маркер великих змін, які відбуваються у цей час у дитині, в тому числі зміни темпераменту, навичок, дитина стає більш незалежною. <ref name=Uhr/>{{rp|389}}<ref>{{cite book|last1=Gesell|first1=Arnold|last2=Ilg|first2=Frances|last3=Ames|first3=Louise|last4=Bullis|first4=Glenna|title=The child from five to ten|date=1946|publisher=Harper & Bros|location=NY|page=12}}</ref> Таким чином формально навчання читанню, письму, та іншим академічним дисциплінам не починається до вступу дитини до початкової школи у віці біля семи років.<ref>[https://www.nytimes.com/2000/03/26/nyregion/different-teaching-method-attracts-parents.html "Different teaching method attracts parents"], New York Times, 26 March 2000.</ref> Штайнер був впевнений, що залучення маленьких дітей до абстрактної інтелектуальної діяльності занадто рано, тобто так званий "ранній розвиток" - негативно вплине на їх зростання та розвиток.


Вальдорфська початкова школа (7–14 років) працює на розвиток дитячого емоційного життя та уяви. Для того, щоб учні могли більш глибоко відчути предмет, академічні правила підносяться через художню роботу, яка включає казки та оповідання, образотворче мистецтво, драму, рух, гру на музичних інструментах, спів та ремесла. <ref name="Nielsen2004">Thomas William Nielsen, "Rudolf Steiner's Pedagogy of Imagination: A Phenomenological Case Study", Peter Lang Publisher 2004.</ref><ref name=CPE>Carolyn P. Edwards, "Three Approaches from Europe: Waldorf, Montessori and Reggio Emilia", ''Early Childhood and Practice'', Spring 2002, pp. 7–8.</ref><ref name="FE">{{Cite journal | last1 = Easton | first1 = F. | title = Educating the whole child, "head, heart, and hands": Learning from the Waldorf experience | doi = 10.1080/00405849709543751 | journal = Theory into Practice | volume = 36 | issue = 2 | pages = 87–94 | year = 1997 | pmid = | pmc = }}</ref> Основний навчальний план включає вивчення мов, міфологію, історію, географію, геологію, алгебру, геометрію, мінералогію, біологію, астрономію, фізику, хімію.<ref name=UllrichRS/> Шкільний день починається з "Основного урока", який займає приблизно від 1,5 до 2 годин, та сфокусований на якомусь одному головному предметі епохи. <ref name=UllrichRS/>{{rp|145}} Урок, як правило, починається з вступної частини, яка може включати спів, гру на музичних інструментах, декламації вірша, рекомендованого для початку шкільного дня.
Вальдорфська початкова школа (7–14 років) працює на розвиток дитячого емоційного життя та уяви. Для того, щоб учні могли більш глибоко відчути предмет, академічні правила підносяться через художню роботу, яка включає казки та оповідання, образотворче мистецтво, драму, рух, гру на музичних інструментах, спів та ремесла. <ref name="Nielsen2004">Thomas William Nielsen, "Rudolf Steiner's Pedagogy of Imagination: A Phenomenological Case Study", Peter Lang Publisher 2004.</ref><ref name=CPE>Carolyn P. Edwards, "Three Approaches from Europe: Waldorf, Montessori and Reggio Emilia", ''Early Childhood and Practice'', Spring 2002, pp. 7–8.</ref><ref name="FE">{{Cite journal | last1 = Easton | first1 = F. | title = Educating the whole child, "head, heart, and hands": Learning from the Waldorf experience | doi = 10.1080/00405849709543751 | journal = Theory into Practice | volume = 36 | issue = 2 | pages = 87–94 | year = 1997 | pmid = | pmc = }}</ref> Основний навчальний план включає вивчення мов, міфологію, історію, географію, геологію, алгебру, геометрію, мінералогію, біологію, астрономію, фізику, хімію.<ref name=UllrichRS/> Шкільний день починається з "Основного урока", який займає приблизно від 1,5 до 2 годин, та сфокусований на якомусь одному головному предметі епохи. Урок, як правило, починається з вступної частини, яка може включати спів, гру на музичних інструментах, декламації вірша, рекомендованого для початку шкільного дня.


Вальдорфська початкова освіта дозволяє індивідуально змінювати темп навчання, виходячи з очікувань, що дитина зрозуміє тему або досягне майстерності, коли він або вона буде до цього готова. Співпраця має перевагу над конкуренцією. <ref name="McDermott_etal">{{Cite journal | last1 = McDermott | first1 = R. | last2 = Henry | first2 = M. E. | last3 = Dillard | first3 = C. | last4 = Byers | first4 = P. | last5 = Easton | first5 = F. | last6 = Oberman | first6 = I. | last7 = Uhrmacher | first7 = B. | doi = 10.1007/BF02354381 | title = Waldorf education in an inner-city public school | journal = The Urban Review | volume = 28 | issue = 2 |page=119 | year = 1996 | pmid = | pmc = }}</ref> Це стосується також фізичного виховання; командні види спорту вносяться у старші класи.<ref name="TheAtlantic"/>
Вальдорфська початкова освіта дозволяє індивідуально змінювати темп навчання, виходячи з очікувань, що дитина зрозуміє тему або досягне майстерності, коли він або вона буде до цього готова. Співпраця має перевагу над конкуренцією. <ref name="McDermott_etal">{{Cite journal | last1 = McDermott | first1 = R. | last2 = Henry | first2 = M. E. | last3 = Dillard | first3 = C. | last4 = Byers | first4 = P. | last5 = Easton | first5 = F. | last6 = Oberman | first6 = I. | last7 = Uhrmacher | first7 = B. | doi = 10.1007/BF02354381 | title = Waldorf education in an inner-city public school | journal = The Urban Review | volume = 28 | issue = 2 |page=119 | year = 1996 | pmid = | pmc = }}</ref> Це стосується також фізичного виховання; командні види спорту вносяться у старші класи.


У початковій школі основний вчитель викладає основні навчальні дисципліни. Центральна роль цього классного керівника - навчати за допомогою свого власного прикладу та за допомогою історій, складених різними культурами, <ref name=UllrichRS/>. Класний керівник звичайно навчає групу дітей кілька років <ref name=Frink>Helen H. Frink, "Germany", in ''World Educational Encyclopedia'', Rebecca Marlow-Ferguson (ed.), v. 1. Gale 2002 {{ISBN|0-7876-5578-3}}. pp. 488–489.</ref>. Традиційно ціль була для вчителя залишатись з класом вісім років циклу початкової школи, але в останні роки тривалість цих циклів дедалі гнучкіше трактується. Вже в першому класі спеціалізовані вчителі навчають дітей багатьом предметам, таким як музика, ремесла, фізична культура, а також дві іноземні мови <ref name=Uhr/>.
У початковій школі основний вчитель викладає основні навчальні дисципліни. Центральна роль цього классного керівника - навчати за допомогою свого власного прикладу та за допомогою історій, складених різними культурами, <ref name=UllrichRS/>. Класний керівник звичайно навчає групу дітей кілька років <ref name=Frink>Helen H. Frink, "Germany", in ''World Educational Encyclopedia'', Rebecca Marlow-Ferguson (ed.), v. 1. Gale 2002 {{ISBN|0-7876-5578-3}}. pp. 488–489.</ref>. Традиційно ціль була для вчителя залишатись з класом вісім років циклу початкової школи, але в останні роки тривалість цих циклів дедалі гнучкіше трактується. Вже в першому класі спеціалізовані вчителі навчають дітей багатьом предметам, таким як музика, ремесла, фізична культура, а також дві іноземні мови <ref name=Uhr/>.
Рядок 50: Рядок 50:
====Чотири темпераменти====
====Чотири темпераменти====


Штайнер вважав, що дитячий когнітивний, емоційний та поведінковий розвиток мають бути взаємопов'язаними. <ref>{{cite journal|last=Ginsberg|first=Iona H.|title=Jean Piaget and Rudolf Steiner:stages of child development and implications for pedagogy|journal=Teachers College Record|year=1982|volume=84|issue=2|pages=327–337}}</ref> Згідно його вченню дітей у Вальдорфській школі групують не по їх академічним здібностям.<ref name=Woods/>{{rp|89}} Замість цього Штайнер запропонував схему поділення дітей згідно їх темпераментів – меланхолік, сангвінік, флегматік та холерік – для педагогічного вжитку в елементарній школі. Штайнер зазначив що викладання має відрізнятись відповідно до потреб цих психологічних типів <ref name=autogenerated4>{{cite book|last=Ullrich|first=Heiner|title=Rudolf Steiner|year=2008|publisher=Continuum|location=London}}</ref>. Наприклад, "холерики легко йдуть на ризик, флегматики сприймають речі спокійно, меланхоліки чутливі або інтровертні, а сангвініки приймають речі легко".<ref name=Woods/>{{rp|18}} Сьогодні ваьдорфські вчителі можуть працювати з поняттям темпераменту, щоб диференціювати їх навчання. Місця відпочинку та заняття в класі можуть бути заплановані з урахуванням темпераментів учеників <ref name="Whedon2007">{{cite book|author=Sarah W. Whedon|title=Hands, Hearts, and Heads: Childhood and Esotericism in American Waldorf Education|url=https://books.google.com/books?id=zC8rtOJjRp8C&pg=PP1|accessdate=6 December 2012|year=2007|publisher=ProQuest|isbn=978-0-549-26917-5}}</ref> але це часто може бути не дуже помітно для стороннього спостерігача. Наприклад, меланхолікам подобається сидіти разом, тому що вони, скоріше за все, не будуть набридати або турбувати один одного. Живіші темпераменти, такі як сангвініки або холеріки, можуть гасити свою живість один об одного, і заспокоюватись за власним бажанням. Штайнер також був впевнений, що вчитель має розуміти свій власний темперамент, і бути готовим працювати з ним позитивно у класі, цей темперамент розвивається у дитини, і більшість людей має комбінацію темпераментів, а не чистий тип.
Штайнер вважав, що дитячий когнітивний, емоційний та поведінковий розвиток мають бути взаємопов'язаними. <ref>{{cite journal|last=Ginsberg|first=Iona H.|title=Jean Piaget and Rudolf Steiner:stages of child development and implications for pedagogy|journal=Teachers College Record|year=1982|volume=84|issue=2|pages=327–337}}</ref> Згідно його вченню дітей у Вальдорфській школі групують не по їх академічним здібностям.<ref name=Woods/>{{rp|89}} Замість цього Штайнер запропонував схему поділення дітей згідно їх темпераментів – меланхолік, сангвінік, флегматік та холерік – для педагогічного вжитку в елементарній школі. Штайнер зазначив що викладання має відрізнятись відповідно до потреб цих психологічних типів <ref name=autogenerated4>{{cite book|last=Ullrich|first=Heiner|title=Rudolf Steiner|year=2008|publisher=Continuum|location=London}}</ref>. Наприклад, "холерики легко йдуть на ризик, флегматики сприймають речі спокійно, меланхоліки чутливі або інтровертні, а сангвініки приймають речі легко". Сьогодні ваьдорфські вчителі можуть працювати з поняттям темпераменту, щоб диференціювати їх навчання. Місця відпочинку та заняття в класі можуть бути заплановані з урахуванням темпераментів учеників <ref name="Whedon2007">{{cite book|author=Sarah W. Whedon|title=Hands, Hearts, and Heads: Childhood and Esotericism in American Waldorf Education|url=https://books.google.com/books?id=zC8rtOJjRp8C&pg=PP1|accessdate=6 December 2012|year=2007|publisher=ProQuest|isbn=978-0-549-26917-5}}</ref> але це часто може бути не дуже помітно для стороннього спостерігача. Наприклад, меланхолікам подобається сидіти разом, тому що вони, скоріше за все, не будуть набридати або турбувати один одного. Живіші темпераменти, такі як сангвініки або холеріки, можуть гасити свою живість один об одного, і заспокоюватись за власним бажанням. Штайнер також був впевнений, що вчитель має розуміти свій власний темперамент, і бути готовим працювати з ним позитивно у класі, цей темперамент розвивається у дитини, і більшість людей має комбінацію темпераментів, а не чистий тип.

===Середня школа: від 14 і вище===
У більшості Вальдорфських шкіл, діти переходять до середньої школи, коли їм виповняється 14 років. Середня школа надає вчителя "предметника" на кожну навчальну дисципліну. Освіта більше спрямована на академічні дисципліни, хоча школярі і далі займаються малюванням, музикою та ремеслами. Структура навчального плану побудована з цілью розвитку інтелекту учнів, незалежного мислення та етичних ідеалів, таких, наприклад, як соціальна відповідальність. <ref name="PBU">{{cite journal|last1=Uhrmacher|first1=P. Bruce|title=Making Contact: An Exploration of Focused Attention between Teacher and Students|journal=Curriculum Inquiry|date=Winter 1993|volume=23|issue=4|pages=433–444|doi=10.2307/1180068}}</ref>

{{Gallery
|title= Роботи учнів по проективній геометрії у старших класах Вальдорфської школи
|width=160 | height=170 | lines=4
|align=right
|File:Growth measure and vortices.jpg|
alt1=Вимірювання зросту на діаграмах
|Вимірювання зросту на діаграмах
|File:Line-wise ellipse.jpg|
alt2=Еліпс побудований з дотичних ліній
|Еліпс побудований з дотичних ліній
|File:Projection of a circle on an oblique plane.jpg|
alt3=Проектування кола на косу площину
|Проектування кола на косу площину}}

На третій стадії розвитку (14 років і вище), згідно Вальдорфської програми, діти мають навчатися за допомогою власного мислення та судження.<ref>{{cite journal|last=Oberski|first=Iddo|title=Learning to Think in Steiner-Waldorf Schools|journal=Journal of Cognitive Education and Psychology|year=2006|volume=5|issue=3|url=http://www.ecswe.org/wren/documents/JCEP_Oberski_Steiner.pdf|accessdate=29 April 2013}}</ref> Нові теми спочатку даються у вигляді експериментів (напр. хімія, фізика), рефератів та самостійної роботи, всі отримані результати записуються та обговорюються. Студенти мають зрозуміти абстрактний матеріал, очікується, що вони мають достатнє підгрунтя та зрілість, щоб зробити свої висновки на основі свої суджень. Ціль третього етапу полягає в тому, щоб наповнити дітей тим, що "світ істинний".

Основними цілями є надання молодим людям основи для розвитку вільної, незалежної, та творчої особистості. <ref>*"The overarching goal is to help children build a moral impulse within so they can choose in freedom what it means to live morally."—Armon, Joan, [http://eric.ed.gov/ERICWebPortal/contentdelivery/servlet/ERICServlet?accno=ED420605 "The Waldorf Curriculum as a Framework for Moral Education: One Dimension of a Fourfold System"], ([http://www.eric.ed.gov/ERICWebPortal/custom/portlets/recordDetails/detailmini.jsp?_nfpb=true&_&ERICExtSearch_SearchValue_0=ED420605&ERICExtSearch_SearchType_0=eric_accno&accno=ED420605 Abstract]), Paper presented at the Annual Meeting of the American Educational Research Association (Chicago, IL, 24–28 March 1997), p. 1.</ref> <ref>{{cite book|last=Carnie|first=Fiona|title=Alternative approaches to education : a guide for parents and teachers|year=2003|publisher=RoutledgeFalmer|location=London|isbn=0-415-24817-5|page=47}}</ref> Поки що не було опубліковано незалежних досліджень щодо того, чи досягає Вальдорфська школа у цьому мети. <ref name=Ashley>{{cite book |editor1=Philip A. Woods |editor2=Glenys J. Woods |author=Martin Ashley |title=Chapter 11: Alternative Education for the 21st Century: Philosophies, Approaches, Visions |url=https://books.google.com/books?id=cabFAAAAQBAJ&pg=PA209 |year=2009 |publisher=Palgrave Macmillan |isbn=978-0-230-61836-7 |page=214}}</ref>


== Власна концепція методики ==
== Власна концепція методики ==

Версія за 10:56, 29 листопада 2017

Ва́льдорфська педаго́гіка, також відома як Штайнеровська педагогіка, базується на освітній філософії Рудольфа Штайнера, засновника антропософії. Ця педагогіка наголошує на ролі уяви (фантазії) у навчанні, прагненні об'єднати інтелектуальний, практичний та художній розвиток учнів.

Штайнеровський поділ розвитку дитини на три основні етапи відображений у шкільному підході до навчання: в ранньому дитячому віці (період першого семиріччя) виховання зосереджене на практичних заняттях та творчій грі; у початковій освіті (період другого семиріччя) основна увага приділяється розвитку художнього вираження та соціальних можливостей; середня освіта базується на принципах розвитку критичного мислення[джерело?] та емпатії. Загальною метою є розвиток вільної [1], морально відповідальної і соціально-адаптованої людини. До 9 класу звичайно стандартних оцінок не ставиться, тестування зазвичай обмежується тим, що необхідне для вступу до коледжу.

Перша вальдорфська школа була заснована у 1919 році у Штуттґарті, Германія. На сьогодні по світу працює більше тисячи незалежних Вальдорфських шкіл, біля 2,000 дитячих садочків та 646 центрів спеціальної освіти, які знаходяться у 60 країнах, тобто вальдорфський рух становить один з найбільших незалежних шкільних рухів на міжнародному рівні. Також по світу існує велика кількість публічних шкіл на базі Вальдорфської педагогіки, академій та середовищ домашньої освіти. Багато європейських вальдорфських шкіл отримують державне фінансування.

Історія

Рудольф Штайнер

Перша школа, яка базувалась на ідеях Штайнера, відкрилась у 1919 на запит Еміля Молта, власника Сігаретної фабрики Вальдорф-Асторія у Штуттґарті, Германія, для дітей робітників фабрики. Саме за це ці школи в подальшому і отримали назву Вальдорфських. Школа у Штутгарті розросталась дуже швидко, і скоро більшість дітей, які навчались там, стала належати сім'ям, не пов'язаним з фабрикою. Загальноосвітня школа була першою у Германії, у якій навчались діти усіх соціальних класів, обох статей, можливостей та інтересів.

Графік росту кількості акредитованих Вальдорфських шкіл з 1919 to 2016

Вальдорфська освіта стала більш відомою у Великій Британії у 1922 році після лекцій Штайнера, які він провів на конференції у Оксфордському Університеті.[2] Перша школа в Англії, тепер Michael Hall school, була заснована у 1925 році; у 1928 році була відкрита перша школа такого типу у Нью-Йорку, США. За 30ті роки 20го століття по прикладу Штайнеровської школи було відкрито багато школ у Германії, Швейцарії, Нідерландах, Норвегії, Австрії, Венгрії, США, та Великій Британії [3] З приходом до влади у Германії нацистів, більшість Вальдорфських шкіл у Європі були закриті і відновили свою роботу лише після закінчення Другої світової війни. Також на кілька років пізніше були закриті знову школи на територіях, де панував Радянський режим. Це пояснювалось тим, що Вальдорфська педагогіка базується на потребах дитини радше, ніж на потребах суспільства, надмірно пацифістська, і не співпадає з Марксистсько-Ленінськими принципами [4]

Приорітети розвитку

Структура Вальдорфської освіти наслідує Штайнеровську теорію розвитку дитини, яка ділить дитинство на три періоди розвитку,[5] та описує навчальні стратегії згідно цих стадій. [6][7] Кожний з цих трьох періодів триває приблизно сім років. [5]:402[8]

Мета підходу - пробудити "фізичний, поведінковий, емоціональний, пізнавальний, соціальний, та духовний" аспекти кожної особистості,[9] сприяти творчості так само, як аналітичному мисленню.[9]:28 Огляд 2005 року показав, що вальдорфські школи успішно розвивають "творчі, соціальні та інші можливості, важливі для цілісного зростання людини". [9]:39

Де та книга, де вчитель може прочитати про те, що таке навчення? Діти самі і є цією книгою. Ми не повинні вчитись викладати з будь-якої книги, крім тої, що лежить відкрита перед нами і являє собою дитину, як вона є.
— Rudolf Steiner, Human Values in Education[10]

Дошкільна освіта та дитячий садочок: до 6/7 років

Вальдорфська лялька
Вальдорфська лялька, яка може використовуватись у дитсадковій грі
Вальдорфська лялька, яка може використовуватись у дитсадковій грі 
Столик пір року
Осінній столик пір року у Вальдорфскій школі Австралії
Осінній столик пір року у Вальдорфскій школі Австралії 

Теорія Вальдорфської педагогіки стверджує, що період першого семиріччя життя дитини найкраще навчати її, занурюючись у природне середовище та створюючи такі умови, щоб дитина по-перше, могла отримувати практичний досвід, повторюючи приклад дорослих, і по-друге мала можливості та час для образної гри. [11][12][13] Загальна ціль навчального плану "наповнити дитину почуттям, що світ добрий".[14]

Вальдорфська дошкільна освіта включає в себе регулярні повсякденні заняття, такі як вільна гра, малювання фарбами та восковою крейдою, коло (пісні, пальчикові ігри, казки), активність на свіжому повітрі, та практичні завдання (наприклад, випічка, садівництво), з ритмічними змінами під пори року.[15] [14]:125 Група дитсадка має нагадувати оселю, а інструменти та іграшки зазвичай зроблені із простих, натуральних матеріалів, які дають простір для творчості. [16]

Програма дитсадка також включає сезонні свята. [17]

Вальдорфські дитсадочки та початкова школа, як правило, не підтримують використання телевізорів та комп'ютерів. [12] Для цього існує цілий ряд причин: вважається, що їх використання суперечить потребам розвитку малої дитини,[18] користувачи медіа мають тенденцію бути фізично малоактивними, і, крім того, засоби масової інформації часто мають невідповідний або небажаний вміст, який скоріше притупляє, а не розвиває уяву. [19]

Початкова освіта: від 6/7 років до 14

alt1=Клас Вальдорфської початкової школи

Вальдорфська педагогіка стверджує, що показником готовності дитини до навчання є втрата дитячих зубів (молочних), яка в основному відбувається біля 7 років (а також інші вікові характеристики). Втрата зубів, це найбільш помітний маркер великих змін, які відбуваються у цей час у дитині, в тому числі зміни темпераменту, навичок, дитина стає більш незалежною. [5]:389[20] Таким чином формально навчання читанню, письму, та іншим академічним дисциплінам не починається до вступу дитини до початкової школи у віці біля семи років.[21] Штайнер був впевнений, що залучення маленьких дітей до абстрактної інтелектуальної діяльності занадто рано, тобто так званий "ранній розвиток" - негативно вплине на їх зростання та розвиток.

Вальдорфська початкова школа (7–14 років) працює на розвиток дитячого емоційного життя та уяви. Для того, щоб учні могли більш глибоко відчути предмет, академічні правила підносяться через художню роботу, яка включає казки та оповідання, образотворче мистецтво, драму, рух, гру на музичних інструментах, спів та ремесла. [22][23][24] Основний навчальний план включає вивчення мов, міфологію, історію, географію, геологію, алгебру, геометрію, мінералогію, біологію, астрономію, фізику, хімію.[14] Шкільний день починається з "Основного урока", який займає приблизно від 1,5 до 2 годин, та сфокусований на якомусь одному головному предметі епохи. Урок, як правило, починається з вступної частини, яка може включати спів, гру на музичних інструментах, декламації вірша, рекомендованого для початку шкільного дня.

Вальдорфська початкова освіта дозволяє індивідуально змінювати темп навчання, виходячи з очікувань, що дитина зрозуміє тему або досягне майстерності, коли він або вона буде до цього готова. Співпраця має перевагу над конкуренцією. [25] Це стосується також фізичного виховання; командні види спорту вносяться у старші класи.

У початковій школі основний вчитель викладає основні навчальні дисципліни. Центральна роль цього классного керівника - навчати за допомогою свого власного прикладу та за допомогою історій, складених різними культурами, [14]. Класний керівник звичайно навчає групу дітей кілька років [26]. Традиційно ціль була для вчителя залишатись з класом вісім років циклу початкової школи, але в останні роки тривалість цих циклів дедалі гнучкіше трактується. Вже в першому класі спеціалізовані вчителі навчають дітей багатьом предметам, таким як музика, ремесла, фізична культура, а також дві іноземні мови [5].

Чотири темпераменти

Штайнер вважав, що дитячий когнітивний, емоційний та поведінковий розвиток мають бути взаємопов'язаними. [27] Згідно його вченню дітей у Вальдорфській школі групують не по їх академічним здібностям.[9]:89 Замість цього Штайнер запропонував схему поділення дітей згідно їх темпераментів – меланхолік, сангвінік, флегматік та холерік – для педагогічного вжитку в елементарній школі. Штайнер зазначив що викладання має відрізнятись відповідно до потреб цих психологічних типів [28]. Наприклад, "холерики легко йдуть на ризик, флегматики сприймають речі спокійно, меланхоліки чутливі або інтровертні, а сангвініки приймають речі легко". Сьогодні ваьдорфські вчителі можуть працювати з поняттям темпераменту, щоб диференціювати їх навчання. Місця відпочинку та заняття в класі можуть бути заплановані з урахуванням темпераментів учеників [29] але це часто може бути не дуже помітно для стороннього спостерігача. Наприклад, меланхолікам подобається сидіти разом, тому що вони, скоріше за все, не будуть набридати або турбувати один одного. Живіші темпераменти, такі як сангвініки або холеріки, можуть гасити свою живість один об одного, і заспокоюватись за власним бажанням. Штайнер також був впевнений, що вчитель має розуміти свій власний темперамент, і бути готовим працювати з ним позитивно у класі, цей темперамент розвивається у дитини, і більшість людей має комбінацію темпераментів, а не чистий тип.

Середня школа: від 14 і вище

У більшості Вальдорфських шкіл, діти переходять до середньої школи, коли їм виповняється 14 років. Середня школа надає вчителя "предметника" на кожну навчальну дисципліну. Освіта більше спрямована на академічні дисципліни, хоча школярі і далі займаються малюванням, музикою та ремеслами. Структура навчального плану побудована з цілью розвитку інтелекту учнів, незалежного мислення та етичних ідеалів, таких, наприклад, як соціальна відповідальність. [30]

Роботи учнів по проективній геометрії у старших класах Вальдорфської школи
Вимірювання зросту на діаграмах
Вимірювання зросту на діаграмах
Вимірювання зросту на діаграмах 
Еліпс побудований з дотичних ліній
Еліпс побудований з дотичних ліній
Еліпс побудований з дотичних ліній 
Проектування кола на косу площину
Проектування кола на косу площину
Проектування кола на косу площину 

На третій стадії розвитку (14 років і вище), згідно Вальдорфської програми, діти мають навчатися за допомогою власного мислення та судження.[31] Нові теми спочатку даються у вигляді експериментів (напр. хімія, фізика), рефератів та самостійної роботи, всі отримані результати записуються та обговорюються. Студенти мають зрозуміти абстрактний матеріал, очікується, що вони мають достатнє підгрунтя та зрілість, щоб зробити свої висновки на основі свої суджень. Ціль третього етапу полягає в тому, щоб наповнити дітей тим, що "світ істинний".

Основними цілями є надання молодим людям основи для розвитку вільної, незалежної, та творчої особистості. [32] [33] Поки що не було опубліковано незалежних досліджень щодо того, чи досягає Вальдорфська школа у цьому мети. [34]

Власна концепція методики

На думку прибічників, вальдорфська методика створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку прихованих здібностей дитини, розкриття її неповторного індивідууму. Разом з тим, переслідується завдання виховання дитини як соціальної особи, готової до співпраці з іншими людьми, яка вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем. В основі вальдорфської педагогіки покладено християнські релігійні цінності. Навчання у школах проводиться відповідно до спеціально розроблених планів, що складені із врахуванням спеціальних ритмів. Поділ людини на різні компоненти та поділ природи на періоди був розроблений Рудольфом Штайнером. Більшість пояснень Штайнером природи цих понять базується на езотериці та астрології.

В 2017 методом вальдорфської педагогіки користуються близько 1092 освітніх закладів у 64-ти країнах світу, більшість — у Німеччині[35]. З 1919 року вони розвиваються у Європі, Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року — в Україні.


Примітки

  1. ↑ Heiner Ullrich: Rudolf Steiner. In: H.E. Tenorth (Hrsg.): Klassiker der Pädagogik 2. 2003, S. 66.
  2. ↑ Paull, John (2011) Rudolf Steiner and the Oxford Conference: The Birth of Waldorf Education in Britain. European Journal of Educational Studies, 3(1): 53–66.
  3. ↑ Friends of Waldorf education, Waldorf schools' Expansion
  4. ↑ "Die Geschichte der Dresdner Waldorfschule"
  5. ↑ а б в г Uhrmacher, P. Bruce (Winter 1995). Uncommon Schooling: A Historical Look at Rudolf Steiner, Anthroposophy, and Waldorf Education. Curriculum Inquiry. 25 (4): 381—406. doi:10.2307/1180016. JSTOR 1180016.
  6. ↑ http://www.bbc.com/news/education-28646118
  7. ↑ Thomas Armstrong, PhD (1 December 2006). The Best Schools: How Human Development Research Should Inform Educational Practice. ASCD. с. 53. ISBN 978-1-4166-0457-0. Процитовано 29 November 2012.
  8. ↑ Iona H. Ginsburg, "Jean Piaget and Rudolf Steiner: Stages of Child Development and Implications for Pedagogy", Teachers College Record Volume 84 Number 2, 1982, pp. 327–337.
  9. ↑ а б в г Woods, Philip; Martin Ashley; Glenys Woods (2005). Steiner Schools in England (PDF). UK Department for Education and Skills. ISBN 1 84478 495 9. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2013.
  10. ↑ As cited in Robert Trostli (ed.), Rhythms of Learning: Selected Lectures by Rudolf Steiner. 1998. p. 44
  11. ↑ Ginsburg and Opper, Piaget's Theory of Intellectual Development, ISBN 0-13-675140-7, pp. 39–40.
  12. ↑ а б Todd Oppenheimer, Schooling the Imagination, Atlantic Monthly, September 1999.
  13. ↑ Sue Waite; Sarah Rees (2011). Rod Parker-Rees (ред.). Meeting the Child in Steiner Kindergartens: An Exploration of the beliefs, values and practices. Routledge. с. 57. ISBN 978-0-415-60392-8. Перша епоха (0–7 років), коли дитина дуже чутлива до людей та оточення, Штайнеровськими вихователями вважається як стадія емпатії, - де емпатія означає жити досвідом та прикладом іншого. Вихователь дитсадка прагне стати прикладом для наслідування дітьми, також він активно створює такі умови, що сприяють творчій грі та сприяють розвитку здатності дітей до співпереживання.
  14. ↑ а б в г Ullrich, Heiner (2008). Rudolf Steiner. London: Continuum International Pub. Group. с. 77. ISBN 9780826484192.
  15. ↑ Taplin, Jill Tina (2010). Steiner Waldorf Early Childhood Education: Offering a Curriculum for the 21st Century. У Linda Miller, Linda Pound (ред.). Theories and Approaches to Learning in the Early Years. SAGE Publications. с. 92. Процитовано 29 April 2013.
  16. ↑ Edwards, Carolyn Pope (Spring 2002). Three Approaches from Europe: Waldorf, Montessori, and Reggio Emilia. Early Childhood Research & Practice. 4 (1).
  17. ↑ Henk van Oort (2011), "Religious education", Anthroposophy A-Z: A Glossary of Terms Relating to Rudolf Steiner's spiritual philosophy ISBN 9781855842649. p. 99.
  18. ↑ Woods, Philip A.; Glenys J. Woods (2006). In Harmony with the Child: the Steiner teacher as a co-leader in a pedagogical community. FORUM. 48 (3): 319. doi:10.2304/forum.2006.48.3.317.
  19. ↑ R. Murray Thomas, "Levels in education practice". In Encyclopedia of Education and Human Development, Farenga and Ness (eds.). M. E. Sharpe 2005 ISBN 9780765621085. p. 624.
  20. ↑ Gesell, Arnold; Ilg, Frances; Ames, Louise; Bullis, Glenna (1946). The child from five to ten. NY: Harper & Bros. с. 12.
  21. ↑ "Different teaching method attracts parents", New York Times, 26 March 2000.
  22. ↑ Thomas William Nielsen, "Rudolf Steiner's Pedagogy of Imagination: A Phenomenological Case Study", Peter Lang Publisher 2004.
  23. ↑ Carolyn P. Edwards, "Three Approaches from Europe: Waldorf, Montessori and Reggio Emilia", Early Childhood and Practice, Spring 2002, pp. 7–8.
  24. ↑ Easton, F. (1997). Educating the whole child, "head, heart, and hands": Learning from the Waldorf experience. Theory into Practice. 36 (2): 87—94. doi:10.1080/00405849709543751.
  25. ↑ McDermott, R.; Henry, M. E.; Dillard, C.; Byers, P.; Easton, F.; Oberman, I.; Uhrmacher, B. (1996). Waldorf education in an inner-city public school. The Urban Review. 28 (2): 119. doi:10.1007/BF02354381.
  26. ↑ Helen H. Frink, "Germany", in World Educational Encyclopedia, Rebecca Marlow-Ferguson (ed.), v. 1. Gale 2002 ISBN 0-7876-5578-3. pp. 488–489.
  27. ↑ Ginsberg, Iona H. (1982). Jean Piaget and Rudolf Steiner:stages of child development and implications for pedagogy. Teachers College Record. 84 (2): 327—337.
  28. ↑ Ullrich, Heiner (2008). Rudolf Steiner. London: Continuum.
  29. ↑ Sarah W. Whedon (2007). Hands, Hearts, and Heads: Childhood and Esotericism in American Waldorf Education. ProQuest. ISBN 978-0-549-26917-5. Процитовано 6 December 2012.
  30. ↑ Uhrmacher, P. Bruce (Winter 1993). Making Contact: An Exploration of Focused Attention between Teacher and Students. Curriculum Inquiry. 23 (4): 433—444. doi:10.2307/1180068.
  31. ↑ Oberski, Iddo (2006). Learning to Think in Steiner-Waldorf Schools (PDF). Journal of Cognitive Education and Psychology. 5 (3). Процитовано 29 April 2013.
  32. ↑ *"The overarching goal is to help children build a moral impulse within so they can choose in freedom what it means to live morally."—Armon, Joan, "The Waldorf Curriculum as a Framework for Moral Education: One Dimension of a Fourfold System", (Abstract), Paper presented at the Annual Meeting of the American Educational Research Association (Chicago, IL, 24–28 March 1997), p. 1.
  33. ↑ Carnie, Fiona (2003). Alternative approaches to education : a guide for parents and teachers. London: RoutledgeFalmer. с. 47. ISBN 0-415-24817-5.
  34. ↑ Martin Ashley (2009). Philip A. Woods; Glenys J. Woods (ред.). Chapter 11: Alternative Education for the 21st Century: Philosophies, Approaches, Visions. Palgrave Macmillan. с. 214. ISBN 978-0-230-61836-7.
  35. ↑ Directory of Waldorf and Rudolf Steiner Schools, Kindergartens and Teacher Training Centers worldwide (PDF).

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальдорфська_педагогіка&oldid=21527024