Голоценове вимирання: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shchepina (обговорення | внесок)
м Додано зовнішні посилання
Shchepina (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Extinction_intensity.svg|міні|Відсоток вимирання морських тварин на рівні роду протягом п'яти масових вимирань]]
[[Файл:Extinction_intensity.svg|міні|Відсоток вимирання морських тварин на рівні роду протягом п'яти масових вимирань]]
'''Голоценове вимирання''' (в деяких джерелах Шосте масове вимирання) - протікає в даний час, одне з найбільш значних масових вимирань видів в історії [[Земля|Землі]] <ref name="WorldScientists" /><ref>{{статья|заглавие=The misunderstood sixth mass extinction|издание=[[Science|Science]]|том=360|номер=6393|страницы=1080—1081|doi=10.1126/science.aau0191|pmid=29880679|oclc=7673137938|язык=en|автор=Ceballos, Gerardo; Ehrlich, Paul R.|число=8|месяц=6|год=2018|тип=journal}}</ref>.Це триваюче вимирання видів збігається з сучасною епохою голоцену і є результатом людської діяльності<ref name="WorldScientists">{{статья|заглавие=World Scientists' Warning to Humanity: A Second Notice|издание={{Нп3|BioScience}}|том=67|номер=12|страницы=1026—1028|doi=10.1093/biosci/bix125|ссылка=http://scientistswarning.forestry.oregonstate.edu/sites/sw/files/Warning_article_with_supp_11-13-17.pdf|цитата=Moreover, we have unleashed a mass extinction event, the sixth in roughly 540 million years, wherein many current life forms could be annihilated or at least committed to extinction by the end of this century.|язык=en|тип=journal|число=13|месяц=11|год=2017}}</ref><ref name="Ceballos-Ehrlich-2018-06">{{статья|заглавие=The misunderstood sixth mass extinction|издание=[[Science|Science]]|том=360|номер=6393|страницы=1080—1081|doi=10.1126/science.aau0191|pmid=29880679|язык=en|автор=Gerardo; Ceballos|число=8|месяц=6|год=2018|тип=journal}}</ref>. Воно охоплює численні сімейства рослин і тварин, включаючи [[Ссавці|ссавців]], [[Птахи|птахів]], [[Земноводні|земноводних]], [[Рептилія|рептилій]] і [[Членистоногі|членистоногих]].
'''Голоценове вимирання''' (в деяких джерелах Шосте масове вимирання) - протікає в даний час, одне з найбільш значних масових вимирань видів в історії [[Земля|Землі]] <ref name="WorldScientists" /><ref>{{статья|заглавие=The misunderstood sixth mass extinction|издание=[[Science|Science]]|том=360|номер=6393|страницы=1080—1081|doi=10.1126/science.aau0191|pmid=29880679|oclc=7673137938|язык=en|автор=Ceballos, Gerardo; Ehrlich, Paul R.|число=8|месяц=6|год=2018|тип=journal}}</ref>.Це триваюче вимирання видів збігається з сучасною епохою голоцену і є результатом людської діяльності<ref name="WorldScientists">{{статья|заглавие=World Scientists' Warning to Humanity: A Second Notice|издание=|том=67|номер=12|страницы=1026—1028|doi=10.1093/biosci/bix125|ссылка=http://scientistswarning.forestry.oregonstate.edu/sites/sw/files/Warning_article_with_supp_11-13-17.pdf|цитата=Moreover, we have unleashed a mass extinction event, the sixth in roughly 540 million years, wherein many current life forms could be annihilated or at least committed to extinction by the end of this century.|язык=en|тип=journal|число=13|месяц=11|год=2017}}</ref><ref name="Ceballos-Ehrlich-2018-06">{{статья|заглавие=The misunderstood sixth mass extinction|издание=[[Science|Science]]|том=360|номер=6393|страницы=1080—1081|doi=10.1126/science.aau0191|pmid=29880679|язык=en|автор=Gerardo; Ceballos|число=8|месяц=6|год=2018|тип=journal}}</ref>. Воно охоплює численні сімейства рослин і тварин, включаючи [[Ссавці|ссавців]], [[Птахи|птахів]], [[Земноводні|земноводних]], [[Рептилія|рептилій]] і [[Членистоногі|членистоногих]].
У зв'язку з повсюдною деградацією місць проживання видів з найвищим ступенем біорізноманіття, таких як коралові рифи і тропічні ліси, а також, в меншій мірі, і в інших районах, переважна більшість зникнень видів вважається недокументованим, оскільки ніхто не знає про їхнє існування до того, як вони зникнуть, або ніхто ще не виявив їх зникнення. Нинішні темпи вимирання видів оцінюються в 100-1000 разів вище природних фонових показниківй<ref name="Ceballos-Ehrlich-2018-06" /><ref name=":1">{{статья|заглавие=The Future of Biodiversity|издание=Science|том=269|номер=5222|страницы=347—350|doi=10.1126/science.269.5222.347|pmid=17841251|bibcode=1995Sci...269..347P|язык=en|автор=Stuart L.; Pimm|год=1995}}</ref><ref name="lawton95">{{статья|издание={{Нп3|Journal of Evolutionary Biology}}|том=9|страницы=124—126|заглавие=Extinction Rates|doi=10.1046/j.1420-9101.1996.t01-1-9010124.x|язык=en|автор=Lawton, J. H.|год=1995|тип=journal}}</ref><ref>{{статья|заглавие=Estimating the normal background rate of species extinction|издание={{Нп3|Conservation Biology (журнал)|Conservation Biology||Conservation Biology (journal)}}|том=29|номер=2|страницы=452—462|doi=10.1111/cobi.12380|issn=0888-8892|язык=es|тип=diario|автор=Jurriaan M.; De Vos|число=26|месяц=8|год=2014|издательство={{Нп3|Wiley-Blackwell}}}}</ref><ref name="PimmJenkins">{{статья|заглавие=The biodiversity of species and their rates of extinction, distribution, and protection|ссылка=http://static.squarespace.com/static/51b078a6e4b0e8d244dd9620/t/538797c3e4b07a163543ea0f/1401395139381/Pimm+et+al.+2014.pdf|издание=Science|том=344|номер=6187|страницы=1246752|doi=10.1126/science.1246752|цитата=The overarching driver of species extinction is human population growth and increasing per capita consumption.|pmid=24876501|язык=en|тип=journal|автор=Pimm, S. L.|число=30|месяц=5|год=2014}}</ref>.
У зв'язку з повсюдною деградацією місць проживання видів з найвищим ступенем біорізноманіття, таких як коралові рифи і тропічні ліси, а також, в меншій мірі, і в інших районах, переважна більшість зникнень видів вважається недокументованим, оскільки ніхто не знає про їхнє існування до того, як вони зникнуть, або ніхто ще не виявив їх зникнення. Нинішні темпи вимирання видів оцінюються в 100-1000 разів вище природних фонових показниківй<ref name="Ceballos-Ehrlich-2018-06" /><ref name=":1">{{статья|заглавие=The Future of Biodiversity|издание=Science|том=269|номер=5222|страницы=347—350|doi=10.1126/science.269.5222.347|pmid=17841251|bibcode=1995Sci...269..347P|язык=en|автор=Stuart L.; Pimm|год=1995}}</ref><ref name="lawton95">{{статья|том=9|страницы=124—126|заглавие=Extinction Rates|doi=10.1046/j.1420-9101.1996.t01-1-9010124.x|язык=en|автор=Lawton, J. H.|год=1995|тип=journal}}</ref><ref>{{статья|заглавие=Estimating the normal background rate of species extinction|издание={{Нп3|Conservation Biology (журнал)|Conservation Biology||Conservation Biology (journal)}}|том=29|номер=2|страницы=452—462|doi=10.1111/cobi.12380|issn=0888-8892|язык=es|тип=diario|автор=Jurriaan M.; De Vos|число=26|месяц=8|год=2014|издательство={{Нп3|Wiley-Blackwell}}}}</ref><ref name="PimmJenkins">{{статья|заглавие=The biodiversity of species and their rates of extinction, distribution, and protection|ссылка=http://static.squarespace.com/static/51b078a6e4b0e8d244dd9620/t/538797c3e4b07a163543ea0f/1401395139381/Pimm+et+al.+2014.pdf|издание=Science|том=344|номер=6187|страницы=1246752|doi=10.1126/science.1246752|цитата=The overarching driver of species extinction is human population growth and increasing per capita consumption.|pmid=24876501|язык=en|тип=journal|автор=Pimm, S. L.|число=30|месяц=5|год=2014}}</ref>.
У Глобальному звіті про оцінку біорізноманіття та екосистем, опублікованому в 2019 році, говориться, що близько одного мільйона видів рослин і тварин зникають в даний час в результаті антропогенного впливу<ref>{{Cite news|author=Plumer|first=Brad|date=2019-05-06|title=Humans Are Speeding Extinction and Altering the Natural World at an ‘Unprecedented’ Pace|url=https://www.nytimes.com/2019/05/06/climate/biodiversity-extinction-united-nations.html|website=[[The New York Times]]|location=|accessdate=2019-05-06|quote=“Human actions threaten more species with global extinction now than ever before,” the report concludes, estimating that “around 1 million species already face extinction, many within decades, unless action is taken.”}}</ref><ref name="IPBES-20190506">{{Cite news|author=Staff|title=Media Release: Nature’s Dangerous Decline ‘Unprecedented’; Species Extinction Rates ‘Accelerating’|url=https://www.ipbes.net/news/Media-Release-Global-Assessment|date=2019-05-06|website=[[Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services]]|accessdate=2019-05-06}}</ref>.
У Глобальному звіті про оцінку біорізноманіття та екосистем, опублікованому в 2019 році, говориться, що близько одного мільйона видів рослин і тварин зникають в даний час в результаті антропогенного впливу<ref>{{Cite news|author=Plumer|first=Brad|date=2019-05-06|title=Humans Are Speeding Extinction and Altering the Natural World at an ‘Unprecedented’ Pace|url=https://www.nytimes.com/2019/05/06/climate/biodiversity-extinction-united-nations.html|website=[[The New York Times]]|location=|accessdate=2019-05-06|quote=“Human actions threaten more species with global extinction now than ever before,” the report concludes, estimating that “around 1 million species already face extinction, many within decades, unless action is taken.”}}</ref><ref name="IPBES-20190506">{{Cite news|author=Staff|title=Media Release: Nature’s Dangerous Decline ‘Unprecedented’; Species Extinction Rates ‘Accelerating’|url=https://www.ipbes.net/news/Media-Release-Global-Assessment|date=2019-05-06|website=[[Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services]]|accessdate=2019-05-06}}</ref>.
Рядок 16: Рядок 16:
<ref name="Ceballos-Ehrlich-2017-05">{{статья|заглавие=Biological annihilation via the ongoing sixth mass extinction signaled by vertebrate population losses and declines|издание=[[Proceedings of the National Academy of Sciences|Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America]]|том=114|номер=30|страницы=E6089—E6096|doi=10.1073/pnas.1704949114|цитата=Much less frequently mentioned are, however, the ultimate drivers of those immediate causes of biotic destruction, namely, human overpopulation and continued population growth, and overconsumption, especially by the rich. These drivers, all of which trace to the fiction that perpetual growth can occur on a finite planet, are themselves increasing rapidly.|pmid=28696295|язык=en|тип=journal|автор=Gerardo; Ceballos|число=23|месяц=5|год=2017}}</ref><ref>{{Cite news|author=Phillips|first=Kristine|title=Earth is on its way to the biggest mass extinction since the dinosaurs, scientists warn|url=https://www.washingtonpost.com/news/speaking-of-science/wp/2017/07/12/earth-is-on-its-way-to-the-biggest-mass-extinction-since-the-dinosaurs-scientists-warn/|website=[[The Washington Post]]|date=2017-07-12|accessdate=2018-11-21}}</ref><ref>{{Cite news|author=Cockburn|first=Harry|date=2019-03-29|title=Population explosion fuelling rapid reduction of wildlife on African savannah, study shows|url=https://www.independent.co.uk/environment/wildlife-africa-savanah-serengeti-masai-mara-population-a8843936.html|website=[[The Independent]]|location=|accessdate=2019-04-01|quote="Encroachment by people into one of Africa’s most celebrated ecosystems is “squeezing the wildlife in its core”, by damaging habitation and disrupting the migration routes of animals, a major international study has concluded."}}</ref>.
<ref name="Ceballos-Ehrlich-2017-05">{{статья|заглавие=Biological annihilation via the ongoing sixth mass extinction signaled by vertebrate population losses and declines|издание=[[Proceedings of the National Academy of Sciences|Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America]]|том=114|номер=30|страницы=E6089—E6096|doi=10.1073/pnas.1704949114|цитата=Much less frequently mentioned are, however, the ultimate drivers of those immediate causes of biotic destruction, namely, human overpopulation and continued population growth, and overconsumption, especially by the rich. These drivers, all of which trace to the fiction that perpetual growth can occur on a finite planet, are themselves increasing rapidly.|pmid=28696295|язык=en|тип=journal|автор=Gerardo; Ceballos|число=23|месяц=5|год=2017}}</ref><ref>{{Cite news|author=Phillips|first=Kristine|title=Earth is on its way to the biggest mass extinction since the dinosaurs, scientists warn|url=https://www.washingtonpost.com/news/speaking-of-science/wp/2017/07/12/earth-is-on-its-way-to-the-biggest-mass-extinction-since-the-dinosaurs-scientists-warn/|website=[[The Washington Post]]|date=2017-07-12|accessdate=2018-11-21}}</ref><ref>{{Cite news|author=Cockburn|first=Harry|date=2019-03-29|title=Population explosion fuelling rapid reduction of wildlife on African savannah, study shows|url=https://www.independent.co.uk/environment/wildlife-africa-savanah-serengeti-masai-mara-population-a8843936.html|website=[[The Independent]]|location=|accessdate=2019-04-01|quote="Encroachment by people into one of Africa’s most celebrated ecosystems is “squeezing the wildlife in its core”, by damaging habitation and disrupting the migration routes of animals, a major international study has concluded."}}</ref>.


Прихильники екологічного скептицизму висловлюються проти цієї гіпотези<ref>{{публикация|книга|автор=Bjørn Lomborg|заглавие=The Skeptical Environmentalist: Measuring the Real State of the World|ссылка=https://books.google.ru/books?id=JuLko8USApwC|место=Cambridge, UK|издательство=Cambridge U. Press|год=2001|isbn=0 521 80447 7}}</ref>.
Прихильники екологічного скептицизму висловлюються проти цієї гіпотези<ref>Bjørn Lomborg - [https://books.google.ru/books?id=JuLko8USApwC The Skeptical Environmentalist: Measuring the Real State of the World] (2001)</ref>.


== Визначення ==
== Визначення ==

Версія за 20:18, 4 вересня 2019

Відсоток вимирання морських тварин на рівні роду протягом п'яти масових вимирань

Голоценове вимирання (в деяких джерелах Шосте масове вимирання) - протікає в даний час, одне з найбільш значних масових вимирань видів в історії Землі [1][2].Це триваюче вимирання видів збігається з сучасною епохою голоцену і є результатом людської діяльності[1][3]. Воно охоплює численні сімейства рослин і тварин, включаючи ссавців, птахів, земноводних, рептилій і членистоногих.

У зв'язку з повсюдною деградацією місць проживання видів з найвищим ступенем біорізноманіття, таких як коралові рифи і тропічні ліси, а також, в меншій мірі, і в інших районах, переважна більшість зникнень видів вважається недокументованим, оскільки ніхто не знає про їхнє існування до того, як вони зникнуть, або ніхто ще не виявив їх зникнення. Нинішні темпи вимирання видів оцінюються в 100-1000 разів вище природних фонових показниківй[3][4][5][6][7].

У Глобальному звіті про оцінку біорізноманіття та екосистем, опублікованому в 2019 році, говориться, що близько одного мільйона видів рослин і тварин зникають в даний час в результаті антропогенного впливу[8][9]. Голоценове вимирання включає в себе зникнення великих наземних тварин, відомих як мегафауна, починаючи з кінця останнього льодовикового періоду. Мегафауна поза африканським континентом, яка розвивалася окремо від людей, виявилася дуже чутливою до появи нового хижака, і багато хто з тварин помер незабаром після того, як ранні люди почали поширюватися і полювати по Землі. Ці вимирання, що мали місце на кордоні плейстоцену і голоцену, іноді згадуються як четвертинне вимирання.

Найбільш популярною в наукових колах теорією є те, що винищення видів людиною додалося до існуючих стресових умов. Ведуться дебати щодо того, наскільки людське хижацтво вплинуло на зникнення видів. Певне скорочення популяцій видів було безпосередньо пов'язане з людською діяльністю, це чітко простежується на зникненні видів у Новій Зеландії і на Гаваях. Крім втручання людей, зміна клімату, можливо, була рушійним фактором у вимиранні мегафауни, особливо в кінці плейстоцену.

Екологічно людина була відзначена як безпрецедентний «глобальний суперхижак»[10], який послідовно полював на інших дорослих хижаків найвищого рівня і мав сильний вплив на харчові мережі. Всюди на суші і в світовому океані було відзначено вимирання видів: вченими відзначено багато відомих прикладів в межах Африки, Азії, Європи, Австралії, Північної та Південної Америки, а також на невеликих островах.

В цілому вимирання голоцену може бути пов'язано з впливом людини на навколишнє середовище. Воно триває і в XXI столітті, коли споживання м'яса, надмірний вилов риби, закислення океану і скорочення популяцій земноводних є декількома найбільшими прикладами майже універсального космополітичного скорочення біорізноманіття. Людське перенаселення (і тривале зростання населення) поряд з марнотратним споживанням, як вважають вчені, є головними причинами триваючого вимирання видів

[11][12][13].

Прихильники екологічного скептицизму висловлюються проти цієї гіпотези[14].

Визначення

Відсоток мегафауни на різних ділянках суші планети із зазначенням прибуття на них людей

Голоценове вимирання також відоме як "шосте вимирання» в зв'язку з тим, що це, можливо, шосте масове зникнення видів після ордовицько-силурійського, девонського, масового пермського, тріасового і крейдового вимирань[1][11][15][16][17][18]. Масові вимирання характеризуються втратою не менше 75% видів протягом геологічно короткого періоду часу[19][20].

Не існує єдиної думки про те, де починається голоценове, або антропогенне, вимирання, і вимирання в четвертинному періоді, яке включає зміну клімату, що призвело до кінця останнього льодовикового періоду, і чи треба їх узагалі розглядати як окремі події[21][22]. Деякі дослідники припускають, що антропогенне вимирання могло початися ще тоді, коли перші сучасні люди поширилися з Африки по планеті, між 200 000 і 100 000 років тому; це підтверджується швидким зникненням мегафауни після швидкої колонізації людиною Австралії, Новій Зеландії і Мадагаскару[23]. Чого і слід було очікувати, при ситуації, коли будь-який великий хижак, що вміє адаптуватись, переходить в нову екосистему. У багатьох випадках передбачається, що навіть мінімального мисливського впливу людини було достатньо, щоб знищити велику фауну, особливо на географічно ізольованих островах[24][25].

У дослідженні «Майбутнє життя» (2002) Едвард Осборн Вілсон з Гарварда підрахував, що якщо нинішні темпи руйнування біосфери людиною продовжаться, то до 2100 року половина вищих форм життя Землі зникне. Опитування 1998 року, проведене Американським музеєм природничої історії, показав, що 70% біологів визнають триваючі події як антропогенне вимирання[26].В даний час швидкість зникнення видів оцінюється в 100-1000 разів вище, ніж фонова швидкість зникнення, історично типова з точки зору природного розвитку планети [4][5][27]. Крім того, поточна швидкість вимирання в 10-100 разів вище, ніж в будь-якому з попередніх масових вимирань в історії Землі[28]. Еколог Стюарт Пімм заявив, що швидкість вимирання рослин в 100 разів перевищує норму[29].

Серед вчених широко поширена думка про те, що людська діяльність прискорює вимирання багатьох видів тварин за рахунок руйнування місць проживання, споживання тварин в якості ресурсів і знищення видів, які люди розглядають як загрозу або конкурентів[30]. У листопаді 2017 року у заяві під назвою «Друге Попередження людству», яку було підписано 15 364 вченими з 184 країн, було заявлено, що, крім іншого, «ми почали масове вимирання - шосте за приблизно 540 мільйонів років, і багато нинішніх форм життя можуть бути знищені або зникнути до кінця цього століття »[1].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. а б в г World Scientists' Warning to Humanity: A Second Notice : [англ.]. — 2017. — Vol. 67, № 12 (13 November). — С. 1026—1028. — DOI:10.1093/biosci/bix125. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «WorldScientists» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. Ceballos, Gerardo; Ehrlich, Paul R. The misunderstood sixth mass extinction : [англ.] // Science : journal. — 2018. — Vol. 360, № 6393 (8 June). — С. 1080—1081. — DOI:10.1126/science.aau0191. — PMID 29880679.
  3. а б Gerardo; Ceballos. The misunderstood sixth mass extinction : [англ.] // Science : journal. — 2018. — Vol. 360, № 6393 (8 June). — С. 1080—1081. — DOI:10.1126/science.aau0191. — PMID 29880679.
  4. а б Stuart L.; Pimm. The Future of Biodiversity : [англ.] // Science. — 1995. — Vol. 269, № 5222. — С. 347—350. — Bibcode1995Sci...269..347P. — DOI:10.1126/science.269.5222.347. — PMID 17841251. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. а б Lawton, J. H. Extinction Rates : [англ.]. — 1995. — Vol. 9. — С. 124—126. — DOI:10.1046/j.1420-9101.1996.t01-1-9010124.x. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «lawton95» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Jurriaan M.; De Vos. Estimating the normal background rate of species extinction : [ісп.] // Conservation Biology : diario. — Wiley-Blackwell, 2014. — Т. 29, № 2 (26 agosto). — С. 452—462. — ISSN 0888-8892. — DOI:10.1111/cobi.12380.
  7. Pimm, S. L. The biodiversity of species and their rates of extinction, distribution, and protection : [англ.] // Science : journal. — 2014. — Vol. 344, № 6187 (30 May). — С. 1246752. — DOI:10.1126/science.1246752. — PMID 24876501.
  8. Plumer, Brad (6 травня 2019). Humans Are Speeding Extinction and Altering the Natural World at an ‘Unprecedented’ Pace. The New York Times. Процитовано 6 травня 2019. “Human actions threaten more species with global extinction now than ever before,” the report concludes, estimating that “around 1 million species already face extinction, many within decades, unless action is taken.”
  9. Staff (6 травня 2019). Media Release: Nature’s Dangerous Decline ‘Unprecedented’; Species Extinction Rates ‘Accelerating’. Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. Процитовано 6 травня 2019.
  10. Chris T.; Darimont. The unique ecology of human predators : [англ.] // Science. — 2015. — Vol. 349, № 6250 (21 August). — С. 858—860. — ISSN 0036-8075. — Bibcode2015Sci...349..858D. — DOI:10.1126/science.aac4249. — PMID 26293961.
  11. а б Gerardo; Ceballos. Biological annihilation via the ongoing sixth mass extinction signaled by vertebrate population losses and declines : [англ.] // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America : journal. — 2017. — Vol. 114, № 30 (23 May). — С. E6089—E6096. — DOI:10.1073/pnas.1704949114. — PMID 28696295. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Ceballos-Ehrlich-2017-05» визначена кілька разів з різним вмістом
  12. Phillips, Kristine (12 липня 2017). Earth is on its way to the biggest mass extinction since the dinosaurs, scientists warn. The Washington Post. Процитовано 21 листопада 2018.
  13. Cockburn, Harry (29 березня 2019). Population explosion fuelling rapid reduction of wildlife on African savannah, study shows. The Independent. Процитовано 1 квітня 2019. Encroachment by people into one of Africa’s most celebrated ecosystems is “squeezing the wildlife in its core”, by damaging habitation and disrupting the migration routes of animals, a major international study has concluded.
  14. Bjørn Lomborg - The Skeptical Environmentalist: Measuring the Real State of the World (2001)
  15. Gerardo; Ceballos. Accelerated modern human–induced species losses: Entering the sixth mass extinction : [англ.] // Science Advances : journal. — 2015. — Vol. 1, № 5. — Bibcode2015SciA....1E0253C. — DOI:10.1126/sciadv.1400253. — PMID 26601195.
  16. Rodolfo; Dirzo. Defaunation in the Anthropocene : [англ.] // Science. — 2014. — Vol. 345, № 6195. — С. 401—406. — Bibcode2014Sci...345..401D. — DOI:10.1126/science.1251817. — PMID 25061202.
  17. Mark; Williams. The Anthropocene Biosphere : [] // The Anthropocene Review. — 2015. — Т. 2, № 3. — С. 196—219. — DOI:10.1177/2053019615591020.
  18. Elizabeth Kolbert. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780805099799.
  19. Barnosky, Anthony D. Has the Earth's sixth mass extinction already arrived? : [англ.] // Nature : journal. — 2011. — Vol. 471, № 7336 (3 March). — С. 51—57. — Bibcode2011Natur.471...51B. — DOI:10.1038/nature09678. — PMID 21368823.
  20. Edward O. Wilson. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780679768111.
  21. Doughty, C. E. Biophysical feedbacks between the Pleistocene megafauna extinction and climate: The first human‐induced global warming? : [англ.] // Geophysical Research Letters[en] : journal. — 2010. — Vol. 37, № 15. — С. n/a. — Bibcode2010GeoRL..3715703D. — DOI:10.1029/2010GL043985.
  22. Donald K.; Grayson. Clovis Hunting and Large Mammal Extinction: A Critical Review of the Evidence : [англ.] // Journal of World Prehistory : journal. — 2012. — Vol. 16, № 4 (December). — С. 313—359. — DOI:10.1023/A:1022912030020.
  23. Elizabeth Kolbert. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780805099799.
  24. George L. W.; Perry. A high-precision chronology for the rapid extinction of New Zealand moa (Aves, Dinornithiformes) : [англ.] // Quaternary Science Reviews[en] : journal. — 2014. — Vol. 105 (1 December). — С. 126—135. — Bibcode2014QSRv..105..126P. — DOI:10.1016/j.quascirev.2014.09.025.
  25. Brooke E.; Crowley. A refined chronology of prehistoric Madagascar and the demise of the megafauna : [англ.] // Quaternary Science Reviews[en] : journal. — 2010. — Vol. 29, № 19—20 (1 September). — С. 2591—2603. — Bibcode2010QSRv...29.2591C. — DOI:10.1016/j.quascirev.2010.06.030.
  26. National Survey Reveals Biodiversity Crisis – Scientific Experts Believe We are in Midst of Fastest Mass Extinction in Earth's History. American Museum of Natural History Press Release. Процитовано 10 лютого 2018.
  27. Jurriaan M.; De Vos. Estimating the normal background rate of species extinction : [англ.] // Conservation Biology : journal. — Wiley-Blackwell, 2014. — Vol. 29, № 2 (26 August). — С. 452—462. — DOI:10.1111/cobi.12380. — PMID 25159086.
  28. Lawton, J. H. Extinction Rates : [англ.] // Journal of Evolutionary Biology[en] : journal. — 1995. — Vol. 9, № 1. — С. 124—126. — DOI:10.1046/j.1420-9101.1996.t01-1-9010124.x.
  29. Li, S. Has Plant Life Reached Its Limits?. New York Times. Процитовано 10 лютого 2018.
  30. Vignieri, S. Vanishing fauna (Special issue) : [англ.] // Science. — 2014. — Vol. 345, № 6195 (25 July). — С. 392—412. — DOI:10.1126/science.345.6195.392. — PMID 25061199.