Стентування: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Створена сторінка: {{Edited}} Файл:PTCA_stent_NIH.gif|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:PTCA_stent_NIH.gif|праворуч|міні|... |
→Стентування жовчних проток: Посилання, покращення перекладу |
||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
Однак стентування не має абсолютної ефективності, приблизно в 15-20% випадків відбувається зворотний процес, і судина знов звужується. Однією з причин такого процесу є надмірне розростання м'язової тканини, і, як наслідок, звуження стінки судини. Однак дослідження кардіологів не припиняються, покращуючи технологію коронарного стентування і домагаючись найстабільнішої та позитивної статистики результатів. Так, зараз розроблено нове покоління стентів зі спеціальним лікарським покриттям. Оболонка такого стента протягом декількох тижнів поступово вивільняє ліки, що запобігає надмірному розростанню тканин. Застосування стентів нового покоління значно знижує кількість випадків, коли необхідна повторна операція (повторне звуження спостерігається лише в 5% випадків). Однак, цей метод до сьогодні має проблеми, пов'язані з недосконалістю таких покриттів<ref name=":0">{{Cite news|title=Risk of Death Following Application of Paclitaxel-Coated Balloons and Stents in the Femoropopliteal Artery of the Leg: A Systemic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials|first=K.|first5=D.|last4=Krokidia|first4=M.|last3=Kitrou|first3=P.|last2=Spiliopoulos|first2=S.|last=Katsano|language=English|url=https://www.jvascsurg.org/article/S0741-5214(19)30245-9/abstract|issue=5|volume=69|pages=1644|doi=10.1016/j.jvs.2019.02.008|issn=0741-5214|accessdate=2020-03-18|date=2019-05-01|work=Journal of Vascular Surgery|last5=Karnabatidis}}</ref>. |
Однак стентування не має абсолютної ефективності, приблизно в 15-20% випадків відбувається зворотний процес, і судина знов звужується. Однією з причин такого процесу є надмірне розростання м'язової тканини, і, як наслідок, звуження стінки судини. Однак дослідження кардіологів не припиняються, покращуючи технологію коронарного стентування і домагаючись найстабільнішої та позитивної статистики результатів. Так, зараз розроблено нове покоління стентів зі спеціальним лікарським покриттям. Оболонка такого стента протягом декількох тижнів поступово вивільняє ліки, що запобігає надмірному розростанню тканин. Застосування стентів нового покоління значно знижує кількість випадків, коли необхідна повторна операція (повторне звуження спостерігається лише в 5% випадків). Однак, цей метод до сьогодні має проблеми, пов'язані з недосконалістю таких покриттів<ref name=":0">{{Cite news|title=Risk of Death Following Application of Paclitaxel-Coated Balloons and Stents in the Femoropopliteal Artery of the Leg: A Systemic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials|first=K.|first5=D.|last4=Krokidia|first4=M.|last3=Kitrou|first3=P.|last2=Spiliopoulos|first2=S.|last=Katsano|language=English|url=https://www.jvascsurg.org/article/S0741-5214(19)30245-9/abstract|issue=5|volume=69|pages=1644|doi=10.1016/j.jvs.2019.02.008|issn=0741-5214|accessdate=2020-03-18|date=2019-05-01|work=Journal of Vascular Surgery|last5=Karnabatidis}}</ref>. |
||
У 2019 міжнародний науковий колектив, що працює на базі [[Томський політехнічний університет|Томського політехнічного університету (ТПУ)]] розробив нове покриття з виділенням ліків для судинних стентів, яке позбавлене багатьох із згаданих недосконалостей. Нове покриття на основі [[ полідиметилсилоксан|полідиметилсилоксанової]] матриці<ref name=":1">{{Cite news|title=Free-standing microchamber arrays as a biodegradable drug depot system for implant coatings|last2=Kudryavtseva|first7=Sergei|last6=Sukhorukov|first6=Gleb|last5=Frueh|first5=Johannes|last4=Kozelskaya|first4=Anna|last3=Gai|first3=Meiyu|first2=Valeriya|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0014305718318780|last=Zykova|first=Yulia|language=en|volume=114|pages=72–80|doi=10.1016/j.eurpolymj.2019.02.029|issn=0014-3057|accessdate=2020-03-18|date=2019-05-01|work=European Polymer Journal|last7=Tverdokhlebov}}</ref> являє собою систему поступово [[ біорозкладані полімери|біорозкладних]] циліндричних мікрокамер діаметром 5 мкм і висотою 3 мкм кожна<ref name=":1" />. Всередину кожної такої камери |
У 2019 міжнародний науковий колектив, що працює на базі [[Томський політехнічний університет|Томського політехнічного університету (ТПУ)]] розробив нове покриття з виділенням ліків для судинних стентів, яке позбавлене багатьох із згаданих недосконалостей. Нове покриття на основі [[ полідиметилсилоксан|полідиметилсилоксанової]] матриці<ref name=":1">{{Cite news|title=Free-standing microchamber arrays as a biodegradable drug depot system for implant coatings|last2=Kudryavtseva|first7=Sergei|last6=Sukhorukov|first6=Gleb|last5=Frueh|first5=Johannes|last4=Kozelskaya|first4=Anna|last3=Gai|first3=Meiyu|first2=Valeriya|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0014305718318780|last=Zykova|first=Yulia|language=en|volume=114|pages=72–80|doi=10.1016/j.eurpolymj.2019.02.029|issn=0014-3057|accessdate=2020-03-18|date=2019-05-01|work=European Polymer Journal|last7=Tverdokhlebov}}</ref> являє собою систему поступово [[ біорозкладані полімери|біорозкладних]] циліндричних мікрокамер діаметром 5 мкм і висотою 3 мкм кожна<ref name=":1" />. Всередину кожної такої камери вчені навчилися поміщати дозований лікарський препарат, який, поступово виділяючись з [[Силіційорганічні сполуки|силоксанового]] покриття, запобігає повторному звуженню судини, виникненню в ньому бляшок і тромбів. Швидкістю виділення препарату з інноваційного мікрокамерного покриття стента керують за допомогою [[Ультразвук|ультразвуку]]<ref name=":1" />. Таке «розумне» покриття використовують на коронарних стентах, що дозволило отримати додатковий фармакологічний ефект, не зважаючи побічні реакції<ref name=":0" /><ref name=":1" />. |
||
В даний час розроблено близько 400 різних моделей стентів, і розвиток методу веде до постійної їх модернізації. Ці стенти розрізняються за складом металу, з якого вони виготовлені, довжиною, формою отворів, покриттям поверхні, що контактує з кров'ю, системою доставки та функціональності, тощо. |
Стенти, що [[Елюція|елюютують]] ліки, до цих пір знаходяться на попередніх стадіях розробки з неоднозначними результатами; однак, маючи стільки змінних, включаючи лікарський засіб та засоби їх доставки, існують значні можливості для майбутніх досліджень<ref name=":2">{{Cite news|title=Future developments in biliary stenting|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3699027/|work=Clinical and Experimental Gastroenterology|date=2013-06-24|accessdate=2020-03-19|issn=1178-7023|pmc=3699027|pmid=23837001|doi=10.2147/CEG.S34435|pages=91–99|volume=6|first=Clark D|last=Hair|first2=Divyesh V|last2=Sejpal}}</ref>. В даний час розроблено близько 400 різних моделей стентів, і розвиток методу веде до постійної їх модернізації. Ці стенти розрізняються за складом металу, з якого вони виготовлені, довжиною, формою отворів, покриттям поверхні, що контактує з кров'ю, системою доставки та функціональності, тощо. |
||
== Стентування жовчних проток == |
== Стентування жовчних проток == |
||
Стентування жовчних проток здійснюється за допомогою установки спеціальних біліарних стентів<ref name=":3">{{Cite news|title=Palliative Bile Duct Drainage - A New Endoscopic Method of Introducing a Transpapillary Drain|url=http://www.thieme-connect.de/DOI/DOI?10.1055/s-2007-1021702|work=Endoscopy|date=1980/01|accessdate=2020-03-19|issn=0013-726X|doi=10.1055/s-2007-1021702|pages=8–11|volume=12|issue=01|language=en|first=N.|last=Soehendra|first2=V.|last2=Reynders-Frederix}}</ref>. Основна мета установки біліарного стента складається в забезпеченні ефективного протоки жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки. Цей ефект досягається шляхом установки порожнистої трубки з металу або пластику в жовчний протік ендоскопічними методами<ref name=":3" /><ref>{{Cite news|title=Broken stent of endoscopic retrograde cholangiopancreatography mimicking a common bile duct stone: a case report|first2=AmudaRavichandar|first7=Vikram|last6=Bharathi|first6=Deepak|last5=Ramesh|first5=Ananthakrishnan|last4=Sreenath|first4=GubbiShamanna|last3=Sureshkumar|first3=Sathasivam|last2=Pranavi|last=Nelson|url=https://www.msjonline.org/index.php/ijrms/article/view/6246|first=Thirugnanasambandam|language=en|issue=5|volume=7|pages=1960–1962|doi=10.18203/2320-6012.ijrms20191709|issn=2320-6012|accessdate=2020-03-19|date=2019-04-26|work=International Journal of Research in Medical Sciences|last7=Kate}}</ref>. |
|||
<br /> |
|||
Перші установки біліарних стентів були проведені в 1980 роках<ref name=":2" /> двома різними командами: Soehendra N. & Reynders-Frederix V<ref name=":3" />. і Laurence BH & Cotton PB<ref>{{Cite news|title=Decompression of malignant biliary obstruction by duodenoscopic intubation of bile duct.|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1601380/|work=British Medical Journal|date=1980-02-23|accessdate=2020-03-19|issn=0007-1447|pmc=1601380|pmid=6154493|pages=522–523|volume=280|issue=6213|first=B H|last=Laurence|first2=P B|last2=Cotton}}</ref>. В результаті проведених оперативних втручань було з'ясовано, що прийнятніше встановлення стентів більшого діаметру, оскільки це зменшує ризик запалення жовчних шляхів і подовжує період біліарної прохідності <br /> |
|||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
Версія за 09:16, 19 березня 2020
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач ВоєводаЯ (внесок, журнали) о 09:16 UTC (2223599 хвилин тому). |
Стентування — медичне оперативне втручання, що проводиться з метою встановлення стенту (спеціального каркасу, який поміщається в просвіт порожнистих органів та судин людини або тварини), наприклад, коронарних судин серця або жовчної протоки, і забезпечує розширення ділянки, звуженої патологічним процесом. Стентування слід відрізняти від шунтування, тобто створення обхідного шляху замість ураженої ділянки судини.
Значимість
У наш час серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смертності населення. Найчастіше проблеми з серцево-судинною системою виникають у людей старших 50 років, проте сучасний спосіб життя, далекий від оптимального, та погіршення екологічної ситуації також включає в групу ризику і більш молодих людей.
Серце — потужний насос, що забезпечує циркуляцію крові. З циркуляцією крові до органів і тканин надходять поживні речовини і кисень, без яких була б неможлива їх життєдіяльність.
Для здійснення цієї значної роботи серця необхідна велика кількість кисню, за доставку якого відповідає розгалужена система вінцевих артерій. Патологічна зміна стану судин незмінно веде до погіршення кровопостачання серця і, як наслідок, до розвитку серйозних серцево-судинних захворювань.
Атеросклероз — найбільш поширене хронічне захворювання, що вражає артерії. Атеросклеротичні бляшки, що поступово зростають на внутрішній оболонці судинної стінки, поодинокі або множинні, є головним чином холестериновими відкладеннями.
Розростання в артерії сполучної тканини (тобто склероз) і кальциноз стінки судини призводить до повільно прогресуючої деформації, звуження просвіту аж до повного спустіння (облітерації) артерії і тим самим викликає хронічну, повільно зростаючу недостатність кровопостачання органу, що живиться через уражену артерію. У разі недостатності кровопостачання серцевого м'яза людина може відчувати розвиток наступних симптомів:
- біль в грудній клітці, що супроводжується почуттям страху смерті
- нудота
- задишка
- тахікардія
- надмірне потовиділення.
Однак подібні симптоми можуть і не проявлятися, результатом чого є задавнювання[1] хвороби і відкладення звернення до фахівців чим ускладнюється подальше лікування.
Крім спадкової обумовленості розвитку захворювання також сприяють повторювані психоемоційні напруги (стреси), куріння, алкогольна чи наркотична залежності, неправильне харчування, що веде до порушення обміну речовин, знижена фізична активність.
Звуження судин призводить до того, що серцевий м'яз, — міокард страждає від нестачі кисню. Серце, що знаходиться в ішемії, поступово де-компенсується, і все менш успішно виконує свою функцію. Через деякий час розвивається ішемічна хвороба серця.
В кардіології існує багато прогресивних методів оперативного лікування. До появи внутрішньосудинних методів лікування єдиним хірургічним методом лікування ішемічної хвороби серця була операція коронарного шунтування (створення шунта в обхід звуженої ділянки кровоносної судини). Зараз багатьом хворим вдається уникнути хірургічного втручання завдяки використанню ефективних і малотравматичних методів, одним з яких є коронарне стентування (імплантація коронарного стента).
Суть методу
Концепцію розширення уражених ділянок судини за допомогою певного каркасу ще 50 років тому запропонував американський радіолог, один з піонерів інтервенційної радіології Чарлз Доттер (Charles Dotter, 1920-1985). У 1979 році він зазнав важкого коронарного шунтування. Наступного року він переніс перфоровану виразку дванадцятипалої кишки та вимагав оперативної операції. Колись невтомний, Доттер пережив обидві операції та повернувся до свого щоденного розкладу[2]. І лише в 1993 році була доведена ефективність методу стентування для відновлення прохідності коронарної артерії і утримання її надалі в новому стані.
Стент — це тонка металева трубочка, що складається з дротяних осередків, що роздувається спеціальним балоном. Вона вводиться в уражену судину і, розширюючись, втискається в стінки судини, збільшуючи її просвіт. Так, наприклад, поліпшується кровопостачання серця.
На стадії діагностики виконується коронарна ангіографія, що дозволяє визначити характер, місце розташування і ступінь звуження коронарних судин. По спеціальному катетеру через стегнову артерію вводиться контрастна речовина, з потоком крові вона заповнює коронарні артерії, що дозволяє їх візуалізувати. Рентгенівські знімки робляться під кількома кутами, результат виводиться на монітор і архівується в цифровому форматі.
У спеціально обладнаній операційній під рентгенівським контролем виконують операцію, постійно реєструючи кардіограму пацієнта. Для цієї операції не потрібно здійснення розрізів, проводиться вона під місцевою анестезією. Пацієнт може говорити в процесі і повідомляти про своє самопочуття, робити вдихи і затримувати дихання на прохання лікаря.
Через судину на стегні або руці в гирлі звуженої коронарної артерії вводиться спеціальний катетер, через який проводиться тонкий металевий провідник під спостереженнями на моніторі. Провідник забезпечений спеціальним балончиком, розмір якого підбирається відповідно до особливостей звуженого ділянки. На балончику змонтований в стислому стані стент, який обов'язково сумісний з органами і тканинами людини, гнучкий і пружний, підстроюється під стан судини. Введений балончик на провіднику роздувається, стент розширюється і вдавлюється у внутрішню стінку. Для повної впевненості в тому, що стент розширився правильно, балон роздувається кілька разів. Потім балон здувається і видаляється з артерії разом з провідником і катетером. Стент залишається і зберігає просвіт судини. Залежно від розміру ураженої судини можуть використовуватися один або кілька стентів.
Перед проведенням подібних оперативних втручань пацієнти проходять обстеження на предмет алергії та враховується анамнез хворого.
Прогноз
Зазвичай результати операції хороші, вона відносно безпечна і ризик ускладнень після неї мінімальний. Іноді спостерігаються алергічна реакція організму на контрастну речовину, що вводиться в процесі операції для рентгенівського спостереження, гематома або кровотеча в місці пункції артерії. Для профілактики ускладнень пацієнта залишають у відділенні інтенсивної терапії з дотриманням постільного режиму. Деякий час за пацієнтом спостерігають в умовах стаціонару після чого слідує виписування. Обмеження після цього зазвичай знімають, людина повертається до звичайного життя, однак показане періодичне спостереження у лікаря або обстеження.
Безкровність і видима простота операції, короткий післяопераційний період і ефективність коронарного стентування роблять його сучасним і популярним рішенням проблеми багатьох серцево-судинних захворювань. На відміну від хірургічної операції, яка проходить з використанням штучного кровообігу, процедура стентування триває 30-40 хвилин і практично не дає ускладнень.
Однак стентування не має абсолютної ефективності, приблизно в 15-20% випадків відбувається зворотний процес, і судина знов звужується. Однією з причин такого процесу є надмірне розростання м'язової тканини, і, як наслідок, звуження стінки судини. Однак дослідження кардіологів не припиняються, покращуючи технологію коронарного стентування і домагаючись найстабільнішої та позитивної статистики результатів. Так, зараз розроблено нове покоління стентів зі спеціальним лікарським покриттям. Оболонка такого стента протягом декількох тижнів поступово вивільняє ліки, що запобігає надмірному розростанню тканин. Застосування стентів нового покоління значно знижує кількість випадків, коли необхідна повторна операція (повторне звуження спостерігається лише в 5% випадків). Однак, цей метод до сьогодні має проблеми, пов'язані з недосконалістю таких покриттів[3].
У 2019 міжнародний науковий колектив, що працює на базі Томського політехнічного університету (ТПУ) розробив нове покриття з виділенням ліків для судинних стентів, яке позбавлене багатьох із згаданих недосконалостей. Нове покриття на основі полідиметилсилоксанової матриці[4] являє собою систему поступово біорозкладних циліндричних мікрокамер діаметром 5 мкм і висотою 3 мкм кожна[4]. Всередину кожної такої камери вчені навчилися поміщати дозований лікарський препарат, який, поступово виділяючись з силоксанового покриття, запобігає повторному звуженню судини, виникненню в ньому бляшок і тромбів. Швидкістю виділення препарату з інноваційного мікрокамерного покриття стента керують за допомогою ультразвуку[4]. Таке «розумне» покриття використовують на коронарних стентах, що дозволило отримати додатковий фармакологічний ефект, не зважаючи побічні реакції[3][4].
Стенти, що елюютують ліки, до цих пір знаходяться на попередніх стадіях розробки з неоднозначними результатами; однак, маючи стільки змінних, включаючи лікарський засіб та засоби їх доставки, існують значні можливості для майбутніх досліджень[5]. В даний час розроблено близько 400 різних моделей стентів, і розвиток методу веде до постійної їх модернізації. Ці стенти розрізняються за складом металу, з якого вони виготовлені, довжиною, формою отворів, покриттям поверхні, що контактує з кров'ю, системою доставки та функціональності, тощо.
Стентування жовчних проток
Стентування жовчних проток здійснюється за допомогою установки спеціальних біліарних стентів[6]. Основна мета установки біліарного стента складається в забезпеченні ефективного протоки жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки. Цей ефект досягається шляхом установки порожнистої трубки з металу або пластику в жовчний протік ендоскопічними методами[6][7].
Перші установки біліарних стентів були проведені в 1980 роках[5] двома різними командами: Soehendra N. & Reynders-Frederix V[6]. і Laurence BH & Cotton PB[8]. В результаті проведених оперативних втручань було з'ясовано, що прийнятніше встановлення стентів більшого діаметру, оскільки це зменшує ризик запалення жовчних шляхів і подовжує період біліарної прохідності
Джерела та література
- Горецький, Петро Йосипович (2008). Медичний російсько-український словник. Київ: Поліграфкнига. Укрвидавполіграфія. ISBN 978-966-02-5067-3.
- Публічний електронний словник української мови. Процитовано 18.03.2020.
Посилання
- ↑ задавнювати - Словник української мови - значення слова, це:. УКРЛІТ.ORG. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Friedman, Steven G. (1 лютого 2015). Charles Dotter and the fiftieth anniversary of endovascular surgery. Journal of Vascular Surgery (English) . Т. 61, № 2. с. 556—558. doi:10.1016/j.jvs.2014.09.012. ISSN 0741-5214. PMID 25307132. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ а б Katsano, K.; Spiliopoulos, S.; Kitrou, P.; Krokidia, M.; Karnabatidis, D. (1 травня 2019). Risk of Death Following Application of Paclitaxel-Coated Balloons and Stents in the Femoropopliteal Artery of the Leg: A Systemic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Journal of Vascular Surgery (English) . Т. 69, № 5. с. 1644. doi:10.1016/j.jvs.2019.02.008. ISSN 0741-5214. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ а б в г Zykova, Yulia; Kudryavtseva, Valeriya; Gai, Meiyu; Kozelskaya, Anna; Frueh, Johannes; Sukhorukov, Gleb; Tverdokhlebov, Sergei (1 травня 2019). Free-standing microchamber arrays as a biodegradable drug depot system for implant coatings. European Polymer Journal (англ.). Т. 114. с. 72—80. doi:10.1016/j.eurpolymj.2019.02.029. ISSN 0014-3057. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ а б Hair, Clark D; Sejpal, Divyesh V (24 червня 2013). Future developments in biliary stenting. Clinical and Experimental Gastroenterology. Т. 6. с. 91—99. doi:10.2147/CEG.S34435. ISSN 1178-7023. PMC 3699027. PMID 23837001. Процитовано 19 березня 2020.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б в Soehendra, N.; Reynders-Frederix, V. (1980/01). Palliative Bile Duct Drainage - A New Endoscopic Method of Introducing a Transpapillary Drain. Endoscopy (англ.). Т. 12, № 01. с. 8—11. doi:10.1055/s-2007-1021702. ISSN 0013-726X. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Nelson, Thirugnanasambandam; Pranavi, AmudaRavichandar; Sureshkumar, Sathasivam; Sreenath, GubbiShamanna; Ramesh, Ananthakrishnan; Bharathi, Deepak; Kate, Vikram (26 квітня 2019). Broken stent of endoscopic retrograde cholangiopancreatography mimicking a common bile duct stone: a case report. International Journal of Research in Medical Sciences (англ.). Т. 7, № 5. с. 1960—1962. doi:10.18203/2320-6012.ijrms20191709. ISSN 2320-6012. Процитовано 19 березня 2020.
- ↑ Laurence, B H; Cotton, P B (23 лютого 1980). Decompression of malignant biliary obstruction by duodenoscopic intubation of bile duct. British Medical Journal. Т. 280, № 6213. с. 522—523. ISSN 0007-1447. PMC 1601380. PMID 6154493. Процитовано 19 березня 2020.