Ішемічна хвороба серця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ішемічна хвороба серця
МКХ-10 I20-I25
МКХ-9 410

-414

Ішемі́чна хворо́ба се́рця (ІХС) — патологічний стан, що характеризується абсолютним або відносним порушенням кровопостачання міокарду внаслідок ураження коронарних артерій серця.В основі ішемічної хвороби серця лежить порушення кровоплину в коронарних судинах, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м'яза. Переважно ішемічна хвороба серця зумовлюється атеросклерозом . Внаслідок появи атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується. Слід відзначити, що атеросклероз може розвинутися не тільки в коронарних, але й в будь-яких інших судинах людського організму.

Клінічна класифікація ІХС[ред.ред. код]

  • Раптова коронарна смерть
    • Раптова клінічна коронарна смерть з успішною реанімацією
    • Раптова коронарна смерть (летальний випадок)
  • Стенокардія
    • Стабільна стенокардія напруги (із зазначенням функціональних класів)
    • Стабільна стенокардія напруги при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром Х)
    • Вазоспастична стенокардія (ангіоспатична, спонтанна, варіантна, Принцметала)
  • Нестабільна стенокардія
    • Стенокардія, яка виникла вперше
    • Прогресуюча стенокардія
    • Рання післяінфарктна стенокардія (з 3 до 28 діб)
  • Гострий інфаркт міокарду
    • Гострий інфаркт міокарду з наявністю патологічного зубця Q (трансмуральний, великовогнищевий)
    • Гострий інфаркт міокарду без патологічного зубця Q (дрібновогнищевий)
    • Гострий субендокардіальний інфаркт міокарду
    • Гострий інфаркт міокарду (невизначений)
    • Рецидивуючий інфаркт міокарда (від 3 до 28 діб)
    • Повторний інфаркт міокарда (після 28 діб)
    • Гостра коронарна недостатність
  • Кардіосклероз
    • Вогнищевий кардіосклероз
    • Післяінфарктний кардіосклероз
    • Аневризма серця хронічна
    • Вогнищевий кардіосклероз без вказівки на перенесений інфаркт міокарда
    • Дифузний кардіосклероз
  • Безбольова форма ІХС

Актуальність захворювання в Україні[ред.ред. код]

ІХС в Україні займає провідні позиції в структурі причин смертності від захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (2005 р.) серед країн Європейського Союзу, країн СНД, та інших європейських країн — Україна посідає, одне з перших місць серед смертності населення від ІХС. Так, наприклад, за показником Раптової серцевої смертності від ІХС у віці від 0 до 64 років на 100 000 населення — Україна посідає перше місце серед цих країн (143,78 / 100 000 населення). Див. порівняльну діаграму. WHO SDR IHD Ukraine 2005 .png
У діаграмі використані дані Всесвітньої організації охорони здоров'я — (European mortality database (MDB) World Health Organization Regional Office for Europe Updated: June 2007)

Захворювання та тютюнопаління[ред.ред. код]

Для хворих на ішемічну хворобу серця куріння є протипоказаним та надзвичайно шкідливим[1]. Одною з причин є те, що при курінні звужуються артерії і погіршується кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв'язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина - нікотин та інші речовини тютюнового диму знижують скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті переносимість фізичного навантаження знижується - приступи стенокардії виникають при менш інтенсивному і тривалому фізичному навантаженні. При чому для таких хворих шкідливим є навіть пасивне куріння [1]

Препарати, які застосовують при лікуванні[ред.ред. код]

Антиагреганти[ред.ред. код]

Антиагреганти перешкоджають агрегації тромбоцитів і еритроцитів, зменшують їх здатність до склеювання і прилипання до ендотелію судин. Антиагреганти полегшують деформування еритроцитів при проходженні через капіляри, покращують плинність крові. Ацетилсаліцилова кислота (Аспірин, Тромбопол, Ацекардол) - приймають 1 раз на добу в дозі 75-150 мг, при підозрі на розвиток інфаркту міокарда разова доза може досягати 500 мг. Клопідогрел - приймається 1 раз на добу по 1 таблетці 75 мг. Обов'язковий прийом протягом 9 місяців після виконання ендоваскулярних втручань і аортокоронарного шунтування.

Адреноблокатори[ред.ред. код]

За рахунок дії на β-аренорецептори адреноблокатори знижують частоту серцевих скорочень і, як наслідок, споживання міокардом кисню. Незалежні рандомізовані дослідження підтверджують збільшення тривалості життя при прийомі β-адреноблокаторів і зниження частоти серцево-судинних захворювань, у тому числі і повторних.

β-адреноблокатори протипоказані при супутній легеневої патології, бронхіальній астмі, ХОЗЛ. Найбільш популярні β-адреноблокатори з доведеними властивості поліпшення прогнозу при ішемічній хворобі серця:

Антагоністи іонів кальцію[ред.ред. код]

Препарати для зниження рівня холестерину крові[ред.ред. код]

Холестеринзнижувальної препарати застосовуються з метою зниження швидкості розвитку існуючих атеросклеротичних бляшок і профілактики виникнення нових. Доведено позитивний вплив на тривалість життя, Також ці препарати зменшують частоту і тяжкість серцево-судинних захворювань. Цільовий рівень холестерину у хворих з ІХС має бути нижче, ніж в осіб без ІХС, і дорівнює 4,5 ммоль / л. Цільовий рівень ЛПНЩ у хворих на ІХС - 2,5 ммоль / л.

Статини[ред.ред. код]

Статини - це група ліків, що знижують рівень загального холестерину і холестерину в крові. Механізм дії пов'язаний з блокуванням дії ферменту ГМГ-КоА-редуктази, який бере участь в одному з етапів формування нового холестерину в печінці. Статини переважно знижують ЛПНЩ і не здійснюють значущого впливу на ЛПДНЩ і ЛПВЩ.

Фібрати[ред.ред. код]

Належать до класу препаратів, що підвищують антиатерогену фракцію ліпопротеїдів - ЛПВЩ, при зниженні якої зростає смертність від ІХС. Застосовуються для лікування дисліпідемії IIa, IIb, III, IV, V. Відрізняються від статинів тим, що, в основному, знижують тригліцериди і можуть підвищувати фракцію ЛПВЩ.

Нітрати[ред.ред. код]

Антиагреганти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Стентон Гланц Медико-биологическая статистика - М., Практика, 1998. - С. 360-364

Посилання[ред.ред. код]