Рамфоринх: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: {{пишу}} |
Створено шляхом перекладу сторінки «Рамфоринхи» |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рамфоринхи''' ( {{Lang-la|Rhamphorhynchus}} від {{Lang-grc|ῥάμφος}} {{Lang-grc|ῥάμφος}} <span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype, new athena unicode, athena, gentium, code2000, serif; font-size: 105%;">ῥάμφος</span></span> - дзьоб і {{Lang-grc2|ῥύγχος}} - морда) - рід[[Птерозаври|птерозаврів]] родини Rhamphorhynchidae, що існував у [[Юрський період|пізній юрі]] ({{Nobr|161,2—145,0 млн років}} тому) на території сучасних [[Європа|Європи]] та [[Африка|Африки]]<ref name="PDbC">{{Cite web|url=https://paleobiodb.org/cgi-bin/bridge.pl?a=checkTaxonInfo&taxon_no=38476&is_real_user=1|title=''Rhamphorhynchus''|website=Paleobiology Database|language=en}}{{v|16|5|19}}</ref>. Рештки рамфоринхів знайдено в [[Португалія|Португалії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Велика Британія|Великій Британії]] і [[Танзанія|Танзанії]]. Вперше описаний палеонтологом [[ Майер, Герман фон |Гермауом фон Маєром]] в 1847 році. Включає в себе 3 виду. Відмінною рисою рамфоринхів були довгі, укріплені зв'язками хвости з характерним ромбоподібним кінчиком. |
|||
{{пишу}} |
|||
Хоча фрагментарні останки рамфоринх знайдені в Англії, Танзанії і Португалії, найкраще збереглися зразки з [[Зольнхофенський вапняк|Зольнхофенських вапняків]], Німеччина. Багато з цих скам'янілостей зберегли не тільки кістки, але і відбитки м'яких тканин, таких, як мембрана крила. |
|||
== Опис == |
|||
=== Череп === |
|||
Щелепи рамфоринха несли гострі голчасті зуби, спрямовані вперед, а гострий, вигнутий, беззубий дзьоб вказує, в основному, на рибну дієту. Риба і залишки [[Головоногі|головоногих]] часто трапляються серед вмісту шлунків рамфоринх, а також в [[Копроліти|копролітах]] <ref>{{Стаття|author=Frey, E., Tischlinger, H.|title=The Late Jurassic pterosaur ''Rhamphorhynchus'', a frequent victim of the ganoid fish ''Aspidorhynchus''?|url=|language=en|видання=PLOS ONE|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=7|номер=3|pages=e31945|doi=10.1371/journal.pone.0031945|pmid=22412850|issn=}}</ref>. У верхній щелепі птерозавра було 20 зубів, нижня щелепа мала 14 зубів . |
|||
=== Посткраніальний скелет === |
|||
Скелет рамфоринха налічував 7 [[Шийний відділ хребта|шийних]], 16 грудних, 2 [[Поперек|поперекових]], 4-5 [[Крижова кістка|крижових]] і 40 і більше хвостових хребців. [[Груднина|Грудина]] була великою, чотирикутною, з добре розвиненим [[Кіль (біологія)|кілем]] і довгим переднім виростом. [[Плечова кістка|Плечові кістки]] відносно короткі, але потужні. [[Передпліччя]] в півтора рази і більше довше за плече, [[П'ясток|п'ясткові кістки]] в півтора-два рази коротші плеча і в 18-19 разів коротші літального пальця. Перші (найдовші) фаланrи літальноrо пальця в 2,5 рази довші за плече. Передлобні кістки тонкі, без розширень, вигнуті під прямим уrлом. [[Стегнова кістка|Стегнові кістки]] помітно коротші плечових, а [[Великогомілкова кістка|великі гомілкові]] рівні їм або перевершують їх по довжині. Розміри тіла рамфоринхів досягали 40 см і більше <ref>{{Книга|автор=|Заголовок=Основы палеонтологии (в 15 томах)|відповідальний=под ред. [[Орлов, Юрий Александрович|Ю. А. Орлова]]|місце=М.|видавництво=Издательство Академии наук СССР|рік=1959—1963|сторінки=597|серія=|isbn=|тираж=}}</ref> . |
|||
{{Клада|{{clade |
|||
|label1= [[Rhamphorhynchidae]] |
|||
|1={{clade |
|||
|1={{clade |
|||
|1=''[[Scaphognathus|Scaphognathus crassirostris]]''}} |
|||
|label2= [[Rhamphorhynchinae]] |
|||
|2={{clade |
|||
|1=''[[Dorygnathus|Dorygnathus banthensis]]'' |
|||
|2={{clade |
|||
|1={{clade |
|||
|1=''[[Cacibupteryx|Cacibupteryx caribensis]]'' |
|||
|2=''[[Nesodactylus|Nesodactylus hesperius]]'' |
|||
|3='''''Rhamphorhynchus muensteri'''''}} |
|||
|2={{clade |
|||
|1=''[[Harpactognathus|Harpactognathus gentryii]]'' |
|||
|2={{clade |
|||
|1=''[[Angustinaripterus|Angustinaripterus longicephalus]]'' |
|||
|2=''[[Sericipterus|Sericipterus wucaiwanensis]]'' |
|||
}} }} }} }} }} }}|style=font-size:90%;line-height:90%}} |
|||
=== Екологія === |
|||
Було виявлено декілька вапнякових плит, в яких скам'янілі рамфоринхи знаходяться в тісному зв'язку з ганоїдними рибами ''Aspidorhynchus'' . В одному з цих зразків щелепи ''Aspidorhynchus'' проходять через крило рамфоринха; залишки дрібної риби, можливо, Leptolepides, знаходяться в горлі рамфоринха''.'' В описі 2012 року автори припустили, що рамфоринх зловив ''Leptolepides'' під час плавання. У той час, поки риба просувалася по стравоходу птерозавра, він сам був атакований великим ''Aspidorhynchus,'' який випадково проткнув мембрану крила рамфоринх своїм гострим носом. Його зуби застрягли в пікнофібрах мембрани. Сутичка призвела до загибелі обох тварин, швидше за все, тому, що вони потонули і потрапили в безкисневе середовище<ref>{{Стаття|author=Frey, E., Tischlinger, H.|title=The Late Jurassic pterosaur ''Rhamphorhynchus'', a frequent victim of the ganoid fish ''Aspidorhynchus''?|url=http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0031945|language=en|видання=PLoS ONE|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=7|номер=3|pages=e31945|doi=10.1371/journal.pone.0031945|issn=}}</ref> . |
|||
Версія за 05:30, 14 травня 2020
Рамфоринхи ( лат. Rhamphorhynchus від дав.-гр. ῥάμφος дав.-гр. ῥάμφος ῥάμφος - дзьоб і ῥύγχος - морда) - рідптерозаврів родини Rhamphorhynchidae, що існував у пізній юрі (161,2—145,0 млн років тому) на території сучасних Європи та Африки[1]. Рештки рамфоринхів знайдено в Португалії, Німеччині, Великій Британії і Танзанії. Вперше описаний палеонтологом Гермауом фон Маєром в 1847 році. Включає в себе 3 виду. Відмінною рисою рамфоринхів були довгі, укріплені зв'язками хвости з характерним ромбоподібним кінчиком.
Хоча фрагментарні останки рамфоринх знайдені в Англії, Танзанії і Португалії, найкраще збереглися зразки з Зольнхофенських вапняків, Німеччина. Багато з цих скам'янілостей зберегли не тільки кістки, але і відбитки м'яких тканин, таких, як мембрана крила.
Опис
Череп
Щелепи рамфоринха несли гострі голчасті зуби, спрямовані вперед, а гострий, вигнутий, беззубий дзьоб вказує, в основному, на рибну дієту. Риба і залишки головоногих часто трапляються серед вмісту шлунків рамфоринх, а також в копролітах [2]. У верхній щелепі птерозавра було 20 зубів, нижня щелепа мала 14 зубів .
Посткраніальний скелет
Скелет рамфоринха налічував 7 шийних, 16 грудних, 2 поперекових, 4-5 крижових і 40 і більше хвостових хребців. Грудина була великою, чотирикутною, з добре розвиненим кілем і довгим переднім виростом. Плечові кістки відносно короткі, але потужні. Передпліччя в півтора рази і більше довше за плече, п'ясткові кістки в півтора-два рази коротші плеча і в 18-19 разів коротші літального пальця. Перші (найдовші) фаланrи літальноrо пальця в 2,5 рази довші за плече. Передлобні кістки тонкі, без розширень, вигнуті під прямим уrлом. Стегнові кістки помітно коротші плечових, а великі гомілкові рівні їм або перевершують їх по довжині. Розміри тіла рамфоринхів досягали 40 см і більше [3] .
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Екологія
Було виявлено декілька вапнякових плит, в яких скам'янілі рамфоринхи знаходяться в тісному зв'язку з ганоїдними рибами Aspidorhynchus . В одному з цих зразків щелепи Aspidorhynchus проходять через крило рамфоринха; залишки дрібної риби, можливо, Leptolepides, знаходяться в горлі рамфоринха. В описі 2012 року автори припустили, що рамфоринх зловив Leptolepides під час плавання. У той час, поки риба просувалася по стравоходу птерозавра, він сам був атакований великим Aspidorhynchus, який випадково проткнув мембрану крила рамфоринх своїм гострим носом. Його зуби застрягли в пікнофібрах мембрани. Сутичка призвела до загибелі обох тварин, швидше за все, тому, що вони потонули і потрапили в безкисневе середовище[4] .
- ↑ Rhamphorhynchus. Paleobiology Database (англ.).
- ↑ Frey, E., Tischlinger, H. The Late Jurassic pterosaur Rhamphorhynchus, a frequent victim of the ganoid fish Aspidorhynchus? // PLOS ONE. — 2012. — Vol. 7, no. 3 (3 June). — P. e31945. — DOI:. — PMID 22412850 .
- ↑ Основы палеонтологии (в 15 томах) / под ред. Ю. А. Орлова. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1959—1963. — С. 597.
- ↑ Frey, E., Tischlinger, H. The Late Jurassic pterosaur Rhamphorhynchus, a frequent victim of the ganoid fish Aspidorhynchus? // PLoS ONE. — 2012. — Vol. 7, no. 3 (3 June). — P. e31945. — DOI:.