Лунь американський: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Northern harrier» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 01:20, 25 червня 2020
Лунь північний або лунь північноамериканський (Circus hudsonius) - хижий птах з родини яструбових.
Птах мешкає в північній півкулі. Найбільш поширений в Канаді та північній частині США. Хоча багато таксономічних інститутів відносять луня північного та луня польового до різних видів, деякі вчені розглядають їх як один вид.[1]
Лунь північний мігрує в південніші райони взимку, хоча розмножується у північніших районах, переміщуючись до найпівденніших частин США, Мексики та Центральної Америки. У кліматично сприятливих регіонах півдня США птахи можуть мешкати цілий рік.
Опис
.jpg)
Лунь північний має довжину 41-52 сантиметри та розмах крил 97-122 сантиметри. Своїм чітким поділом на оперення самця та самиці схожий на інших лунів. Статі також відрізняються за вагою: самці важать від 290 до 400 грам (в середньому 350 г), а самки від 390 до 750 г (в середньому 530 г.). Згідно стандартних вимірювань, хорда крила луня північного має від 32,8 до 40,6 см, хвіст - від 19,3 до 25,8 см, а заплесно від 7,1 до 8,9 см. Лунь північний біологічно є довгокрилим та довгохвостим птахом. Має найдовші крила і хвіст по відношенню до розміру власного тіла серед будь-яких хижих птахів, що мешкають в Північній Америці.
Лунь північноамериканський був відокремлений від луня польового деякими таксономістами на основі генетичних досліджень. Природне оселище птаха знаходиться в Північній Америці. а найближчим його родичем є лунь сірий (C. cinereus). Самець має темніший сірий колір оперення, аніж лунь польовий. Самиця також темніша та більш пухнаста. Дорослого самця деколи називають «Сірим привидом» через його вражаюче оперення та легкий політ. [2] [3]
Самиця видає звук: "piih-eh", коли отримує їжу від самця, а її тривожний спів звучить як: "chit-it-it-it-it-et-it". Самець видає клич: "chek-chek-chek", а під час демонстраційного польоту: "chuk-uk-uk-uk".
Поведінка
Цей середній хижий птах замешкує простори вересових пустищ, торфових боліт, прерій, сільськогосподарських угідь, прибережних прерій Західної затоки, боліт, полів та інших відкритих екосистем. Самець утримує територію, яка має в середньому 2,6 км², хоча загалом ділянка може варіюватися від 1,7 до 150 км².
Це один з небагатьох хижих птахів, який практикує полігамію (один самець спаровується з кількома самками). Відомо, що за один сезон самець може спаровуватись з п'ятьма самками. Гнізда розміщує на землі або на курганах та будує з паличок, а всередині вистилає травою та листям. Самиця відкладає від чотирьох до восьми (в окремих винятках від 2 до 10) яєць білуватого коліру. Яйце має приблизно 47 мм × 36 мм. Яйця висиджуються, зазвичай самицею, від 31 до 32 днів. В цей період самка сидить у гнізді, тоді як самець полює і приносить їжу їй і пташенятам. Самець допомагає годувати пташенят після того, як вони вилупляться, але зазвичай не стежить за ними довше, аніж 5 хвилин. Самець зазвичай передає їжу самці, яка потім передає їжу пташенятам, хоча пізніше, коли пташенята дорослішають, самиця отримує іжу і просто кидає в гніздо. Пташенята вигодовуються приблизно за 36-денний період, хоча самиці досягають зрілості приблизно до 2 років, а самці до 3.
Полювання
Це типовий лунь, який полює в польоті на низьких висотах. Північний лунь полює в основному на дрібних ссавців. Зазвичай віддає перевагу різним видам полівок, бавовняних хом'яків та мишоподібних гризунів. До 95% раціону пташки складають дрібні ссавці. Однак з певною регулярністю лунь північний полює також і на птахів, особливо самці. Віддає перевагу горобцеподібним (горобцям, жайворонкам, щеврикам), малим куликам, молодим гусеподібним та куроподібним. Іноді доповнює раціон земноводними (особливо жабами), плазунами та комахами (особливо прямокрилими). Також були випадки полювання на кажанів.[4] Більшу здобич, наприклад кроликів та дорослих качок, приборкують шляхом їх у воді. Луні облітають ділянку кілька разів, слухаючи і шукаючи нову здобич. Птахи використовують слух регулярно, щоб знайти здобич, оскільки мають надзвичайно добрий слух як для добових хижаків.
Статус
Лунь північний займає великий ареал, і є дані про зменшення популяції виду, але поки що він не наближається до меж критерію зниження популяції Червоного списку МСОП (зменшення особин на понад 30% за десять років чи протягом трьох поколінь). Отож поки вид заносять до "найменшого ризику".[5]
Відносини з людьми
Деякі племена корінних американців вірять, що коли подружжя у день свого весілля побачить яструба - то це ознака довгого та щасливого шлюбу. На відміну від багатьох хижих птахів, північний та польовий лунь історично сприймаються фермерами добре, оскільки вони їдять мишей, які завдають значної шкоди врожаю. Лунів іноді називають "добрими яструбами", оскільки вони не становлять загрози для домашньої птиці, на відміну від деяких яструбів. Велике використання пестицидів у 1970-х та 1980-х роках спричинило зменшення чисельності популяції.
Примітки
ППосилання
- Акаунт північного луня - Лабораторія орнітології Корнелла
- Northern Harrier photo gallery
- ↑ Etherington, Graham J.; Mobley, Jason A. (1 січня 2016). Molecular phylogeny, morphology and life-history comparisons within Circus cyaneus reveal the presence of two distinct evolutionary lineages. Avian Research. 7: 17. doi:10.1186/s40657-016-0052-3. ISSN 2053-7166.
- ↑ If you've seen a Northern Harrier in flight, you know they are beautiful. Kawartha Lakes This Week. Lindsay, Ontario. 11 червня 2018.
- ↑ Zimmer, David M. (20 жовтня 2014). Historic Farm Holds Growing Appeal. The Record. Bergen County, New Jersey. с. L.6.
- ↑ Mikula, P.; Morelli, F.; Lučan, R. K.; Jones, D. N.; Tryjanowski, P. (2016). Bats as prey of diurnal birds: a global perspective. Mammal Review. 46 (3): 160—174. doi:10.1111/mam.12060.
- ↑ BirdLife International (2016). "Circus hudsonius". IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T22727740A94959659. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22727740A94959659.en.