Карбонат кальцію: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Iisthx (обговорення | внесок) Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
Файл:Kalktuff-Block Schloss-Tuebingen 2.jpg|[[Травертин]] |
Файл:Kalktuff-Block Schloss-Tuebingen 2.jpg|[[Травертин]] |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Зміна тривалості доби == |
|||
У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є [[Приплив|припливи]], швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди. |
|||
Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних [[Корал|коралів]]. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець [[карбонат кальцію]]; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог [https://en.m.wikipedia.org/wiki/John_W._Wells Джон Уеллс] (1907-1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період<ref>{{Cite web|title=1969LAstr..83..411K Page 411|url=http://articles.adsabs.harvard.edu//full/1969LAstr..83..411K/0000411.000.html|website=articles.adsabs.harvard.edu|accessdate=2021-08-06}}</ref><ref name=":0">{{Cite web|title=Дендрохронологический метод датировки|url=http://medbiol.ru/medbiol/evol/00045009.htm|website=medbiol.ru|accessdate=2021-08-06}}</ref>: |
|||
{| class="wikitable" |
|||
|- |
|||
! Час !! Геологічний період !! Число днів в році !! Тривалість доби |
|||
|- |
|||
| Сьогодні || [[Четвертинний період|Четвертичний]]|| 365 || 24 год |
|||
|- |
|||
| 100 млн л.т || [[Юра]] || 380 || 23 год |
|||
|- |
|||
| 200 млн л.т || [[Перм]] || 390 || 22,5 годин |
|||
|- |
|||
| 300 млн л.т || [[Карбон]] || 400 || 22 год |
|||
|- |
|||
| 400 млн л.т || [[Силур]] || 410 || 21,5 год |
|||
|- |
|||
| 500 млн л.т || [[Кембрій]] || 425 || 20,5 год |
|||
|- |
|||
|} |
|||
Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги [[Ціанобактерії|синьозелених водоростей]]. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології і мінеральних ресурсів проаналізували більше 500 копалин [[Строматоліти|строматолітів]] віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані в світлі тони і ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом даних організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології і кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вченими був зроблений висновок, що 1,3 мільярда років тому (в [[Докембрій|докембрійських епоху]]) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а рік складався з 546-588 днів. Звіт про дослідження був опублікований у ''Journal of Micropaleontology'' та привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном<ref>{{Cite web|title=Algae Fossil Betrays Time Secret of 1.3 Billion Years Ago|url=http://www.china.org.cn/english/scitech/69268.htm|website=www.china.org.cn|accessdate=2021-08-06}}</ref><ref>{{Cite web|title=THE EARTH-SUN-MOON DYNAMICS FROM GROWTH RHYTHMS OF 1300MA STROMATOLITES|url=https://www.semanticscholar.org/paper/THE-EARTH-SUN-MOON-DYNAMICS-FROM-GROWTH-RHYTHMS-OF-Shixing/c7571af51c26e673207566d70d8c261d3f7fb721|website=undefined|date=2003|accessdate=2021-08-06|language=en|first=Zhu|last=Shixing}}</ref>. |
|||
Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних [[Фації геологічні осадові|фацій]] ([[Тайдаліт|тайдалітів]]), суперечать їй<ref name=":0" />. |
|||
Згідно з новим міжнародним дослідженням<ref>{{Cite news|title=Possible link between Earth’s rotation rate and oxygenation|first=J. M.|first5=G. J.|last4=Biddanda|first4=B. A.|last3=Arbic|first3=B. K.|last2=Chennu|first2=A.|last=Klatt|language=en|url=https://www.nature.com/articles/s41561-021-00784-3|issue=8|volume=14|pages=1–7|doi=10.1038/s41561-021-00784-3|issn=1752-0908|accessdate=2021-08-06|date=2021-08-01|work=Nature Geoscience|last5=Dick}}</ref>, збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем. |
|||
«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», - відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США). |
|||
== Див також == |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 13:40, 6 серпня 2021
Карбона́т ка́льцію — найважливіша і найпоширеніша сполука кальцію. Хімічна формула СаСО3. В природі він зустрічається у вигляді кількох різновидів: вапняк, крейда, мармур, кальцит, арагоніт. У харчовій промисловості зареєстрований як харчова добавка Е170, та використовується як поверхневий барвник.
Властивості
Усі різновидності карбонату кальцію, крім гідрокарбонату Са(НСО3)2, нерозчинні у воді. Однак гідрокарбонат кальцію є речовиною нестійкою. При тривалому перебуванні на повітрі, а також при кип'ятінні його розчину Са(НСО3)2 розкладається з виділенням вуглекислого газу, утворенням води і середньої солі:
- Са(НСО3)2 = СаСО3 + Н2О + СО2
У природних умовах гідрокарбонат кальцію утворюється при взаємодії розчиненого в природній воді вуглекислого газу з вапняками:
- СаСО3 + Н2О + СО2 = Са(НСО3)2
Завдяки цій реакції і розчинності гідрокарбонату у воді відбувається постійне переміщення карбонатів у природі. Просочуючись крізь ґрунт і шари вапняку, природні води, які завжди містять у собі розчинний вуглекислий газ, розчиняють карбонати кальцію і виносять його у вигляді гідрокарбонату в річки й моря. Там СаСО3 іде на побудову скелету живих морських організмів, а після їх відмирання нагромаджується на дні морів. Разом з тим у теплих місцях гідрокарбонат розкладається і у вигляді середньої солі осідає на дні моря.
Кислотами карбонат і гідрокарбонат кальцію легко розкладається, наприклад:
- СаСО3 + 2HCl = CaCl2 + Н2О + СО2
- Са(НСО3)2 + 2HCl = CaCl2 + 2Н2О + 2СО2
При нагріванні карбонат кальцію, не плавлячись, розкладається з утворенням оксиду кальцію і діоксиду вуглецю:
- СаСО3 = СаО + СО2
- •Колір: білий або прозорий •Блиск: немає •Запах: немає •Смак: немає •Густина: 1,55г/〖см〗^3 •Температура кипіння/плавлення:1491˚/842˚
Природні форми
Зміна тривалості доби
У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є припливи, швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.
Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних коралів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець карбонат кальцію; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог Джон Уеллс (1907-1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період[1][2]:
Час | Геологічний період | Число днів в році | Тривалість доби |
---|---|---|---|
Сьогодні | Четвертичний | 365 | 24 год |
100 млн л.т | Юра | 380 | 23 год |
200 млн л.т | Перм | 390 | 22,5 годин |
300 млн л.т | Карбон | 400 | 22 год |
400 млн л.т | Силур | 410 | 21,5 год |
500 млн л.т | Кембрій | 425 | 20,5 год |
Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології і мінеральних ресурсів проаналізували більше 500 копалин строматолітів віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані в світлі тони і ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом даних організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології і кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вченими був зроблений висновок, що 1,3 мільярда років тому (в докембрійських епоху) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а рік складався з 546-588 днів. Звіт про дослідження був опублікований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном[3][4].
Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних фацій (тайдалітів), суперечать їй[2].
Згідно з новим міжнародним дослідженням[5], збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем.
«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», - відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США).
Див також
Див. також
Джерела
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
Посилання
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ 1969LAstr..83..411K Page 411. articles.adsabs.harvard.edu. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ а б Дендрохронологический метод датировки. medbiol.ru. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Algae Fossil Betrays Time Secret of 1.3 Billion Years Ago. www.china.org.cn. Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Shixing, Zhu (2003). THE EARTH-SUN-MOON DYNAMICS FROM GROWTH RHYTHMS OF 1300MA STROMATOLITES. undefined (англ.). Процитовано 6 серпня 2021.
- ↑ Klatt, J. M.; Chennu, A.; Arbic, B. K.; Biddanda, B. A.; Dick, G. J. (1 серпня 2021). Possible link between Earth’s rotation rate and oxygenation. Nature Geoscience (англ.). Т. 14, № 8. с. 1—7. doi:10.1038/s41561-021-00784-3. ISSN 1752-0908. Процитовано 6 серпня 2021.