Кальцит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Кальцит
Calcite 10(Chine).jpg
прозорий ромбоедр кальциту (ісландський шпат), родовище Китаю
Загальні відомості
Клас мінералу карбонати
Хімічна формула CaCO3
Ідентифікація
Колір безбарвний, молочний, рожевий, жовтий, коричневий, червонуватий
Форма кристалів найрізноманітніша (конкреції, ооліти, сталактити, агрегати тощо)
Сингонія тригональна
Спайність досконала {10-11}
Злам крихкий (конхоїдальний)
Твердість за шкалою Мооса 2,75—3,50
Блиск скляний
Прозорість від напівпрозорого до матового
Колір риски білий, до сіруватої
Питома вага 2,6—2,8
Розчинність розчиняється в розведених кислотах
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nω = 1,640 - 1,660
nε = 1,486
Подвійне променезаломлення δ = 0,154 - 0,174
Інші властивості
Плавкість при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно
Хімічні властивості легко реагує з кислотами
Подібні мінерали Арагоніт, доломіт.
Особливі характеристики Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції
Модель кристалічної ґратки кальциту.
Сірими лініями показані межі одиничної комірки. Зелені кульки - Са, червоні - О, чорні - С

Кальцит (від лат. kalcsвапно) — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів з хімічною формулою CaCO3. Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід – кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.

Для кальциту характерна текстура «конус в конус».

Назва і історія відкриття[ред.ред. код]

Назву запропонував мінералог Гайдингер у 1845 році.

Структура і склад[ред.ред. код]

Властивості[ред.ред. код]

Умови формування[ред.ред. код]

Кальцит – типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Зміни[ред.ред. код]

Використання[ред.ред. код]

Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат – в оптиці.

Основній метод збагачення кальциту – флотація.

Загрози для довкілля і людини[ред.ред. код]

Різновиди[ред.ред. код]

  • кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту);
  • кальцит атласний (шпат атласний);
  • кальцит баріїстий (баритокальцит);
  • кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
  • кальцит димчастий (доломіт);
  • кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
  • кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
  • кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe2+ заміщує Са у співвідношенні Fe:Са = 1:4,5);
  • кальцит звичайний (кальцит);
  • кальцит кобальтистий (відміна кальциту з острова Ельба, що містить до 2 % СоО);
  • кальцит конкреційний (кальцит радіально-волокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
  • кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
  • кальцит магнезіальний (доломіт);
  • кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
  • кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
  • кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
  • кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
  • кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
  • кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
  • кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга - суміш кальциту з родохрозитом);
  • кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb:Ca = 1:8,5);
  • кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO – 0,27÷0,47 % і ZnO – 0,66÷0,88 %);
  • кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca – 55,55; S – 44,45);
  • кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
  • кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
  • кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]