Кальцит
| Кальцит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | Карбонат |
| Хімічна формула | CaCO3 (СаО – 56,03%; СО2 – 47,97%; +Со, Zn, Sr, Ва, Pb, Tr) |
| Ідентифікація | |
| Колір | Безбарвний, блідий, рожевий, жовтий, коричневий |
| Форма кристалів | Найрізноманітніша. Конкреції, ооліти, сталактіти, агрегати. |
| Сингонія | дитригонально-скаленоедрична симетрія |
| Спайність | досконала {1011} |
| Злам | Крихкий - конхоїдальний |
| Твердість за шкалою Мооса | 2,75 - 3,50 |
| Блиск | Скляний |
| Прозорість | від полупрозорого до матового |
| Колір риски | білий, до сіруватої |
| Питома вага | 2,715 г/см³ |
| Розчинність | Розчинний в розведених кислотах |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nω = 1,640 - 1,660 nε = 1,486 |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0,154 - 0,174 |
| Інші властивості | |
| Плавкість | при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно |
| Хімічні властивості | +2HCl → CaCl2 + H2O + CO2↑ |
| Подібні мінерали | Арагоніт, доломіт. |
| Особливі характеристики | Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції |
Кальцит (рос. кальцит (известняковый шпат), англ. calcite, calc spar, нім. Kalzit m, Kalkspat m) – мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів. Назву запропонував Гайдингер у 1845 році, походить від грец. «кальцс» - вапно. Один з найбільш поширених на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід – кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.
Зміст |
[ред.] Утворення
Кальцит – типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. По-ходження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.
[ред.] Використання
Вапняки, які складають кальцит, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і буд. матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат – в оптиці.
Основній метод збагачення кальциту – флотація.
[ред.] Різновиди
- кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту); * кальцит атласний (шпат атласний);
- кальцит баріїстий (баритокальцит);
- кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
- кальцит димчастий (доломіт);
- кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
- кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
- кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe2+ заміщує Са у відношенні Fe:Са = 1:4,5);
- кальцит звичайний (кальцит);
- кальцит кобальтистий (відміна кальциту з о-ва Ельба, що містить до 2 % СоО);
- кальцит конкреційний (кальцит радіальноволокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
- кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
- кальцит магнезіальний (доломіт);
- кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
- кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
- кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
- кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
- кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
- кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
- кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга - суміш кальциту з родохрозитом);
- кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb:Ca = 1:8,5);
- кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO – 0,27÷0,47 % і ZnO – 0,66÷0,88 %);
- кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca – 55,55; S – 44,45);
- кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
- кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
- кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Кальцит в базі webmineral.com (англ.)
- Кальцит в базі catalogmineralov.ru (рос.)
- Кальцит (англ.)
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
- Thompson, D.W. 1998. Determination of optical anisotropy in calcite from ultraviolet to mid-infrared by generalized ellipsometry. Thin Solid Films 313-314 (1998)
- Palmer, T.J. and Wilson, M.A. 2004. Calcite precipitation and dissolution of biogenic aragonite in shallow Ordovician calcite seas. Lethaia 37: 417-427.
- Harper, E.M. , Palmer, T.J. and Alphey, J.R. 1997. Evolutionary response by bivalves to changing Phanerozoic sea-water chemistry. Geological Magazine 134: 403-407