Кальцит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Кальцит
Calcite 10(Chine).jpg
прозорий ромбоедр кальциту (ісландський шпат), родовище Китаю
Загальні відомості
Клас мінералу карбонати
Підклас {{{Підклас}}}
Група {{{Група}}}
Генезис {{{Генезис}}}
Хімічна формула CaCO3
Ідентифікація
Колір безбарвний, молочний, рожевий, жовтий, коричневий, червонуватий
Форма кристалів найрізноманітніша (конкреції, ооліти, сталактити, агрегати тощо)
Сингонія тригональна
Спайність досконала {10-11}
Злам крихкий (конхоїдальний)
Твердість за шкалою Мооса 2,75—3,50
Блиск скляний
Прозорість від напівпрозорого до матового
Колір риски білий, до сіруватої
Питома вага 2,6—2,8 г/см³
Розчинність розчиняється в розведених кислотах
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nω = 1,640 - 1,660
nε = 1,486
Подвійне променезаломлення δ = 0,154 - 0,174
Інші властивості
Плавкість при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно
Хімічні властивості легко реагує з кислотами
Подібні мінерали Арагоніт, доломіт.
Особливі характеристики Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції
Модель кристалічної ґратки кальциту.
Сірими лініями показані межі одиничної комірки. Зелені кульки - Са, червоні - О, чорні - С

Кальцит (від лат. kalcs — вапно) — породотвірний мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів з хімічною формулою CaCO3. Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід – кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.

Для кальциту характерна текстура «конус в конус».

Зміст

Назва і історія відкриття [ред.]

Назву запропонував мінералог Гайдингер у 1845 році.

Структура і склад [ред.]

Властивості [ред.]

Умови формування [ред.]

Кальцит – типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Зміни [ред.]

Використання [ред.]

Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат – в оптиці.

Основній метод збагачення кальциту – флотація.

Загрози для довкілля і людини [ред.]

Різновиди [ред.]

  • кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту);
  • кальцит атласний (шпат атласний);
  • кальцит баріїстий (баритокальцит);
  • кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
  • кальцит димчастий (доломіт);
  • кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
  • кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
  • кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe2+ заміщує Са у співвідношенні Fe:Са = 1:4,5);
  • кальцит звичайний (кальцит);
  • кальцит кобальтистий (відміна кальциту з острова Ельба, що містить до 2 % СоО);
  • кальцит конкреційний (кальцит радіально-волокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
  • кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
  • кальцит магнезіальний (доломіт);
  • кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
  • кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
  • кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
  • кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
  • кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
  • кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
  • кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга - суміш кальциту з родохрозитом);
  • кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb:Ca = 1:8,5);
  • кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO – 0,27÷0,47 % і ZnO – 0,66÷0,88 %);
  • кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca – 55,55; S – 44,45);
  • кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
  • кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
  • кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).

Галерея [ред.]

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кальцит

Література [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кальцит&oldid=12541458