Четвертинний період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Четвертинний період або антропоген (грец. ανθρωπος — людина, грец. γενεσις — виникнення) — хроностратиграфічний підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали , найновіший період історії Землі, який триває дотепер.

Назву антропоген вперше вжив 1922 російський геолог О. П. Павлов, який за її змістом (період людини) відобразив принцип виділення та основну особливість. Систему відкладів антропогену називали: англійський геолог В. Букланд (1823) — делювієм, французький геолог Ж. Денуайє (1828) — четвертинною. Назви делювій (букв. — потоп) і четвертинна система («четверта фаза творіння») виникли в зв'язку з біблійними уявленнями про історію Землі. Антропоген — найкороткотриваліший з усіх геологічних періодів — 2,6 млн. р. За рішенням Міжнародної Стратиграфічної Комісії (січень 2008) антропоген розчленовано на дві епохи — плейстоцен і голоцен.

Ряд радянських дослідників поділяє антропоген на 3 епохи: ранню — постпліоцен, або гоміцен, середню — плейстоцен і пізню — голоцен. В умовах Європи в гоміцені клімат був тепліший, а в плейстоцені і на початку голоцену — холодніший, ніж тепер. Похолодання пов'язують з явищами зледеніння рівнин Європи; часто допускають кілька зледенінь протягом четвертинного періоду: гюнцське, міндельське (або окське), ріське (або дніпровське), вюрмське (або валдайське) та ін. На думку інших, плейстоценове і ранньоголоценове похолодання зі зледеніннями не пов'язане . Відклади антропогену представлені пісками, гравіями, глинами, суглинками, торфом. В плейстоценовому, а також в інших відділах антропогену поширені валунні глини і суглинки, які часто називають мореною, оскільки походження їх пов'язується з діяльністю льодовиків. Найхарактернішою породою антропогену в серед. смузі Європи, особливо в Україні, а також в Середній Азії, Китаї, Північній Африці є карбонатний суглинок — лес жовтуватопальового кольору. На лесі сформовані родючі чорноземні ґрунти. В гоміцені утворилися суглинки переважно червоного і червонуватого кольору. Найдавнішими відкладами антропогену в Україні вважаються нижні шари гравію долини річки Дністра і чаудинські шари Керченського півострова. Протягом антропогену, особливо в плейстоцені, проявлялася Альпійська складчастість, що призвело до значних порушень земної кори не тільки в горах, а й на рівнинах; з цими порушеннями (див. Тектоніка) пов'язані поява і зникнення Хазарського (плейстоцен), Балтійсько-Біломорського і Хвалинського (пізній плейстоцен — голоцен) морських басейнів і відкладання гравіїв і пісків, які місцями (Прикаспійські райони) стали колекторами нафти. У відкладах А. в Сибіру є родовища розсипного золота та інші. Значна частина антропогенних відкладів є важливою будівельною сировиною. Характерними тваринами антропогену були мамонт, шерстистий носоріг, велетенський олень (які вимерли переважно під впливом діяльності людини) та численні інші представники тваринного світу, що існують і тепер. Північні олені і вівцебики в плейстоцені і голоцені взимку заходили на територію України. Рослинний світ був представлений сучасними формами. На початку антропогену в межах Великого Середземномор'я виникла людина, яка поступово розселилася по всій земній кулі. На Україні (на півдні) рештки викопних людей і місця їхнього проживання відомі, починаючи з плейстоцену.

[ред.] Четвертинні відклади

Генетична класифікація четвертинних відкладів:

• Елювіальний ряд
  • Елювій
  • Ґрунт
• Фітогенний ряд
  • Торф'яники
• Колювіальний ряд
  • Колювій
  • Соліфлюкційний тип
  • Делювій
• Аквальний ряд
  • Алювій
  • Пролювій
  • Лімнічний тип
• Субтеральний ряд
  • Печерні відклади
  • Фонтанальні відклади
• Гляціальний ряд
  • Гляціальні
  • Флювіогляціальні
  • Лімногляціалні
• Еоловий ряд
  • Еолові відклади
• Субарерально-морський ряд
  • Дельтові відклади
  • Естуарні
  • Лагунні
  • Припливно-відпливі
  • Гляціально-морські
• Морський ряд
  • Гідрогенні відклади
  • Гравітаційні
  • Айсбергові
  • Біогенні
  • Хемогенні
  • Гідротермальні
  • Підводно-елювіальні
• Вулканогенний ряд
  • Екструзивні відклади
  • Ефузивні
  • Грязевулканічні
  • Лахарові
• Техногенний ряд
  • Техногенні відклади

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія
• Четвертинний період, в. 1 —12. К., 1930 — 37;
• Бондарчук В. Г. Геологічна будова УРСР. К.—X., 1947;
• Підоплічко І. Г Коротка історія Землі. К., 1958;
• Заморий П. К. Четвертичные отложения Украинской ССР. К., 1954;
• Герасимов И. П., Марков К. К. Четвертичная геология. М., 1939.
• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!