Четвертинний період

Четвертинний період, або антропоген (грец. ανθρωπος — людина, γενεσις — виникнення) — хроностратиграфічний підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який почався 2,588 млн років тому й триває дотепер.

Назву антропоген вперше вжив 1922 російський геолог О. П. Павлов, який за її змістом (період людини) відобразив принцип виділення та основну особливість. Систему відкладів антропогену називали: англійський геолог В. Букланд (1823) — делювієм, французький геолог Ж. Денуайє (1828) — четвертинною. Назви делювій (букв. — потоп) і четвертинна система («четверта фаза творіння») виникли в зв'язку з біблійними уявленнями про історію Землі. Антропоген — найкороткотриваліший з усіх геологічних періодів — 2,6 млн. р. За рішенням Міжнародної Стратиграфічної Комісії (січень 2008) антропоген розчленовано на дві епохи — плейстоцен і голоцен.

Ряд радянських дослідників поділяє антропоген на 3 епохи: ранню — постпліоцен, або гоміцен, середню — плейстоцен і пізню — голоцен. В умовах Європи в гоміцені клімат був тепліший, а в плейстоцені і на початку голоцену — холодніший, ніж тепер. Похолодання пов'язують з явищами зледеніння рівнин Європи; часто допускають кілька зледенінь протягом четвертинного періоду: гюнцське, міндельське (або окське), ріське (або дніпровське), вюрмське (або валдайське) та ін. На думку інших, плейстоценове і ранньоголоценове похолодання зі зледеніннями не пов'язані.

Відклади антропогену представлені пісками, гравіями, глинами, суглинками, торфом. В плейстоценовому, а також в інших відкладах антропогену поширені валунні глини і суглинки, які часто називають мореною, оскільки походження їх пов'язується з діяльністю льодовиків. Найхарактернішою породою антропогену в середній смузі Європи, особливо в Україні, а також в Середній Азії, Китаї, Північній Африці є карбонатний суглинок — лес жовтуватопальового кольору. На лесі сформовані родючі чорноземні ґрунти. В гоміцені утворилися суглинки переважно червоного і червонуватого кольору. Найдавнішими відкладами антропогену в Україні вважаються нижні шари гравію долини річки Дністра і чаудинські шари Керченського півострова.

Протягом антропогену, особливо в плейстоцені, проявлялася Альпійська складчастість, що призвело до значних порушень земної кори не тільки в горах, а й на рівнинах; з цими порушеннями (див. Тектоніка) пов'язані поява і зникнення Хазарського (плейстоцен), Балтійсько-Біломорського і Хвалинського (пізній плейстоцен — голоцен) морських басейнів і відкладання гравіїв і пісків, які місцями (Прикаспійські райони) стали колекторами нафти. У відкладах антропогену в Сибіру є родовища розсипного золота та інші.

Значна частина антропогенних відкладів є важливою будівельною сировиною.

Наукове вивчення

Існує міжнародна наукова громадська організація, що об'єднує декілька тисяч вчених різних наукових галузей, які займаються вивченням четвертинного періоду — Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду (англ. International Union for Quaternary Research, INQUA).

Четвертинні фауни і флора

Характерними тваринами антропогену були мамут (кілька видів), носоріг волохатий, велетенський олень (вимерли переважно внаслідок прямого знищення людиною) та численні інші представники тваринного світу, що існують і тепер. Північні олені і вівцебики в плейстоцені і голоцені взимку заходили на територію України.

Рослинний світ був представлений сучасними формами. На початку антропогену в межах Великого Середземномор'я сформувалася сучасна людина, яка поступово розселилася на всій земній кулі. В Україні (на півдні) рештки викопних людей і місця їхнього проживання відомі, починаючи з плейстоцену.

Четвертинні відклади

Генетична класифікація четвертинних відкладів:

• Елювіальний ряд
  • Елювій
  • Ґрунт
• Фітогенний ряд
  • Торф'яники
• Колювіальний ряд
  • Колювій
  • Соліфлюкційний тип
  • Делювій
• Аквальний ряд
  • Алювій
  • Пролювій
  • Лімнічний тип
• Субтеральний ряд
  • Печерні відклади
  • Фонтанальні відклади
• Гляціальний ряд
  • Гляціальні
  • Флювіогляціальні
  • Лімногляціалні
• Еоловий ряд
  • Еолові відклади
• Субарерально-морський ряд
  • Дельтові відклади
  • Естуарні
  • Лагунні
  • Припливно-відпливі
  • Гляціально-морські
• Морський ряд
  • Гідрогенні відклади
  • Гравітаційні
  • Айсбергові
  • Біогенні
  • Хемогенні
  • Гідротермальні
  • Підводно-елювіальні
• Вулканогенний ряд
  • Екструзивні відклади
  • Ефузивні
  • Грязевулканічні
  • Лахарові
• Техногенний ряд
  • Техногенні відклади

Див. також

• Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду
• Четвертинна геологія

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Четвертинний період, в. 1 —12. К., 1930 — 37;
• Бондарчук В. Г. Геологічна будова УРСР. К.—X., 1947;
• Підоплічко І. Г Коротка історія Землі. К., 1958;
• Заморий П. К. Четвертичные отложения Украинской ССР. К., 1954;
• Герасимов И. П., Марков К. К. Четвертичная геология. М., 1939.
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Валерий Юрковец. Климатические корреляции. — Климат, лёд, вода, ландшафты
• International Union for Quaternary Research (INQUA)
• Welcome to the XVIII INQUA-Congress!

Посилання

• (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.