Четвертинний період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Четвертинний період, або антропоген (грец. ανθρωπος — людина, γενεσις — виникнення) — хроностратиграфічний підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який почався 2,588 млн років тому й триває дотепер[1].

Назву антропоген вперше вжив 1922 російський геолог О. П. Павлов, який за її змістом (період людини) відобразив принцип виділення та основну особливість. Систему відкладів антропогену називали: англійський геолог В. Букланд (1823) — делювієм, французький геолог Ж. Денуайє (1828) — четвертинною. Назви делювій (букв. — потоп) і четвертинна система («четверта фаза творіння») виникли в зв'язку з біблійними уявленнями про історію Землі. Антропоген — найкороткотриваліший з усіх геологічних періодів — 2,6 млн. р. За рішенням Міжнародної Стратиграфічної Комісії (січень 2008) антропоген розчленовано на дві епохи — плейстоцен і голоцен.

Ряд радянських дослідників поділяє антропоген на 3 епохи: ранню — постпліоцен, або гоміцен, середню — плейстоцен і пізню — голоцен. В умовах Європи в гоміцені клімат був тепліший, а в плейстоцені і на початку голоцену — холодніший, ніж тепер. Похолодання пов'язують з явищами зледеніння рівнин Європи; часто допускають кілька зледенінь протягом четвертинного періоду: гюнцське, міндельське (або окське), ріське (або дніпровське), вюрмське (або валдайське) та ін. На думку інших, плейстоценове і ранньоголоценове похолодання зі зледеніннями не пов'язані.

Відклади антропогену представлені пісками, гравіями, глинами, суглинками, торфом. В плейстоценовому, а також в інших відкладах антропогену поширені валунні глини і суглинки, які часто називають мореною, оскільки походження їх пов'язується з діяльністю льодовиків. Найхарактернішою породою антропогену в середній смузі Європи, особливо в Україні, а також в Середній Азії, Китаї, Північній Африці є карбонатний суглинок — лес жовтуватопальового кольору. На лесі сформовані родючі чорноземні ґрунти. В гоміцені утворилися суглинки переважно червоного і червонуватого кольору. Найдавнішими відкладами антропогену в Україні вважаються нижні шари гравію долини річки Дністра і чаудинські шари Керченського півострова.

Протягом антропогену, особливо в плейстоцені, проявлялася Альпійська складчастість, що призвело до значних порушень земної кори не тільки в горах, а й на рівнинах; з цими порушеннями (див. Тектоніка) пов'язані поява і зникнення Хазарського (плейстоцен), Балтійсько-Біломорського і Хвалинського (пізній плейстоцен — голоцен) морських басейнів і відкладання гравіїв і пісків, які місцями (Прикаспійські райони) стали колекторами нафти. У відкладах антропогену в Сибіру є родовища розсипного золота та інші.

Значна частина антропогенних відкладів є важливою будівельною сировиною.

Зміст

Наукове вивчення [ред.]

Існує міжнародна наукова громадська організація, що об'єднує декілька тисяч вчених різних наукових галузей, які займаються вивченням четвертинного періоду — Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду (англ. International Union for Quaternary Research, INQUA).

Четвертинні фауни і флора [ред.]

Характерними тваринами антропогену були мамут (кілька видів), носоріг волохатий, велетенський олень (вимерли переважно внаслідок прямого знищення людиною) та численні інші представники тваринного світу, що існують і тепер. Північні олені і вівцебики в плейстоцені і голоцені взимку заходили на територію України.

Рослинний світ був представлений сучасними формами. На початку антропогену в межах Великого Середземномор'я сформувалася сучасна людина, яка поступово розселилася на всій земній кулі. В Україні (на півдні) рештки викопних людей і місця їхнього проживання відомі, починаючи з плейстоцену.

Четвертинні відклади [ред.]

Генетична класифікація четвертинних відкладів:

  • Елювіальний ряд
  • Фітогенний ряд
  • Колювіальний ряд
  • Аквальний ряд
  • Субтеральний ряд
    • Печерні відклади
    • Фонтанальні відклади
  • Гляціальний ряд
    • Гляціальні
    • Флювіогляціальні
    • Лімногляціалні
  • Еоловий ряд
    • Еолові відклади
  • Субарерально-морський ряд
    • Дельтові відклади
    • Естуарні
    • Лагунні
    • Припливно-відпливі
    • Гляціально-морські
  • Морський ряд
    • Гідрогенні відклади
    • Гравітаційні
    • Айсбергові
    • Біогенні
    • Хемогенні
    • Гідротермальні
    • Підводно-елювіальні
  • Вулканогенний ряд
    • Екструзивні відклади
    • Ефузивні
    • Грязевулканічні
    • Лахарові
  • Техногенний ряд
    • Техногенні відклади

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

Література [ред.]

Посилання [ред.]

Антропоген
Плейстоцен Голоцен
Калабрій | Іоній | Пізній