Фінеас Гейдж: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Гейдж, Финеас» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 13:34, 20 червня 2023
Фінеас П. Гейдж (англ. Phineas P. Gage; 1823—21 травня 1860 року) — американський будівельник, який отримав важке поранення головного мозку при прокладанні залізниці. У 1848 р., коли він працював бригадиром підривників на прокладці залізниці у Вермонті, лом, яким він ущільнював пробку над пороховим зарядом, що використовувався при вибухових роботах, висік іскру і викликав вибух. Металевий стрижень діаметром 1,25 дюйма (3,2 см) увійшов у череп Гейджа нижче лівої очниці, вихідний отвір рани розташовувався на межі лобової та тім'яної кісток також з лівого боку. Через поранення будівельник втратив більшу частину лобової частки лівої півкулі головного мозку. Незважаючи на такі тяжкі пошкодження, потерпілий прийшов до тями через кілька хвилин після травми і вже через два місяці зміг повернутися до активного способу життя . Зрештою він оговтався від інфекції, що розвинулась у рані, і прожив ще 12 років.
Финеас П. Гейдж (англ. Phineas P. GagePhineas P. Gage; 1823—21 мая 1860 года) — американский строитель, получивший тяжёлое ранение головного мозга при прокладке железной дороги. В 1848 г., когда он работал бригадиром взрывников на прокладке железной дороги в Вермонте, лом, которым он уплотнял пробку над использовавшимся при взрывных работах пороховым зарядом, высек искру и вызвал взрыв. Металлический стержень диаметром 1,25 дюйма (3,2 см) вошёл в череп Гейджа ниже левой глазницы, выходное отверстие раны располагалось на границе лобной и теменной костей также с левой стороны. Из-за ранения строитель лишился большей части лобной доли левого полушария головного мозга. Несмотря на столь тяжелые повреждения, пострадавший пришёл в сознание спустя несколько минут после травмы и уже через два месяца смог вернуться к активному образу жизни[1]. В конце концов он оправился от инфекции, развившейся в ране, и прожил ещё 12 лет.
Вважається, що ця травма призвела до настільки значних негативних змін у його емоційному стані, соціальних навичках та особистісних особливостях, що друзі заявляли про те, що «це більше не Гейдж». У травні 2012 р. було опубліковано результати досліджень групи американських неврологів, які пояснили зміни психіки Фінеаса Гейджа після травми голови[2] . Сучасні дослідники змоделювали отриману Гейджем травму на підставі даних комп'ютерної томографії черепа американця, який зберігається в анатомічному музеї Медичної школи Гарвардського університету. Для оцінки пошкоджень кори головного мозку і розташованих в зоні поранення провідних шляхів вчені використовували сучасні зображення мозку 25-річного правші, отримані методом дифузної тензорної візуалізації. Таким чином, дослідники з'ясували, що в результаті травми Гейдж втратив близько 4% кори, а також майже 11% білої речовини мозку. Незважаючи на те, що кора була пошкоджена лише в області лобової частки лівої півкулі, одночасно були порушені його зв'язки з лівою скроневою та правою лобовою частинами, а також лімбічною системою. Саме цим вчені пояснюють зміни психіки та поведінки Гейджа.
З іншого боку існують свідчення про те, що психічні порушення, від яких страждав Гейдж, були здебільшого тимчасовими.[3] Зокрема, його сестра і мати повідомляли журналістам, що хоча Гейдж і страждав від амнезії, але не настільки, щоб це могла помітити людина, яка не знає його близько. Вони також нічого не згадували про запальність і неконтрольовану поведінку, про які згадував Харлоу. Через деякий час Гейдж влаштувався кучером поштового диліжансу в Нью-Гемпширі і мав добру репутацію у свого наймача, настільки, що той порекомендував його на аналогічну посаду в Чилі, цілком очікуючи, що той стане в нагоді, незважаючи на те, що Гейдж не знав іспанської мови. Більше того, свідки, які бачили його в Чилі, стверджували, що він вирізнявся неабияким фізичним та душевним здоров'ям і не демонстрував жодних патологічних симптомів.[3] До кінця життя, однак, здоров'я Гейджа погіршилося, і він був змушений залишити фізично вимогливу роботу кучера, повернувшись до США і осів на околицях Сан-Франциско, де він зайнявся фермерством за підтримки матері і сестри, що переїхали до нього. Його здоров'я дещо покращало, але залишалося слабким. У лютому 1860 року Гейдж почав страждати від нападів епілепсії, які все більше посилювалися, доки він не помер під час одного з них 18 або 21 травня 1860 року.
Вивчення випадку Гейджа сприяло значному просуванню у вивченні функцій розділів мозку та їхнього впливу на емоції та особистість. Історія його хвороби наводиться як одне з перших свідчень того, що пошкодження лобових часток може призвести до змін у різних аспектах особистості та вплинути на соціалізацію. До того вважалося, що лобові частки не мають особливого впливу поведінка людини.
Див. також
Примітки
- ↑ http://medportal.ru/mednovosti/news/2012/05/17/gagebrij Архівовано травень 19, 2012 на сайті Wayback Machine. Неврологи объяснили изменения психики Финеаса Гейджа после травмы головы
- ↑ Mapping Connectivity Damage in the Case of Phineas Gage // PLOS ONE. — 2012. — Vol. 7, iss. 5 (16 May). — P. e37454. — DOI:.
- ↑ а б Hamilton, J.W. (1860). «Editorial and Miscellaneous. The Man Through Whose Head an Iron Rod Passed Is Still Living». Ohio Medical and Surgical Journal. 13: 174. Reprinted: Samuel Worcester Butler; D G. Brinton, eds. (November 17, 1860). Medical and Surgical Reporter. 5. Philadelphia: Crissly & Markley. p. 183.