Ємченко Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрій Іванович Ємченко
Народився 16 (28) жовтня 1893(1893-10-28)
Михайлівка
Помер 18 лютого 1964(1964-02-18) (70 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність фізіолог
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь фізіологія
Заклад Київський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук

Андрій Іванович Ємченко (нар. 16 (28) жовтня 1893(18931028), Михайлівка — 18 лютого 1964, Київ) — український радянський фізіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР23 січня 1957 року[1]).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 (28 жовтня) 1893 року в селі Михайлівці (тепер Кам'янського району Черкаської області). У 1925 році закінчив Київський медичний інститут. З 1933 року і до кінця життя завідував кафедрою Київського університету.

Могила Андрія Ємченка

Жив у Києві в будинку на вулиці Воровського (нині Бульварно-Кудрявська), 8. Помер в Києві 18 лютого 1964 року. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Праці присвячені фізіології серцевої діяльності й травлення, а також вищій нервовій діяльності людини і тварин. Разом з Д. С. Воронцовим склав підручник «Фізіологія тварин і людини» (Київ, 1952). За його редакцією видано українською мовою ряд творів І. П. Павлова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 20 березня 2016.

Література[ред. | ред. код]