Фізіологія

Фізіоло́гія (грец. φυσιολογία — природознавство)— це наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і в цілому всього організму. Основним у фізіології є експериментальний метод дослідження, який обгрунтував англійський учений Френсіс Бекон.

Предметом вивчення фізіології є функції живого організму, їх зв'язків між собою, регуляція і пристосування до навколишнього середовища, походження і розвиток в процесі еволюції і індивідуального розвитку особини.

Виникнення

Виникнення фізіології як науки пов'язане з ім'ям Вільяма Гарвея, який відкрив замкнений кровообіг (1628 р.). Розвиток фізіології завжди визначався досягненнями анатомії та інших природничих наук.

Важливою подією в розвитку фізіології було винайдення графічного методу реєстрації тиску німецьким вченим Карлом Людвігом у 1874 р. Прилад який він винайшов мав назву - кімограф.

Скоро після цього винаходу були запропоновані методи реєстрації скорочення серця і м'язів (Енгельман), застосована техніка повітряної передачі (капсула Марея), яка дозволила записувати, навіть на значній відстані ряд фізіологічних процесів в організмі: дихальні рухи грудної клітини і живота, перистальтику і зміну тонусу шлунка, кишечнику та ін..

Автором одного з перших у Росії підручників з фізіології був Ілля Фаддейович Ціон.

Див. також

• Фізіологія людини і тварин
• Фізіологія рослин
• Функція (фізіологія)
• Тіло (біологія)

Література

• Словник іншомовних слів / Під ред. О. С. Мельничука. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.