Єпархія Селевкія Фереа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єпархія Селевкія Фереа (лат.: Dioecesis Seleuciensis Ferrea) — закрита кафедра Константинопольського патріархату та титульний центр Католицької Церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Селевкія Фереа, ідентифікована як Селеф у сучасній Туреччині, є стародавнім єпископським престолом римської провінції Пісідія в цивільній єпархії Азії. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганною Антіохійської архієпархії.

Єпархія зафіксована в Notitiae Episcopatuum Константинопольського патріархату до ХІІ століття.[1]

Ле Квін приписує цій єпархії сім єпископів. Сант'Артемон згадується в грецькому менолозі 27 березня як перший єпископ Селевкії, висвячений апостолом Павлом. Євтихій брав участь у першому Вселенському соборі, який відбувся в Нікеї в 325 році.[2] Згідно з оповіданням Феодорита Кирського, Максим жив за часів імператора Аркадія (395-408) і був співучнем Івана Золотоустого.[3] Олександр втрутився на Халкедонському соборі в 451 році і підписав у 458 році лист єпископів Пісидії до імператора Лева I після смерті патріарха Протерія Александрійського.[4]

Петро I був присутній на соборі, скликаному в Трулло в 692 році. Петро II був присутній на другому Нікейському соборі 787 року.[5] Нарешті Лев брав участь у Константинопольському соборі 879-880 рр., який засудив Константинопольського патріарха Фотія. До цих єпископів, згаданих Ле Квієном, ми повинні додати ім’я Метродора, чий вотивний напис, датований V/VI століттям, був знайдений 2 км на північ від ділянки Селеф.[6]

З 1933 року Селевкія Ферреа входить до числа титульних єпископських престолів Католицької Церкви; це звання досі не присвоювалося.

Хронотаксис грецьких єпископів[ред. | ред. код]

  • Святий Артемон †
  • Євтихій † (згадується в 325 р.)
  • Максим † (IV/V століття)
  • Александр † (згадується в 451 р.)
  • Метродор † (V-VI ст.)
  • Петро I† (згадується 692 р.)
  • Петро II † (згадується 787 р.)
  • Лев † (згадується 869 р.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, vedere indice p. 513, voce Séleukeia Sidèra.
  2. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, pp. 398-399.
  3. Questo vescovo è ignorato nella sua prosopografia da Sylvain Destephen.
  4. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, pp. 97-98.
  5. Jean Darrouzès, Listes épiscopales du concile de Nicée (787), in Revue des études byzantines, 33 (1975), p. 50.
  6. Destephen, Prosopographie du diocèse d'Asie, p. 698.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]