Єрмолаєв Михайло Іванович
 | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Михайло Іванович Єрмолаєв | |||||||||
| Народження | 4 листопада 1935 (88 років) | |||||||||
| Бежиця, Західна область, РСФРР, СРСР | ||||||||||
| Громадянство |  СРСР Росія
| |||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||
| «Будівельник» «Дзержинець»
| ||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||||
| 1959 | СРСР (олімп.)
|
3 (0) | ||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||
| Сезони | Команда | Місце | ||||||||
| 1965—1970 1972—1976 |
СКЧФ (Св) СКА (Од)
|
|||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||
Михайло Іванович Єрмолаєв (нар. 4 листопада 1935, Бежиця, Західна область, РРФСР) — радянський російський футболіст і тренер, виступав на позиції захисника. Заслужений майстер спорту СРСР. У 1958 році потрапив у список 33 кращих футболістів сезону в СРСР. У 1959 році провів три матчі за олімпійську збірну СРСР.
Кар'єра гравця[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Єрмолаєв народився 4 листопада 1935 року в Бежиці, Брянська область. У дитинстві весь вільний час проводив на майданчику в районному парку, де змагалися між собою вуличні команди. Михайло був одним з організаторів таких зустрічей. У той час досить сильна команда була при клубі «Будівельник», Михайла призначили її капітаном. Потім його запросили на місце правого захисника в бежицький «Дзержинець». У складі нового клубу Єрмолаєв ставав чемпіоном області, успішно грав у першості РРФСР. На період початку служби в армії уже мав досить гарні навички. Його відразу зарахували в сильну військову команду, «Крила Рад» (Воронеж). На одному з матчів у Воронежі були присутні селекціонери ЦСКА. Єрмолаєва помітив Всеволод Бобров, і за наказом військового керівництва опинився в Москві.
ЦСКА[ред. | ред. код]
Спершу Єрмолаєв закріпився в другому складі футбольної команди «армійців», але цілеспрямовано працював над поліпшенням форми. Незабаром йому довірили й позицію центрального захисника, і капітанську пов'язку — спочатку в ЦСКА, а потім і в олімпійській збірній СРСР. Під час підготовки до чергового сезону ЦСКА належало провести товариську зустріч з горьковским «Торпедо». Матч для «армійців» був неважким, команда мала явну переваги й вела в рахунку — 3:1. Але в одній з атак Єрмолаєв в стрибку за м'ячем зіткнувся з суперником. Уже в повітрі він відчув удар ліктем у праву поперекову область, за двадцять хвилин до фінального свистка його забрали з поля на ношах.
Є різні версії порятунку футболіста. В одному російському журналі повідомлялося, що захисника армійців літаком відправили в Москву. Але Олег Белаковський, тодішній лікар команди, писав, що Єрмолаєва госпіталізували в горьківську лікарню з розривом нирки. Після операції хірург заявив представникам команди, що хвилинне зволікання могло б забрати життя гравця. Єрмолаєв повинен був закінчити футбольну кар'єру, але умовляв лікаря команди допомогти йому повернутися на поле. У даній ситуації необхідно було спроектувати захисну конструкцію, яка б повністю виключала можливість пошкодження нирки навіть при найсильніших ударах. Михайло багаторазово використовував сконструйований Бєлаковським корсет. Наступного дня вперше після травми вийшов на поле.
|
Якби можна було без обох нирок жити, все одно грав би! |
|
— — М. Єрмолаєв[1] | ||
Кар'єра тренера[ред. | ред. код]
Зрештою, Єрмолаєв змушений закінчити виступи за ЦСКА. Кар'єра тренера розпочалася по завершенні кар'єри гравця. Після закінчення вищої школи тренерів був помічником тренера ЦСКА, а потім очолив севастопольський СКЧФ.
У 1972 році очолив СКА (Одеса), який тоді базувався в Тирасполі й виступав під назвою «Зірка». Як тренер Єрмолаєв був людиною малообіцяючою, не виокремлював серед своїх футболістів улюбленців, відносини з гравцями й колегами були не дуже добрими. На початку 1976 року клуб повернувся в Одесу й відновив стару назву. В одеському клубі продовжував працювати на посаді головного тренера. Однак, коли в чемпіонаті у СКА справи пішли погано, в червні 1976 року його змінив Володимир Шемельов[2]. Потім Єрмолаєв працював на посаді заступника директора відділу спорту в Північній групі військ.
Досягнення[ред. | ред. код]
Як гравця[ред. | ред. код]
- ЦСКА (Москва)
Чемпіонат СРСР
Бронзовий призер (1): 1958
Індивідуальні[ред. | ред. код]
- У списку 33-х найкращих футболістів СРСР (1): 1958
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Майстер спорту СРСР
- Заслужений майстер спорту СРСР
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Биография [Архівовано 2019-09-07 у Wayback Machine.] на сайте rusteam.permian.ru
- ↑ Одесский футбол — История. 1976 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль тренера на сайті «Український футбол»
- Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
- Профіль гравця [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті cska-games.ru (рос.)
- Біографія [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті cska-games.ru (рос.)
| |||||
|
