Брянська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брянська область
рос. Брянская область
   
Країна Росія Росія
Фед. округ Центральний
Адмін. центр Брянськ
Глава Alexandr Bogomazd
Дата утворення 5 липня 1944
Оф. вебсайт bryanskobl.ru(рос.)
Географія
Координати 52°57′ пн. ш. 33°24′ сх. д. / 52.950° пн. ш. 33.400° сх. д. / 52.950; 33.400
Площа 34 900 км² (65-а)
  • внутр. вод 0,1 %
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 1275224 (01.01.2011) [1] (38-а) (2011)
Густота 36,5 осіб/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Центральний
Коди
ISO 3166-2 RU-BRY
ЗКАТО 15
Суб'єкта РФ 32
Телефонний (+7)
Карти

Брянська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Брянська область у Вікісховищі

Бря́нська о́бласть (рос. Брянская область) — регіон Російської Федерації, розташований у Центральній Росії на південний захід від Москви, на кордоні з Україною та Білоруссю.

  • Обласний центр — місто Брянськ
  • Населення області становить 1346,5 тис. осіб (2005). Густота населення: 38,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 68 % (2005).

Географія[ред. | ред. код]

Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.

Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.

Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України. Дванадцять південних районів області становили територію Стародубського полку козацької держави та адміністративно-територіальну одиницю верхнього рівня Української Народної Республіки Сіверщина отже входять до української етнічної території.

Природа[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня 7 … 9° нижче нуля, середня температура липня +18° … +20°.

Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.

Корисні копалини: родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях А141 Смоленськ — Орел.

Історія[ред. | ред. код]

Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 19371944 років її територія входила до складу Орловської області; у 19291937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.

Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС очолювали:

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Територіальна організація місцевого самоврядування[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Брянської області (англ.)

Нині на території Брянської області є 289 муніципальних утворень, у тому числі 6 міських округів, 27 муніципальних районів, 31 міське поселення та 225 сільських поселень.

Міські округи

Муніципальні райони

Міста області[ред. | ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч
(на 1 січня 2010)
Брянськ 409,2 Климово 14,1
Клинці 63,7 Клєтня 13,4
Новозибків 41,7 Локоть 12,0
Дятьково 31,6 Сураж 11,7
Унеча 26,3 Погар 10,8
Карачев 19,5 Білі Береги 9,6
Стародуб 18,4 Суземка 9,3
Жуковка 18,2 Супонєво 8,7
Сєльцо 18,0 Дубровка 8,2
Почеп 17,3 Мглин 8,2
Трубчевськ 15,0 Комаричі 8,0
Фокино 14,7 Севськ 7,4
Навля 14,3

Етнічний склад населення[ред. | ред. код]

Етнос Кількість у 2002 році, тис (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни 1404,0
Українці 20,2
Білоруси 7,7
Вірмени 3,6
Цигани 3,6
Азербайджанці 2,4
Євреї 2,3
Татари 1,2
Молдовани 1,2

Екологічні проблеми[ред. | ред. код]

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.

Знамениті уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

 Смоленська область  Калузька область
Білорусь Білорусь  Орловська область
Україна Україна  Курська область