Єрофєєва Ольга Юріївна
| Єрофєєва Ольга Юріївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
21 березня 1953 (71 рік) Харків, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Харківський художньо-промисловий інститут (1977) | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Ольга Юріївна Єрофєєва (21 березня 1953, Харків) — українська художниця, працює у монументально-декоративному мистецтві, живопису та графіці; заслужений художник України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у Харкові.
У 1969 р. закінчила Дитячу художню школу ім. І. Ю. Рєпіна, у 1977 — монументальне відділення Харківського художньо-промислового інституту.[1]
У 1977—1990 рр. працювала на Харківському художньо-виробничому комбінаті.
З 1979 р. бере участь у республіканських, всесоюзних і закордонних виставках. Персональні виставки пройшли у Траунштайні (Німеччина, 1993) та Харкові (1996–97, 2003, 2006–07).
З 1982 р. — член Спілки художників України[2]. Станом на 2017 р. — член правління Харківської організації Національної спілки художників України.[3]
З 2008 р. — Заслужений художник України.
Картини знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Швейцарії, Бельгії, США, Ірландії, Китаю та музеях України.[1]
Обрані твори[ред. | ред. код]
- цикл розписів у Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ, 1978);
- цикл розписів «Дитячі забави» у Дитячому пульмонологічному санаторії (Харків, 1987);
- розпис «Людина та природа» у Будинку природи (Дніпропетровськ, 1980);
- мозаїка на станції Харківського метрополітену «Історичний музей» (Харків, 1984);
- панно «Птахи та квіти» на станції Харківського метрополітену «Ботанічний сад» (Харків, 2004);
- шість панно «Харківські вікна» на станції Харківського метрополітену «Олексіївська» (разом з І. І. Моргуновим, Харків, 2010)[4][5][6]
- живопис «Пікнік» (1986), «Флейтистка» (1990), «Двоє» (1992), «Корабель» (1994), «Сорочинський ярмарок», «Переможець», «Міраж» (усі — 1995), «Весільна подорож», «Німфа у селі Хатки», «Атлантида», «Сорочинські музики» (усі — 1996), «Перевіз» (1999), «Літнє кафе» (2002), «Гра», «Діана-мисливиця» (обидва — 2003), «Родина художника» (2004) тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б відкриття виставки "Шляхами творчості". www.repinka.com. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Ерофеева Ольга Юрьевна. kharkov.vbelous.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ ХАРКІВСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ХУДОЖНИКІВ УКРАЇНИ. clarity-project.info.
- ↑ Художники дарували повітряні поцілунки та картини на Харківщині (ФОТО). «СЛОБІДСЬКИЙ КРАЙ» (укр.). Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Репинскую премию получили авторы картины «Отец Павел», панно в метро и скульптуры «Ожидание». https://www.cultura.kh.ua (ru-ru) . Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Євген Савін вручив премії імені Іллі Рєпіна. kharkivoda.gov.ua. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 10 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- О. Й. Денисенко. Єрофєєва Ольга Юріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- Художники Харківщини: Альбом-каталог / голов. ред. В. Ковтун —Харків, Майдан, 2003. —179 с. : іл., портр.
- Моргунов И., Ерофеева О. Живопись, графика, монументальное искусство: Альбом / ред. Ольга Денисенко — Харьков, Майдан, 2004.
- Денисенко О. Сад божественних пісень // ОМ. 2006. № 4.
|
