Іларіон Макаріопольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іларіон Макаріопольський
Иларион Макариополски
Makariopolski.jpg
Народився 1812
Єлена
Помер 1875
Константинополь
Ім'я при народженні Стоян Стоянов Міхайловський
Діяльність єпископ, громадсько-політичний діяч

Иларион Макариопольский (у світі Стоян Стоянов Міхайловський; 1812—1875) — єпископ Константинопольського Патріархату болгарського походження, єпископ Макаріопольський (село, нині на території Тирговиштська області Болгарії); з квітня 1860 а діяч Болгарської схизми, згодом митрополит Тирновська (в схизми). Анафема накладена собором в Константинополі в травні 1872.

Один з лідерів ріннього періоду болгарського Національного Відродження.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у 1812 році в оттоманському місті з болгарським населенням Єлена в знатній сім'ї, що має грузинське коріння.

Закінчивши початкову школу в рідному місті, продовжив навчання в грецькій школі в місті Арбанасі. В 1832 у взяв чернечий постриг в Хіландарський монастирі (Афон), де поклав на себе турботу про ув'язненого там Неофита Бозвелі, одного з керівників руху нацонально-просвітницького і духовного відродження Болгарії. Продовжив навчання в школі Теофілоса Каіріса, а також три роки навчався в Афінській гімназії.

Був близьким приятелем і сподвижником Георги Раковски. Брав активну участь у діяльності Македонського революційного суспільства. З 1844 року, спільно з неофітом Бозвелі, учасник церковно-національної боротьби болгар; в 1845-1850 роках, в результаті тиску російських дипломатів на османський уряд, був ув'язнений на Афоні.

Після установи Портою Болгарської екзархії (1870) став членом Тимчасового змішаного екзархійского ради та першого Синоду. З 1872 року — митрополит Тирновська.

Синод Вселенської Патріархії 13 — 15 травня 1872 року позбавив сану екзарха Антіма I, відлучив від церкви тих архиреїв, що долучилися до нього, а єпископа Іларіона Макаріопольського передав вічній анафемі.

Помер в 1875 році; похований у дворі церкві Стефана в Константинополі.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Борис Цацов. Архиереите на Българската православна църква. Софія, 2003.
  • Радівоєв, М. Време и живот на Търновския митрополит Илариона (Макариополски). С., 1912; http://www.pravoslavie.domainbg.com/03/imak/01.html.
  • Арнаудов, М. Иларион Макариополски и българският църковен въпрос. — В: Иларион Макариополски, митрополит Търновски. С., 1925, 3-384 (отд. отп. С., 1925, 384 с.).
  • Радев, Ів. Митрополит Иларион Макариополски-Търновски. — В: Същият. История на Велико Търново. XVIII-XIX век. Велико Търново, 2000.