Інґа Івасюв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інґа Івасюв
пол. Inga Iwasiów
Псевдонім Małgorzata Ciepła
Народилася 6 червня 1963(1963-06-06) (60 років)
Щецин, Польська Народна Республіка
Країна  Республіка Польща
Діяльність поетка, літературний критик, письменниця, літературознавиця, театральна критикиня, літературознавець
Сфера роботи література[1][1], літературознавство[1][1], літературна критика[1][1] і театральна критикаd[1][1]
Alma mater Щецинський університет
Заклад Щецинський університет
Членство Асоціація письменників Польщі
Нагороди
Bronze Medal for Merit to Culture – Gloria Artis‎ Бронзовий Хрест заслуги

CMNS: Інґа Івасюв у Вікісховищі

Інґа Малгожата Івасюв (пол. Inga Małgorzata Iwasiów; 6 червня 1963(19630606), Щецин) – польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчалася на польській філології в Університеті Щецинському, там здобула науковий ступінь доктора наук. Габілітовала в Університеті Миколи Коперника в Торуні. У 2007 р. отримала звання професора[2].

Авторка оповідань, поетичних збірок, і, перш за все, різних трактатів та есе, в яких займається польською літературою XX і XXI ст. з позиції феміністської критики.

В 1999—2012 роках була головним редактором літературного двомісячника «Пограниччя»[3].

Автор і голова журі Літературної Премії «Gryfia», метою якої є, зокрема, просування творчості жінок[4][5]. Є головою Познанської Літературної Премії ім. Адама Міцкевича[6].

Публікувалася, зокрема, на сторінках: «Пограниччя», «Нових книг», «Інших Текстів», «ФА-арту», «Боруссії», «Літературного Щоденника».

У 2010 році була удостоєна звання посла Щецина[7].

Творчість[ред. | ред. код]

Вірші[ред. | ред. код]

  • Кохання (Miłość, Szczecin 2001)
  • 39/41, Szczecin (2004)

Оповідання[ред. | ред. код]

  • Місто-я-місто (дебют) (Miasto-ja-miasto (debiut), Szczecin 1998)
  • Смаки і дотики (Smaki i dotyki, Warszawa 2006)

Романи[ред. | ред. код]

  • Бамбіно (Bambino, Warszawa 2008) – фінал Літературної нагороди «Ніке» 2009[8], номінована на Літературну премію Ґдиня 2009[9].
  • До сонця (Ku słońcu, Warszawa 2010)
  • Коротко (Na krótko, Warszawa 2012)
  • В повітрі (W powietrzu, Warszawa 2014)

Монографії[ред. | ред. код]

  • Межі в творчості Влодзімєжа Одоєського. Феміністична спроба (Kresy w twórczości Włodzimierza Odojewskiego. Próba feministyczna, Szczecin 1994)
  • Оповідання і мовчання. Про прозу Леопольда Тирманда (Opowieść i milczenie. O prozie Leopolda Tyrmanda, Szczecin 2000)

Дисертації та есе[ред. | ред. код]

  • Реституція. Жінка, яка читає сьогодні (Rewindykacje. Kobieta czytająca dzisiaj, Kraków 2002)
  • Гендер для пересічних. Щецинські лекції (Gender dla średnio zaawansowanych. Wykłady szczecińskie, Warszawa 2004)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Czech National Authority Database
  2. Inga Iwasiów w bazie «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI)
  3. strona czasopisma na Facebooku. [dostęp 2015-08-10].
  4. Mariusz Rakoski: Prof. Inga Iwasiów wyeliminowana listem poleconym z literackiej nagrody «Gryfia». arete.media.pl, 22 października 2013. [dostęp 2015-08-10].
  5. Mariusz Rakoski: Olga Tokarczuk po stronie I. Iwasiów. Rezygnuje z nominacji. arete.media.pl, 5 czerwca 2015. [dostęp 2015-08-10].
  6. UAM oraz miasto Poznań tworzą Poznańską Nagrodę Literacką. Strona UAM, 05-03-2015. [dostęp 2015-08-10].
  7. Inga Iwasiów i Roman Czejarek Ambasadorami Szczecina. mmszczecin.pl, 2010-07-05. [dostęp 2015-08-10].
  8. Nagroda Nike 2009. nike.org.pl. [dostęp 2015-07-20].
  9. Nominowani 2009 | Nagroda Literacka Gdynia, nagrodaliterackagdynia.pl [dostęp 2015-12-02].

Посилання[ред. | ред. код]