Щецин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щецин
Щецин
Szczecin
Герб Прапор
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Щецин
Розташування міста Щецин
Основні дані

53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583

Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Засноване IX століття
Магдебурзьке право 1243
Населення 407 785 (2008[1])
Площа міста 300,53 км²
Густота населення 1357 осіб/км²
Телефонний код 48 91
Висота над рівнем моря 149 м
Міська влада
Веб-сторінка www.szczecin.pl

Commons-logo.svg Щецин у Вікісховищі

Щецин, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

Населення — 408 113 мешканців (2014)[2].

Найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

Походження назви[ред.ред. код]

По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

Мапа міста (1642)

Історія міста[ред.ред. код]

Давнє польське місто. Відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі. Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.

В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках .

Щецин
PAZIM Щецин

Культура, освіта, наука[ред.ред. код]

Українці у Щецині[ред.ред. код]

У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 19571963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинне радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]
Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.