Ісмаїл Азхарі

Ісмаї́л Азха́рі (*1900 — †1969) — державний та політичний діяч Судану.

Народився в сім'ї каді (судді) Дарфура. В 1919 році закінчив Гордон-коледж в Хартумі, в 1927 році — Американський університет в Бейруті. Один із засновників, перший секретар, з 1940 року голова створеної в 1938 році патріотичної організації Генеральний конгрес випускників. В 1943 році заснував та очолив партію Ашикка. В кінці 1952 року став лідером Національно-юніоністської партії. Після перемоги її на парламентських виборах в листопаді 1953 року став прем'єр-міністром першого національного уряду.

Проводив політику відмови від тісних зв'язків з Єгиптом та добивався досягнення повної незалежності Судану. В лютому 1956 року очолив перший уряд незалежного Судану. Після розколу юніоністської партії в результаті виходу з неї низки депутатів та міністрів — членів партії суданський парламент в липні 1956 року виніс вотум недовіри уряду. В 1961-62 роках Азхарі у висланні на півдні країни. В 1965-69 роках голова Вищої державної ради. З грудня 1967 по травень 1969 років голова Юніоністсько-демократичної партії, утвореної в грудні 1967 року.

Література

• Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986 (рос.)