АЕС Діабло-Каньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АЕС Діабло Каньйон
Атомна станція Діабло Каньйон
Країна  США
Адмінодиниця Каліфорнія
Місцезнаходження Сан-Луїс-Обіспо, Каліфорнія
Початок будівництва 1968
Початок експлуатації 1984
Організація Pacific Gas and Electric Company
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Тип реакторів PWR
Реакторів в експлуатації 2
Генеруюча потужність 2300 МВт
Інша інформація
Сайт pge.com/en_US/safety/how-the-system-works/diablo-canyon-power-plant/diablo-canyon-power-plant.page
Мапа
CMNS: АЕС Діабло-Каньйон у Вікісховищі
Електростанція Каньйон Діабло, 2008. Світло-бежеві куполи є захисними конструкціями для реакторів 1 і 2 блоків. Червонувато-коричнева будівля — це будівля турбіни, де генерується електроенергія та надсилається в мережу. Зліва — адміністративна будівля (чорно-білі смуги).

Електростанція Diablo Canyon — атомна електростанція поблизу Авілла-Біч в окрузі Сан-Луїс-Обіспо, Каліфорнія. Після остаточного закриття атомної електростанції Сан-Онофре в 2013 році Діабло-Каньйон була єдиною діючою атомною станцією та найбільшою окремою електростанцією в Каліфорнії. Це було предметом суперечок і протестів під час його будівництва, майже дві тисячі арештів громадянської непокори протягом двох тижнів у 1981 році.

Завод має два 4-контурні водно-водяних ядерні реактори, розроблені Westinghouse, які експлуатуються компанією Pacific Gas & Electric (PG&E). Разом двійник 1100 MWe реактори виробляють близько 18 000 ГВт·год електроенергії щорічно (8,6 % від загального каліфорнійського виробництва та 23 % безвуглецевого виробництва), що забезпечує потреби в електроенергії понад 3 мільйонів людей[1]. Завод виробляє електроенергію приблизно за 6 центів за кВт-год, що менше середньої вартості 10,1 цента за кВт-год, яку PG&E платила за електроенергію від інших постачальників у 2014 році[2].

Незважаючи на те, що він був побудований менш ніж за милю від лінії розлому Шорлайн, про існування якої не було відомо на момент будівництва, і розташований менше ніж за 4.8 км, від розлому Хосгрі, імовірнісна оцінка ризику станції NRC 2016 року, враховуючи сейсмічний ризик, оцінила частоту пошкодження активної зони в один випадок на 7,6 мільйона реакторних років[3]. Станція розташована у IV регіоні Комісії з ядерного регулювання.

У 2016 році PG&E оголосила, що планує закрити два реактори Diablo Canyon у 2024 і 2025 роках, заявивши, що, оскільки енергетичні норми Каліфорнії надають перевагу відновлюваним джерелам енергії над ядерною, станція, ймовірно, працюватиме лише наполовину, що робить її неекономічною. (Атомні станції використовуються для базового навантаження, щоб розподілити свої великі постійні витрати на якомога більше кВт-год генерації.) У 2020 році експерти Каліфорнійського незалежного системного оператора (CAISO) попередили, що коли станція закриття штату досягне «критичної точки перегину», що створить значну проблему для забезпечення надійності мережі, не вдаючись до збільшення використання викопного палива, і може поставити під загрозу цілі Каліфорнії щодо скорочення викидів парникових газів. У 2021 році Каліфорнійська енергетична комісія та CAISO попередили, що в наступні роки в штаті можуть виникнути відключення світла влітку внаслідок закриття Diablo, яке збіглося із закриттям чотирьох заводів природного газу загальною потужністю 3,7 ГВт, і неможливість покладатися на імпортну електроенергію під час спеки на Заході через зменшення потужності гідроелектростанцій (через десятирічну посуху) і закриття вугільних електростанцій. У звіті дослідників з Массачусетського технологічного інституту та Стенфорда за 2021 рік стверджується, що збереження Diablo Canyon у роботі до 2035 року зменшить викиди вуглекислого газу від виробництва електроенергії штатом на 11 % щороку, заощадить державі загальну суму в 2,6 мільярда доларів (зросте до 21 мільярда доларів, якщо залишити його відкритим). до 2045 р.) і підвищити надійність мережі. За оцінками, повне виведення з експлуатації станції займе десятиліття і коштуватиме майже 4 мільярди доларів.

Операція[ред. | ред. код]

Електростанція Діабло Каньйон розташована приблизно на 300 га., землі, розташованої на захід від пляжу Авіла, Каліфорнія. Енергетична частина заводу займає близько 4.9 га. PG&E володіє загалом 12 820 акрів землі на ділянці[4].

Блок один[ред. | ред. код]

Перший блок — це водно-водяний ядерний реактор з потужністю 1138 МВт, поставлений Westinghouse. У травні він з'явився в мережі 7, 1985, і має ліцензію на роботу до листопада 2, 2024[5]. У 2006 році перший блок згенерував 9 944 983 МВт·год електроенергії, при номінальній потужності 99,8 відсотків.

Блок два[ред. | ред. код]

Другий блок — це водно-водяний ядерний реактор з потужністю 1118 МВт, поставлений Westinghouse. Він з'явився в мережі в березні 3, 1986, і має ліцензію на роботу до серпня 20, 2025[5]. У 2006 році од Два принесли 8 520 000 МВт·год електроенергії, при коефіцієнті потужності 87,0 відсотків.

Охолодження[ред. | ред. код]

Проточна система охолодження заводу (OTC) забирає воду з Тихого океану для конденсації пари, що приводить в дію його турбіни. На відміну від систем випарного охолодження, які використовуються на інших заводах, OTC Diablo Canyon розроблено таким чином, щоб усю воду можна було переробити та забезпечити мінімальний вплив на екосистеми океану. Реактори можуть бути придушені під час сильних штормових хвиль, щоб запобігти надходженню надлишкової ламінарії в забір охолоджувальної води, а потужність обмежена під час роботи, щоб вода, що повертається в океан, не перевищувала 20 °F (11 °C) тепліше за температуру навколишнього середовища.

Вартість виробленої електроенергії[ред. | ред. код]

Станція виробляє електроенергію приблизно за 6 центів за кВт-год, що менше, ніж середня вартість 10,1 цента за кВт-год, яку PG&E платила за електроенергію від інших постачальників у 2014 році[2].

Історія[ред. | ред. код]

Pacific Gas & Electric Company пройшла через шість років слухань, референдумів і судових процесів, щоб схвалити завод Diablo Canyon. Основна проблема щодо станції полягає в тому, чи може вона бути достатньо сейсмостійкою; місце було визнано безпечним, коли будівництво розпочалося в 1968 році, але сейсмічний розлом (розлом Хосгрі) було виявлено в кількох милях від берега до того часу, коли завод було завершено в 1973 році[6][7][8][9][10]. Цей розлом зазнав землетрусу магнітудою 7,1 за 10 миль від берега 4 листопада 1927 року, і тому він здатний створити сили, еквівалентні приблизно1⁄16, які відчули під час землетрусу в Сан-Франциско 1906 року[11].

Компанія оновила свої плани та додала структурні опори, призначені для посилення стійкості у разі землетрусу. У вересні 1981 року PG&E виявила, що для цих структурних опор використовувався єдиний набір креслень; робітники повинні були змінити плани при переході на другий реактор, але не зробили цього[12]. Тим не менш, 19 березня 1982 року Комісія з ядерного регулювання вирішила не переглядати своє рішення від 1978 року, яке підтверджує безпеку станції, незважаючи на ці та інші помилки в проекті[13].

Відповідно до дослідження NRC, опублікованого в серпні 2010 року, оцінка Комісії з ядерного регулювання щорічного ризику землетрусу, достатнього для того, щоб спричинити пошкодження активної зони реактора в Діабло Каньйон, становила 1 з 23 810[14][15].

Урок Німеччини[ред. | ред. код]

Валове виробництво електроенергії за джерелами в Німеччині за 1990—2020 рр. показує, що зростання використання відновлюваних джерел енергії вже замінює ядерну енергію, яка незабаром буде виведена з експлуатації (червоний), а залишкова ядерна енергія частково замінює викопне (газ, кам'яне вугілля, буре вугілля)

Безпека[ред. | ред. код]

Захист від землетрусів[ред. | ред. код]

Спочатку Діабло Каньйон була розроблена таким чином, щоб витримати землетрус магнітудою 6,75 від чотирьох розломів, включаючи сусідні розломи Сан-Андреас і Хосгрі[16], але пізніше була модернізований, щоб витримати землетрус магнітудою 7,5 землетрус магнітудою[17]. Вона має надлишковий сейсмічний моніторинг і систему безпеки, призначену для негайного відключення у разі значних рухів ґрунту.

Виробництво електроенергії[ред. | ред. код]

Генерація (МВт) на електростанції Діабло Каньйон[18]
Рік Jan Feb Mar Apr May Jun Jul Aug Sep Oct Nov Dec Total (Annual)
2001 1,525,244 1,485,080 1,641,948 1,521,122  849,893 1,551,157 1,641,614 1,640,733 1,562,472 1,583,472 1,457,320 1,617,658 18,077,713
2002 1,571,813 1,400,306 1,640,898 1,506,506  837,835 1,436,401 1,602,027 1,545,177 1,558,103 1,296,739  687,427 1,220,974 16,304,206
2003 1,631,359  793,221  841,539 1,187,258 1,644,785 1,530,373 1,639,201 1,643,064 1,585,538 1,638,662 1,583,856 1,566,183 17,285,039
2004 1,603,460 1,440,359 1,277,888  783,061  796,125 1,212,488 1,547,670 1,624,119 1,552,821 1,436,340  792,634 1,163,472 15,230,437
2005 1,613,306 1,405,477 1,634,241 1,579,485 1,631,023 1,563,650 1,635,820 1,632,265 1,446,022 1,358,644  776,329 1,479,040 17,755,302
2006 1,648,808 1,497,112 1,658,752 1,229,920  932,000 1,637,676 1,695,432 1,686,784 1,635,172 1,685,593 1,575,764 1,507,982 18,390,995
2007 1,693,248 1,525,089 1,690,619 1,554,389  852,197 1,627,930 1,688,585 1,454,699 1,631,781 1,683,859 1,614,813 1,571,281 18,588,490
2008 1,656,514  829,903  840,213 1,261,141 1,638,605 1,632,295 1,682,212 1,259,242 1,449,057 1,552,863 1,616,118 1,672,364 17,090,527
2009 1,488,879  751,745  950,830 1,634,919 1,614,195 1,621,198 1,608,408 1,336,564 1,365,692  888,647 1,315,998 1,687,783 16,264,858
2010 1,559,639 1,467,335 1,696,220 1,642,753 1,699,737 1,645,987 1,696,146 1,696,174 1,636,026  847,393 1,180,980 1,661,535 18,429,925
2011 1,692,964 1,528,441 1,542,395 1,609,954  844,430 1,456,556 1,690,001 1,682,731 1,525,243 1,671,988 1,634,559 1,686,812 18,566,074
2012 1,688,081 1,515,618 1,695,061 1,204,192  841,181 1,115,654 1,693,320 1,692,593 1,621,859 1,545,477 1,557,988 1,541,444 17,712,468
2013 1,690,733  810,923 1,014,766 1,641,779 1,692,223 1,498,929 1,485,846 1,688,180 1,634,281 1,581,357 1,595,494 1,677,928 18,012,439
2014 1,597,319  799,061  960,097 1,644,750 1,679,904 1,627,661 1,663,326 1,508,498 1,611,914  940,932 1,422,921 1,529,595 16,985,978
2015 1,563,700 1,526,210 1,694,001 1,645,487 1,696,424 1,639,554 1,681,722 1,666,228 1,533,642  904,616 1,370,238 1,583,563 18,505,385
2016 1,690,198 1,582,510 1,694,947 1,635,303  846,524 1,526,133 1,695,468 1,685,863 1,630,606 1,604,631 1,622,046 1,693,349 18,907,578
2017 1,645,132 1,526,365 1,569,141 1,412,868  840,135  959,831 1,648,012 1,682,881 1,623,061 1,683,557 1,628,939 1,681,157 17,901,079
2018 1,666,162  982,658 1,046,927 1,546,437 1,682,785 1,637,307 1,686,430 1,620,869 1,614,534 1,667,833 1,573,910 1,487,667 18,213,519
2019 1,681,619  987,002 1,132,805 1,551,843 1,692,739 1,632,855 1,687,150 1,677,931 1,369,770  839,895  800,964 1,110,811 16,165,384
2020 1,689,545 1,486,059 1,671,026 1,630,645 1,597,652 1,628,068 1,278,695 1,597,801 1,599,991  438,597  784,013  856,606 16,268,698
2021 1,287,253  799,811  841,163  922,229 1,674,327 1,633,953 1,683,581 1,681,490 1,626,712 1,197,610 1,445,614 1,683,623 16,477,366
2022 1,656,360 1,481,389 1,466,126  864,541 1,692,998

Інформація про енергоблоки[ред. | ред. код]

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок
будівництво 		Пуск Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Діабло-Каньйон-1[19] PWR, W (4-контурний) 1138 МВт 1197 МВт 23.04.1968 29.04.1984 11.11.1984 07.05.1985 —
Діабло-Каньйон-2[20] PWR, (4-контурний) 1118 МВт 1197 МВт 09.12.1970 19.08.1985 20.10.1985 13.03.1986 —

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Economic Benefits of Diablo Canyon Power Plant [Архівовано 2023-05-28 у Wayback Machine.], PG&E, June 2013
  2. ↑ а б Baker, David (14 листопада 2015). Nuclear power's last stand in California: Will Diablo Canyon die?. San Francisco Chronicle. And yet, the plant produces so much electricity that it remains cost-effective, according to PG&E. The utility doesn’t reveal exact prices but says Diablo can generate electricity for roughly 5 to 6 cents per kilowatt-hour. In contrast, PG&E last year paid an average of 10.1 cents per kilowatt-hour to buy electricity from other suppliers, according to the company’s annual report to shareholders.
  3. ↑ Pruitt, Tony (3 жовтня 2016). Diablo Canyon Power Plant – NRC Inspection Report (PDF). nrc.gov. Процитовано 16 листопада 2018.
  4. ↑ Baker, David (13 квітня 2018). Diablo Canyon's dismantling - An in-depth look at the painstaking process of decommissioning California's last nuclear power plant. San Francisco Chronicle. PG&E customers have been paying into a decommissioning fund, bit by bit, since the plant opened in 1985. The fund now has $2.7 billion, according to the utility, and is continuing to grow. ... A typical PG&E residential customer currently pays about 11 cents per month for decommissioning both Diablo Canyon and Humboldt Bay. ... The company also is assembling a community advisory panel that will provide input both on decommissioning Diablo Canyon and what to do with the 12,820 acres of undeveloped coastal hills that PG&E owns around the plant.
  5. ↑ а б California Nuclear Profile – Diablo Canyon Nuclear Power Plant. Energy Information Administration, U.S. Department of Energy (DOE). September 2010. Процитовано 21 січня 2011.
  6. ↑ Koenen, Leon (25 березня 2011). The Diablo Canyon Nuclear Power Plant, a 48-Year Odyssey | Environment | SoCal Focus. KCET. Процитовано 10 червня 2011.
  7. ↑ Is Diablo Canyon prepared for possible earthquake? | KSBY.com | San Luis Obispo, Santa Maria, Santa Barbara, Paso Robles. KSBY.com. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 10 червня 2011.
  8. ↑ California's Two Nuclear Plants Near Fault Lines, But Chris Wills with the California Geological Survey says the types of faults are different than the ones in Japan. – KTXL. Fox40.com. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 10 червня 2011.
  9. ↑ Is California Underestimating Quake Threat To Nuclear Plants? | Capital Public Radio. CapRadio. 25 березня 2011. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 10 червня 2011.
  10. ↑ Capps Testifies Before Senate About Diablo Canyon Safety | U.S. House of Representatives. U.S. House. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 22 серпня 2014.
  11. ↑ Lompoc Earthquake (1927). Southern California Earthquake Data Center. 2010. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 2 листопада 2010.
  12. ↑ Cummings, Judith (2 жовтня 1981). Coast A-Plant Construction Error Tied to Missing Guide to Blueprint. The New York Times. с. 14. Процитовано 31 серпня 2016.
  13. ↑ U.S. Won't Review Diablo Plant Decision: Nuclear Board Upholds '78 Approval of Quake Design Standards. Los Angeles Times. 20 березня 1982. с. A35.
  14. ↑ Dedman, Bill (17 березня 2011). What are the odds? US nuke plants ranked by quake risk. NBC News. Процитовано 19 квітня 2011.
  15. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 19 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Energy: A Nuclear Horror. Time. 9 лютого 1976. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 14 липня 2010.
  17. ↑ David Sneed (9 серпня 2011). Diablo Canyon workshop to focus on earthquakes. The San Luis Obispo Tribune. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
  18. ↑ Electricity Data Browser. www.eia.gov. Процитовано 13 серпня 2022.
  19. ↑ DIABLO CANYON-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
  20. ↑ DIABLO CANYON-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 28 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Загальні
Організації
та групи
Особи
Основні
місця
протестів
Книги[en]
Фільми[en]
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АЕС_Діабло-Каньйон&oldid=41359859