Абакумова (житловий мікрорайон Донецька)

	Абакумова; Донецьк
	Абакумова; Дім культури
Загальна інформація
	48°00′06″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 48.00167° пн. ш. 37.61472° сх. д.Координати: 48°00′06″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 48.00167° пн. ш. 37.61472° сх. д.
Країна	Україна
Район	Кіровський район
Адмінодиниця	Донецьк
Площа	близько 4 км²
Населення	близько 15000
Поштовий індекс	83020
Телефонний код	+38062
Головні вулиці	вул. Кірова
Підприємства	шахта ім. Є.Т. Абакумова
Заклади освіти; та культури	ЗОШ № 85 та № 77
Парки	парк ім. Є.Т. Абакумова
Карта
	Абакумова у Вікісховищі

Абакумова (також «Селище шахти імені Є. Т. Абакумова») — мікрорайон на заході міста Донецька, Україна. Названий на честь російського діяча вугільної промисловості — Єгора Трохимовича Абакумова

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Довжина з півночі на південь — 1,5 км;
Довжина зі сходу на захід — 2 км;
Кількість вулиць, бульварів, проспектів — 15;
Загальна довжина вулиць — км;
Ріки — 1:
1. р. Лозова.
Кількість териконів — 1.
1. Терикон № 22 ^[1]

Історія[ред. | ред. код]

У 1928-1931 рр. майбутній міністр Є. Т. Абакумов загнав лопату на пів-багнета в місце гирла майбутнього клітьового ствола шахти "Петрово-Лідіївка", урочисто відкривши будівництво нової шахти. В 1940-му вже були готові стовбури, облаштований приствольний руддвор, транспортна розв’язка і 2 лави, які німецька окупаційна влада прийняла з теплим почуттям німецької подяки. Пізніше на захід від споруджуваної шахти, ближче до с. Старомихайлівка, почали будувати шахтне селище, як вказує Афанасій Яковлевич Лисенко, на місці, іменованому «Площадка», стояли 2 намети (круглий і довгий). Попри те, що восени 1941 р. шахта була виведена з ладу затопленням, німці що прийшли в Донбас в 1942 р. відновили та запустили шахту. За словами очевидців, техніка окупантів була на рівні 60-х рр..

Після звільнення Донбасу, в грудні 1946 р. запрацювала шахта «Гігант», яка в дійсності виявилася колишньою шахтою «Петрово-Лідіївка». Шахта "Гігант" дійсно почала розвиватися стрімко, гігантськими кроками прямуючи в світле комуністичне післязавтра, саме абакумовці, єдині у вугільній галузі виховали в своєму колективі трьох Героїв Соцпраці ... А військовополонені німці, крім вуглевидобутку та кладовища залишили більш відчутні і прагматичні сліди свого перебування - багато будинків селища шахти «Гігант». Групи військовополонених ударними темпами зводили житловий фонд у Сталіно, і на "гігантських" степових просторах зокрема. Тільки незрозуміло, чи був табір військовополонених де то поблизу або їх доставляли з легендарного закладу, яке розташовувалося на території колишнього Кіровського лісгоспу. Саме там "в бараках німці полонені на хліб міняли ножички", і ці віртуозно спрацьовані кустарні плоди німецьких умільців, ще дбайливо зберігаються в деяких донецьких сім'ях як красива історична пам'ять, як реліквії давно минулих днів.

Пізніше шахта отримала ім'я Е. Т. Абакумова. У 50-і рр.. з'явилися перші автобуси на Лідіївський напрямку. Маршрут № 4 від Міського саду до селища ш-ти ім. Е.Т. Абакумова, обслуговувався однодверним ЛАЗом і пов'язував центр Донецька з шахтою Абакумова. У 50-х рр.. існувала вузькоколійка від парку (кінцева - приблизно в районі нинішньої зупинки РОБОЧИХ автобусів) до вул. Базарна (нині - Івана Марченко) у с. Старомихайлівка. Проходила вона по території сучасного шахтного парку, який зараз, на жаль, покинутий. Вузькоколійкою курсував пасажирський потяг з вагонеток під англійським електровозом на колії 600 мм - більшість михайловців працювали на шахті. Довго існувала колія 600 мм через автодорогу на Красногорівку - від проммайданчика шахти на майданчик, обладнаний козловим краном. Залишки колії 600 мм є і на проммайданчику шахти ім. Абакумова. Є навіть "трьохрельсові" ділянки - одна загальна рейка, одна - для вагонеток на колію 600 мм, інша - для вагонеток на колію 900 мм. У 60-і рр.. автобусний маршрут № 41 зв'язав центр з селищем шахти ім. Абакумова; автобуси ходили з інтервалом 5 хвилин (тобто частіше, ніж зараз). У 80-і рр.. з'явився експрес-маршрут № 8 від селища шахти ім. Абакумова на Критий ринок. Пізніше - авторейси на залізничний вокзал, Красногорівку, ст. Рутченкове, Трудівське, Текстильник.

Географія[ред. | ред. код]

Розташований у північно-західній частині Кіровського району, знаходиться між шахтами Абакумова і Скочинського, і мікрорайоном Бірюзова зі східного боку, а з західного боку обмежений селом Старомихайлівка Мар'їнського району .

З півночі та півдня селище обмежений дачними кооперативами «Троянда». Також в північній частині мікрорайону тече річка Лозова.

Близько чверті житлового масиву займають споруди німецьких військовополонених, звані «Сталінками». А більшу частину займають горезвісні чотириповерхові «хрущовки». Основною магістраллю мікрорайону є вулиця Дагестанська, попри те, що саме тут закінчується найдовша вулиця в Донецьку, вулиця Кірова.

Клімат[ред. | ред. код]

див. Клімат у м. Донецьк

Транспорт[ред. | ред. код]

Від АС Абакумова відходять автобуси у напрямку до Залізничного вокзалу (маршрут № 22), до АС Центр (маршрут № 41) та до Критого ринку (маршрут № 8) і маршрутні таксі за напрямками: Текстильник ( № 66 і 88)

Освіта і наука[ред. | ред. код]

Функціонують дві загальноосвітні школи I-III ступенів № 77 і № 85

Екологія[ред. | ред. код]

Досліджено 5 ставків Кіровського району (ставки житлових масивів Абакумова, шахти "Лідієвка", "Бабаково-1", "Бабаково-2", ставок мікрорайону Бірюзова). В угрупованнях фітопланктону траплялися водорості трьох відділів: Cyanoprokaryota, Bacillariophyta, Chlorophyta. Взагалі визначено 40 видів. Найбільше видове різноманіття було притаманне відділу Chlorophyta. Найбільше видове та родове різноманіття мали родини Scenedesmaceae, Selenastraceae та Naviculaceae. Також значним родовим та видовим різноманіттям відзначалася родина Oocystaceae. Таким чином, у фітопланктоні формувався протококово- діатомовий комплекс. Сапробність досліджених ставків Кіровського району дорівнювала 2,5 й відповідала β-мезосапробній зоні (зона помірного забруднення). ^[2]

Культура та мистецтво[ред. | ред. код]

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Парки[ред. | ред. код]

Парк ім. Є.Т. Абакумова

Музеї та експозиції[ред. | ред. код]

Музей (Був) в ПК ім. Є.Т. Абакумова

Театри[ред. | ред. код]

Палаци культури[ред. | ред. код]

Палац Культури імені Є. Т. Абакумова

Кінотеатри[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Фізкультурно-оздоровчий комплекс «Мрія»
Стадіон «Абакумовец»

Основні автомагістралі[ред. | ред. код]

Промислові підприємства[ред. | ред. код]

Шахта ім. Є.Т. Абакумова

Внутрішні гроші[ред. | ред. код]

У 1990 році шахта імені Абакумова випустила внутрішні гроші.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Однією зі знімальних майданчиків художнього фільму Дзеркало для героя був «Старий Парк» на Абакумова. Зйомки відбувалися при вході в парк на тлі пам'ятника шахтаря з відбійним молотком у 1987 році.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Вид сверху - Террикон номер 22. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 22 січня 2011.
↑ Апробування способів біоіндикації екологічного стану, 2007

Посилання[ред. | ред. код]

Абакумова. Гігантоманія [1] [Архівовано 12 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Під'їзна колія Рутченкове - Лідіївка - Шахта ім. Є. Т. Абакумова [2] [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Україна і Друга світова війна, кінолітопис, 1939–1945 [3] [Архівовано 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

[1] Вид сверху - Террикон номер 22. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 22 січня 2011.

[2] Апробування способів біоіндикації екологічного стану, 2007

[1]

[2]