Боссе (Донецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боссе
Основні дані
Інша назва Донгірмаш
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Ленінський район
Громада Донецька міська громада
Засноване 1869
Статус міста від 1917 року
Населення 50 тис
 - повне 50 тис
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Густота населення 2551 осіб/км²
Поштові індекси 83000—83490
Телефонний код +380-622, 623
Висота над рівнем моря 169 м
Водойма Кальміус
Назва мешканців боссевчча́нин, боссевчча́нка, боссевчча́ни
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Мушкетове
До Києва
 - фізична 593 км
 - залізницею 801 км
 - автошляхами 693 км
Міська влада


Боссе — історична місцевість на півдні Донецька. З 2014 року перебуває під окупацією російських військ.

Головним підприємством є Донгірмаш

Внаслідок збройної агресії проти України місто перейшло під контроль російських військ. Визнане Верховною Радою України тимчасово окупованою територією.[1]

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Ім'я Боссе в Донецьку офіційно не увічнено. Боссе — так неофіційно називається житловий район Машинобудівного заводу в адміністративному Ленінському районі м. Донецька[2]. 1935 року завод Боссе отримав ім'я 15-річчя Ленінського комсомолу Донбасу, потім був перейменований на честь Ленінського комсомолу України.

Історія[ред. | ред. код]

У 1889 році компаньйони Е.Боссе і Р.Геннефельд недалеко від Юзівки придбали ділянку землі у поміщика і шахтовласника М.А. чавуноливарного заводу. У тому ж році ними була придбана і фабрика обгорткового паперу в селі Первомайськ Луганської області для переобладнання на механічний завод.

На побудованому в 1889 році машинобудівному та чавуноливарному заводі вироблялися: парові машини, вуглепідйомні машини, парові та ручні лебідки, парові котли, парові та ручні насоси та вентилятори, парові водовідливні машини, шківи ремінні та канатні до 4-х апарати та зупиночні снаряди, поворотні кола, вагонетки різних видів, бурові інструменти. Завод неухильно розвивався, будувалися цехи, встановлювали нове обладнання, впроваджували нові технології.

У 1896 році переведений з купецького стану в стан потомствених почесних громадян.

У 1902 році Е.Боссе і Р. Геннефельд поділили свою власність: машинобудівний і чавуноливарний завод у селищі Юзівка ​​відійшов до Босі, а механічний завод в Первомайськ (місто, Луганська область) селі Петро-Мар'ївці на Лугань | річці Лугані]] (нині Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса) перейшов у власність Р. Геннефельда[3]. Є підстави вважати, що Е.Боссе був одним із власників «Донецького Товариства залізоробного і сталеливарного виробництв» в сел. ВАТ Дружківський машинобудівний завод]] у місті Дружківка]Донецької області Україна).

У 1909 році батько привів 15-річного сина - майбутнього Першого секретаря ЦК КПРС і керівника СРСР Микиту Сергійовича Хрущова на чавуноливарний і машинобудівний завод Е. Боссе до керівника. на роботу як учень слюсаря.

Після революції і Цивільної війни у 1920 ріку «Машинобудівний і чавуноливарний завод інженерів Е. Т. Босе і Р. Г. Геннефельда» був націоналізований. Едуард Теодор Боссе із сім'єю поїхав з України до Прибалтики, хоча сподівався повернутися. Помер у Ризі 27 червня 1927а.

Обстріл зупинки «Донгірмаш» у Донецьку Артобстріл зупинки транспорту «Донецькгірмаш» у Донецьку — мінометний обстріл транспортної розв'язки 22 січня 2015 року в Ленінському районі Донецька, захопленого проросійськими терористичними угрупуваннями в ході війни на сході України. Обстріл кваліфікований як терористичний акт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
  2. Босе. Архів 400-bosse.html оригіналу за 2013-03- 01. Процитовано 22 листопада 2011.
  3. На Першотравневому електромеханічному заводі вважають, що Р. Геннефельд став власником заводу раніше — в 1896 році.