Аксай Єсауловський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аксай Єсауловський
48°01′42″ пн. ш. 43°10′01″ сх. д. / 48.02861100002777306° пн. ш. 43.167222000027777540° сх. д. / 48.02861100002777306; 43.167222000027777540
Витік
• координати 48°12′50″ пн. ш. 44°09′08″ сх. д. / 48.21388888891677738° пн. ш. 44.152222222249775996° сх. д. / 48.21388888891677738; 44.152222222249775996
Гирло Цимлянське водосховище
• координати 48°01′43″ пн. ш. 43°10′02″ сх. д. / 48.02861111113877257° пн. ш. 43.167222222249776564° сх. д. / 48.02861111113877257; 43.167222222249776564
Країни: Росія
Регіон Волгоградська область
Довжина 179 км
Площа басейну: 2588 км²
Середньорічний стік 38 м³/с
Притоки: Rossoshd
Мапа

Аксай Єсауловський (Гнилий Аксай, рос. Аксай Есауловский) — річка у Волгоградській області Росії, ліва притока Дону (впадає в Цимлянське водосховище, яким затоплено нижню течію річки). Довжина 179 км, площа сточища 2588 км².

Бере початок в Ергенях, русло звивисте. Живлення головним чином снігове. Середня витрата близько 38 м³/сек. Влітку у верхів'ях пересихає. Замерзає на початку грудня, розкривається в середині березня. Використовується для поливу.

Загальна фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Аксай — типова рівнинна річка з невеликим похилом і повільною течією. Початок річки знаходиться у Свєтлоярському районі Волгоградської області в районі селища Краснопартизанський, в межах Ергенинської височини, на висоті близько 110 метрів над рівнем моря[2]. Від витоку річка тече переважно у південно-західному напрямку. Нижче села Аксай річка змінює напрямок на субмеридіональний - на захід. Гирло річки розташоване на висоті 36 метрів в районі хуторів Новоаксайський і Генераловський[3]

Сточище[ред. | ред. код]

Площа сточища — 2210 км²[4]. Все сточище розташовано у зоні степів, ліси представлені лише штучними лісонасадженнями і полезахисними лісосмугами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Карты Генштаба M-38 (В) 1:100000. Волгоградская и Ростовская области. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 5 серпня 2020.
  3. Топографическая карта Европейской России. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 5 серпня 2020.
  4. Схема комплексного использования и охраны водных объектов бассейна реки Дон. Книга 1. Общая характеристика речного бассейна. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  5. а б в г д е ж и Топографическая карта Европейской России. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 5 серпня 2020.