Алессандро Парізотті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алессандро Парізотті
Народився 24 липня 1853(1853-07-24)[1][2][…]
Рим, Папська держава[4]
Помер 4 квітня 1913(1913-04-04)[1][2][…] (59 років)
Рим, Італія[4]
Країна  Королівство Італія
Діяльність композитор, музикознавець, диригент
Відомі учні Lucia Contini Anselmid
Знання мов італійська[1]

Алессандро Парізотті (італ. Alessandro Parisotti; 24 липня 1853 – 4 квітня 1913) — був італійським композитором і музичним редактором.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Алессандро Парізотті хоча й був композитором, сьогодні відомий більше як упорядник збірки пісень, відомих як Arie antiche (Arie antiche: ad una voce per canto e pianoforte, Мілан, 1885–1888). Збірка містить три томи пісень або арій, опублікованих як посібник з класичного співу, але три томи з тих пір були зведені до однотомних екстрактів, відомих як 24 італійські пісні та арії .

Парізотті зібрав ці "античні" арії (arie antiche - це італійський) у той час, коли було в моді відродження забутої музики класичної та барокової епохи, зокрема саме в цей час Мендельсон «відроджує» Страсті за Матвієм Й.С. Баха в Берліні (1829). Парізотті знайшов ноти забутих арій та дуетів і переклав їх для співу з супроводом фортепіано. При цьому Парізотті романтизував їх, змінюючи розміщення слів, гармонію, або додаючи до мелодичної лінї орнаментику. Такий підхід був властивий і іншим упорядникам того часу, зокрема Оліверу Дітсону. Арії в обробках Парізотті і досі часто виконують у концертних програмах.

Одна з відомих арій зі збірки Парізотто - "Se tu m'ami". була приписана Джованні Баттісті Перголезі, але оскільки жодних ранніх рукописів цього твору не було знайдено, вчені вважають, що Парізотті сам склав цей твір. Текст цієї арії був узятий із збірки Паоло Роллі "Di canzonette e di cantate librue due", опублікованої в Лондоні в 1727 р.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в International Music Score Library Project — 2006.
  4. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Glenn Paton, John (1991). "26 Italian Songs and Arias: An Authoritative Edition Based on Authentic Sources". Alfred Publishing. Many teachers of song believe John Glenn Paton's accompaniments to be too "dry," lacking any character at all and continue to use the other arrangements.

Посилання[ред. | ред. код]