Алієнора Голланд, графиня Марч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алієнора Голланд, графиня Марч
англ. Alianore Holland
 
Народження: 13 жовтня 1370(1370-10-13)
Апхолландd, Західний Ланкаширd, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія
Смерть: жовтень 1405
Причина смерті: післяпологові ускладнення
Країна: Велика Британія
Рід: Mortimer familyd і Holland familyd
Батько: Томас Голландd
Мати: Еліс Фіцаланd
Шлюб: Роджер Мортімерd[1] і Edward Charleton, 5th Baron Cherletond
Діти: Edmund Mortimer, 5th Earl of Marchd, Анна Мортімер[1], Lady Eleanor de Mortimerd[2], Roger Mortimerd[2], Joan de Cherletond[2] і Joyce de Cherletond[2]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Алієнора Голланд (англ. Alianore Holland; бл. 1373 — 6, 18 або 23 жовтня 1405) — англійська аристократка, дочка Томаса Голланда[ru], 2-го графа Кент, і Еліс Фіцалан, дружина Роджера Мортімера[ru], 4-го графа Марч[ru].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася близько 1373 року. Старша дочка Томаса Голланда, який був сином Джоанни Кентської, матері короля Англії Річарда II. Відповідно, Алієнора припадала Річарду II племінницею і належала до найвищої англійської аристократії[3].

Чоловіком їй обрали Роджера Мортімера, 4-го графа Марча — одного з найбагатших аристократів Англії, який мав великі володіння в Уельсі і Валлійській марці. Він рано залишився сиротою і був найближчим спадкоємцем Річарда ІІ. За право на опіку над ним та управління його володіннями у 1382—1384 роках між аристократами розгорілася боротьба. У результаті під тиском Джоанни Кентської опікуном Роджера став Томас Голланд, батько Алієнори, тоді як володіннями малолітнього графа управляла група англійських аристократів, на чолі яких стояли графи Арундел[ru], Нортумберленд, Ворік[ru] та Джон, лорд Невілл. Томас Голланд, щоб прив'язати спадкоємця до себе, одружив його зі своєю дочкою. Шлюб укладено близько 7 жовтня 1388 року[4][5][6].

1398 року Роджер Мортімер загинув у Ірландії. Алієнора залишилася з чотирма малолітніми дітьми. Всі володіння Мортімерів опинилися під опікою короля Річарда. Але в жовтні 1399 року його скинув із престолу Генріх Болінгброк, якого коронували під ім'ям Генріха IV. Сини Алієнори, Едмунд і Роджер, мали більші права на престол, ніж Генріх IV — вони були нащадками Лайонела, герцога Кларенса, третього сина короля Едуарда III, тоді як сам Генріх IV був сином Джона Гонта, четвертого сина Едуарда III. Тому новий король помістив потенційних конкурентів під суворий нагляд — їх утримували у Віндзорському замку. Дочкам же було дозволено залишитися з матір'ю[7].

Після 19 червня 1399 року вийшла заміж вдруге — за Едуарда Черлтона, який 1401 року успадкував титули барона Черлтона і лорда Поуїса. У цьому шлюбі народилося 2 дочки[8].

Померла 6, 18 або 23 жовтня 1405 під час пологів[8].

Родина[ред. | ред. код]

1-й чоловік: від бл. 7 жовтня 1388 Роджер Мортімер (11 квітня 1374 — 20 липня 1398), 4-й граф Марч, 7-й граф Ольстер, 6-й барон Мортімер з Вігмора, 5-й барон Женевіль, 14-й лорд Клер від 1381, намісник Ірландії в 1382—1383, 1392—1398. Діти:

2-й чоловік: після 19 червня 1399 Едуард Черлтон (бл. 1371 — 14 березня 1421), 5-й барон Черлтон і лорд Поуїс від 1401. Діти:[8]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kindred Britain
  2. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. Cawley H. Earls of Kent 1352—1408 (Holand) (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 8 січня 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  4. Davies R. R. Mortimer, Roger (VII), fourth earl of March and sixth earl of Ulster (1374-1398) // Oxford Dictionary of National Biograph. — Oxford University, 2004.
  5. Tout Thomas Frederick. Mortimer, Roger de (1374-1398) // Dictionary of National Biography. — 1894. — Т. 39. — P. 145—146.
  6. Pugh T.B. Henry V and the Southampton Plot of 1415. — P. 181.
  7. Griffiths R. A. Mortimer, Edmund (V), fifth earl of March and seventh earl of Ulster (1391–1425) // Oxford Dictionary of National Biograph. — Oxford University Press, 2004.
  8. а б в Alianore de Holand, Countess of March (англ.). thePeerage.com. Процитовано 8 січня 2014.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]