Генріх IV (король Англії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх IV
King Henry IV from NPG (2).jpg
"З ласки Божої король Англії,
Франції, та Лорд Ірландії" [1]
Правління 30 вересня, 1399 - 20 березня, 1413
Коронація 13 жовтня, 1399
Попередник Річард II
Наступник Генріх V Ланкастер
Біографічні дані
Імена Henry Lancaster (Генрі Ланкастер)
Дата народження 3 квітня 1366(1366-04-03)
Замок Болінброук, Лінкольншир, Англія
Дата смерті 20 березня 1413(1413-03-20) (46 років)
Вестмінстер, Лондон, Англія
Місце поховання Кентерберійський собор, Кент, Англія
Дружина Жанна Наваррська
Діти Генріх V Ланкастер

Томас, 1й герцог Кларенський

Джон, 1й герцог Бедфордський

Гамфрі, герцог Глостерський

Бланш Англійська

Філіппа, королева Данії, Норвегії, та Швеції.
Династія Ланкастери
Батько Джон Ґонт, 1й герцог Ланкастерський
Мати Бланш Ланкастерська
Червона троянда — емблема Ланкастерів.

Генріх IV (англ. Henry IV, 3 квітня 1366 — 20 березня 1413) — король Англії та лорд Ірландії між 1399 та 1413, перший з династії Ланкастерів.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Генріх Ланкастер народився у родині Джона Гонта, герцога Ланкастерського. У молоді роки брав участь у дворянські опозиції, що прагнула обмежити владу короля Річарда II, але потім, у 1388 році, вступив у союз з королем. З 1390 до 1392 року вів життя мандрівного лицаря у континентальній Європі й Палестині, беручи участь, в тому числі, у громадянській війні у Великому князівстві Литовському.

У 1397 році отримує титул герцога Герефордського, але невдовзі король, скориставшись сваркою Генріха з герцогом Норфолком Томасом Моубреєм, виганяє обох з Англії. У 1399, після смерті Джона Гонта Річард II конфіскує його володіння. Генріх усупереч волі короля повертається до Англії та підбурює заколот. Його підтримують багато родовитих дворян, та невдовзі Річарда скидають.

Наприкінці вересня 1399 року Генріха Ланкастера було обрано королем.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Генріх IV Болінгброк був першим англійським монархом з моменту нормандського завоювання 1066 року, для якого єдиною рідною мовою була англійська, а не французька (точніше не англо-нормандська мова). Незважаючи на деякий опір професури й церкви, його правління стало початком занепаду французької мови в Англії та паралельного відродження англо-саксонської письменності й усної мови, а також становлення сучасної англійської мови.

В літературі[ред.ред. код]

Генріх IV є персонажем часописів Вільяма Шекспіра: «Річард II» та «Генріх IV», частини 1-а й 2-га.

Родовід[ред.ред. код]

Едуард II
 
Ізабелла Французька
 
Вільгельм I, граф Ено
 
Жанна Валуа
 
Генрі, 3й граф Ланкастерський
 
Мод Чауорт
 
Генрі, 1й барон Б'юмонтський
 
Еліс Комин
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едуард III
 
 
 
 
 
Філіппа Ено
 
 
 
 
 
Генрі Ґросмонт, 1й герцог Ланкастерський
 
 
 
 
 
Ізабелла Б'юмонстська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джон Ґонт, 1й герцог Ланкастерський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бланш Ланкастерська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Посилання[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.