Амадей V

Амадей V
Прізвисько	Le Grand
Народився	не раніше 1252 і не пізніше 1253 Château du Bourgetd, Ле-Бурже-дю-Лак
Помер	16 жовтня 1323[…] Авіньйон
Поховання	Hautecombe Abbeyd
Діяльність	політик
Титул	count of Savoyd
Рід	Савойська династія
Батько	Томас II Савойський
Мати	Beatrice Fieschid
Брати, сестри	Louis I of Vaudd, Thomas III of Piedmontd і Alice of Savoyd
У шлюбі з	Sybille of Bâgéd і Marie of Brabantd
Діти	Едуард (граф Савойський), Аймон (граф Савойський), Agnes of Savoyd, Анна Савойська, Beatrice of Bâgéd, Beatrice of Savoyd, Bonne of Savoyd, Margaret of Savoyd, Catherine of Savoyd, Eleonore of Savoyd і Maria di Savoia, baronessa di Faucignyd
Медіафайли у Вікісховищі

Амадей V Великий Граф (італ. Amedeo V il Conte Grande; 4 вересня 1249 — 16 жовтня 1323) — граф Савойський в 1285—1323 роках. Продовжив зміцнення держави та розширення своїх володінь.

Життєпис

Молоді роки

Походив з Савойського дому. Другий син Томаса, князя П'ємонту, та Беатриси Фієскі. Народився 1249 року. У 1259 році на момент смерті батька разом з братами перебував у в'язниці в Асті (столиці Монферратського маркграфства). Під тиском вуйка — кардинала Оттобоне Фієскі — Амадея та його братів було звільнено.

1270 року Амадей рушив до англійського короля Генріха III з надією отримати баронії, що колись належали стрийкові П'єтро II. Втім отримав тимчасовий пенсіон в 100 марок сріблом з тим, що питання маєтностей вирішить вже спадкоємець принц Едуард. У 1272 році стрийко Філіпп I влаштував шлюб Амадея з Сибіллою, спадкоємицею графства Брессе (її опікуном також був Філіпп I). 1275 року Амадей поступив на службу до Едуарда I, короля Англії. 1277 року брав участь у першій військовій кампанії з підкорення Вельсу. Під час другої вельської війни 1282 року Амадей керував військовим загоном в Честері, що полегшило облогу замку Руддлан.

1282 року після смерті старшого брата Томаса III Савойського отримав права на П'ємонт. 1283 року затверджений як герцог Шабле і граф Аости. 1285 році після смерті бездітного стрийка Філіппа I за рішенням арбітражу Едуарда I (йому було доручено заповітом померлого графа Савої), Амадей успадкував Савойське графство. В свою чергу його молодший брат Людовик отримав графство Во та щорічний пенсіон в 400 лір. Небожеві останніх — Філіппу — було передано Пінероло і Турин. Тоді ж офіційно Амадей V приєднав до своїх володінь графство Брессе і сеньйорію Боже, володіння його дружини.

Панування

1 жовтня того ж року за підтримки Робера, єпископа Женеви, Амадея V було оголошено захисником Женеви. Це було зроблено внаслідок протистояння єпископа Робера з Амадеєм II, графом Женевським. Того ж року граф Савойський придбав замок в Шамбері від свого попереднього власника Гуго де Ла-Рошетта. У 1287 році Амадей V взяв в облогу замок Іль поблизу Женеви, який захопив після 4,5 місяця. Уклав з Амадеєм II, графом Женеви, договір в Аннамессе, за яким останній визнав зверхність Амадея V.

1289 року вступив у військове протистояння з Юмбером I, дофіном В'єннським, через оволодінням останнім сеньйорією Беллекомб. У відповідь новий савойський граф Амадей V сплюндрував Беллекомб. Втім савойське військо зазнало невдачі під замком Ла-Террасс, чим скористався Юмбер I. Він зібрав війська й завдав поразки супротивникові біля Серветту. Зрештою 1293 року в Сен-Жан-де-Мор'єнн укладається мирний договір, за яким дофін відмовився від замків Фокіньї, Бонневіль, Монту, Алленд-ле-Вьє, Кредо з землями, фьєфами Шатофорт, Нерньє, Ла-Равур. Натомість дофін Юмбер I отримував повні права на бароні Ла-Тур-дю-Пін та сеньйорію Коліньї.

1294 року в Ліоні відбувся арбітраж стосовно князівства П'ємонт, яке було присуджено небожеві Амадея V — Філіппу, який вступив у володіння наступного року. У 1295 році запросив до свого двору Джорджо Аквільського, учня художника Джотто. Той прикрасив замок картинами, різьбленим деревом та фресками. 1297 року після смерті дружини оженився вдруге.

У 1301 році врегулював суперечку щодо контролю Вале єпархією Сьйону. 1304 року у складі французького війська брав участь у поході на Фландрії. За звитягу у битві біля Монс-ан-Певелі отримав Молев'є в Нормандії. 1307 року уклав договір з Жаном II, дофіном В'єннським, яким було зафіксовано поточний кордон між державами. Того ж року відправив війська на допомогу Аццо VIII д'Есте, маркізові Феррари, Реджо і Модени, проти коаліції Альбойно делла Скали, сеньйора Верони, і Гвідо Бональкосі, капітана Мантуї. Допомога графа Савойського допомогла 1308 року укласти між усіма сторонами угоду, яка підтвердила статус-кво. 1309 року перебував на коронації англійського короля Едуарда II. Того ж року уклав з Женевським графством договір у Сен-Жорж-д'Есперенш, що підтвердив Аннамесську угоду. також було укладено шлюбний договір доньки Амадея V з правлячою династією Дофіне.

1310 року вітав імператора Генріха VII Люксембурга, коли той прибув до Італії. Потім супроводжував того ж в італійському поході 1312 року, що завершився коронацією Генріха VII у Римі. За це отримав титул імперського графа, підтвердження усіх своїх володінь, зокрема володіння Асті й Івреєю, призначення імперським вікарієм в Ломбардії. 1313 року після смерті імператора повернувся до Савої. Водночас відсутність в Савойському графстві дозволила французькому загону раптово захопити місто Ліон й графство Ліонне. Амадей V мусив погодитися на включення Ліону до складу Франції, що створили загрозу Савої з боку останньої.

1314 року після сходження на трон Франції Людовика X відновив гарні стосунки із французьким двором. Того ж року мав конфлікт з Жаном II, дофіном В'єннським, який того ж року було припинено за посередництва Бертрана I, архієпископа Тарантеза, та Вільгельма IV Ройна, єпископа Гренобля. Савоя отримала містечко Ла-Буас. У 1315 році Амадей V допомагав ордену госпітальєрів в обороні Родосу від військ Османського бейліку на чолі із Османом I. За свою звитягу отримав девіз Fortitudo Eius Rhodum Tenuit (Його Сила Зберегла Родос). Відсутністю Амадея V скористався дофін Жан II, який захопив замок Мірібель.

У 1316 року саме Амадей V активно радив принцу Філіппу впровадити в королівстві Салічний закон спадкування. Це дозволило останньому стати королем Франції як Філіпп V. 1318 року сутички з Дофіне припинилися.

Згодом мав тертя з герцогством Австрійським. 1320 року Амадей V атакував Дофіне, де владу здобув молодий Гіг VIII, в якого 1321 року відібрав декілько прикордонних замків. З 1323 року вів з Папським престолом в Авіньйоні перемовини щодо участі в хрестовому поході проти Османської держави. Але помер, не завершивши перемовини. Трон успадкував син Едуард.

Родина

1. Дружина — Сибілла, донька Гі I Дамада, графа Брессе, дофіна Лав'є, сеньйора Боже.

Діти:

• Бонна (1275—1294), дружина: 1) Жана І, дофіна В'єннського 2) Гуго Бургундського, сеньйора Монбосона
• Елеонора (1279—після 1317), дружина: 1) Вільгельма де Шалона, графа Осер та Тоннерра; 2) Дре IV Мелло; 3) графа Жана I де Форе
• Жан (1280—1284)
• Беатриса (1281—1294)
• Едуард (1284—1329), граф Савойський
• Маргарита (1285—1349 р.), дружина Джованні І, маркграфа Монферрата
• Агнеса (1287—1322), дружина графа Вільгельма III Женевського
• Аймон (1291—1343), граф Савойський

2. Дружина — Марія, донька Жана I, герцога Брабанту

Діти:

• Марія (1298—1336), дружина барона Гуго де Фокіньї
• Катерина (1302—1336), дружина Леопольда I Габсбурга, герцога Австрії та Штирії
• Анна (1307—1359), дружина візантійського імператора Андроніка III Палеолога
• Беатриса (1310—1331), дружина Генріха VI, герцога Каринтії й Крайни

Джерела

• Cox, Eugene L. (1967). The Green Count of Savoy. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. LCCN 67-11030.
• Storia di Torino Vol. II: Il basso medioevo e la prima età moderna (1280—1536), Einaudi, Torino 1997