Авіньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авіньйон
Avignon
Blason ville fr Avignon (Vaucluse).svg 
Країна Франція Франція
Регіон Прованс-Альпи-Лазурний берег 

Департамент

Воклюз 
Округ Авіньйон
Код INSEE 84007
Поштові індекси 84000
Координати 43°57′00″ пн. ш. 4°49′01″ сх. д. / 43.95° пн. ш. 4.817° сх. д. / 43.95; 4.817Координати: 43°57′00″ пн. ш. 4°49′01″ сх. д. / 43.95° пн. ш. 4.817° сх. д. / 43.95; 4.817
Висота 10  - 122  м.н.р.м.
Площа 64,78 км²
Населення 89 683 (2010-01-01)
Густота 1384,42 ос./км²
Розташування
Авіньйон (Франція)
Авіньйон
Влада
Мер
Мандат
Marie-Josée Roig (UMP)
2008-2014
Офіційна сторінка 

Авіньйо́н (фр. Avignon) — місто та муніципалітет на півдні Франції, у регіоні Прованс-Альпи-Лазурний берег, адміністративний центр департаменту Воклюз. Розташований при злитті річок Рона і Дюранс. Населення — 89 683 осіб (2010)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 580 км на південь від Парижа, 90 км на північний захід від Марселя, на річці Рона. Авіньйон має станцію швидкісної залізниці.

Avignon, Palais des Papes depuis Tour Philippe le Bel by JM Rosier.jpg

Історія[ред.ред. код]

Папський палац збудований у 1335–1364 роках

Важливе галльське і римське місто; в ньому знаходиться міст 12 століття (збереглася лише половина), собор 13 і стіни 14 століття, а також два палаци, побудовані за часів, коли Авіньйон був папською резиденцією: Старий палац (13341342) і Новий палац (13421352). У 13481791 Авіньйон був папським володінням. У церковній історії Авіньйон має велике значення, оскільки протягом 72 років (1305—1378) служив місцеперебуванням пап, з яких Климент V, за наказом Пилипа IV переніс туди свою резиденцію з Рима. Але навіть після цього 70-річного періоду, відомого під назвою «Авіньйонського полону пап», місто до 1403 р. служило місцеперебуванням двом анти-папам.

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 42 762 8553 6866 11 676 9915 5202 550
Жінки 49 644 8272 7407 12 702 11 758 7992 1513


Культура і наука[ред.ред. код]

Місто знамените своїм щорічним Авіньйонським театральним фестивалем. В Авіньйоні розташований Університет Авіньйона і Воклюза.

Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 57 712 осіб працездатного віку (15-64 років) 39 061 була активною, 18 651 — неактивною (показник активності 67,7%, у 1999 році було 64,6%). З 39 061 активної мешканців працювали 30 524 особи (15 834 чоловіки та 14 690 жінок), безробітними було 8537 (4075 чоловіків та 4462 жінки). Серед 18 651 неактивної 7422 особи були учнями чи студентами, 3784 — пенсіонерами, 7445 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 40989 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 89324,0 особи, медіана доходів виносила 14 143 євро на одного особоспоживача[7]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 12 січня 2013. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Population avant le recensement de 1962 sur cassini.ehess.fr, наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  6. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.