Анастранґалія невиразна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анастранґалія невиразна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Анастранґалія (Anastrangalia Casey, 1924)
Вид: Анастранґалія невиразна
Біноміальна назва
Anastrangalia dubia
Scopoli, 1763

Анастранґа́лія невира́зна (Anastrangalia dubia Scopoli, 1763 = Corymbia (Anastrangalia) dubia (Scopoli) Pesarini & Sabbadini, 1994 = Leptura cincta Gyllenhal, 1827 nec Panzer, 1804 = Leptura fuliginosa Weise, 1887 = Leptura variabilis Paykull, 1800 nec DeGeer, 1775 = Marthaleptura dubia (Scopoli) Ohbayashi, 1963) — вид жуків з родини Вусачі.

Поширення[ред.ред. код]

A. dubia — пан'європейський вид, поширений по всій Європі, заході Росії, на Кавказі та суміжних районах, входить до складу європейського зоогеографічного комплексу.

У Карпатському регіоні — це звичайний, широко розповсюджений вид у гірських районах, і дещо менш розповсюджений у передгір'ях, що пов'язано із прив'язкою виду до лісових масивів утворених смерекою європейською, а в передгір'ях іноді заселяє ялицю білу.

Екологія[ред.ред. код]

Літ комах спостерігається з початку червня і триває до вересня, з максимумом у першій половині липня. Імаго можна зустріти на квітах: арункусу звичайного, гадючника в'язолистого, арніки гірської та ін. Личинка розвивається у мертвій деревині смереки, зрідка ялиці.

Морфологія[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

Дорослі комахи середнього розміру, 9-18 мм завдовжки. Загальне забарвлення тіла чорне з червоними надкрилами у самок і буро-жовтими у самців. Надкрила часто затемнені з боків, на вершинах та по шві — у самців, а у самок — з чорними облямівками, плямами або цілком чорні. Передньоспинка вкрита негустими стоячими волосками, внаслідок чого виглядає опушеною.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Життєвий цикл триває 2-3 роки.

Література[ред.ред. код]

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
  5. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11261/
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/adubia.htm