Андріюк Павло Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андріюк Павло Степанович
Народження 17 квітня 1923(1923-04-17)
Красносілка[1]
Смерть 1992
  Караганда, Казахстан
Країна  СРСР
Діяльність художник
Напрямок малярство
Член СХ СРСР

Павло Степанович Андріюк (нар. 17 квітня 1923, Красносілкове — пом. 1992, Караганда) — радянський живописець, член Спілки художників СРСР; один із засновників Спілки художників Караганди[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1923 року в селі Красносілковому Житомирської області. У 19381941 роках навчався в Омському художньому училищі (викладачі Кіндратій Бєлов, Тимофій Козлов). Брав участь у німецько-радянській війні[2]. Жив і працював в Караганді. Помер в Караганді у 1992 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Серед робіт:

  • «Околиці Алма-Ати» (1950-ті, олія);
  • «Полудень» (1958, олія);
  • «Бурова вишка» (1958, олія; Казахська художня галерея);
  • «На будівництві Магнітки» (1960);
  • серія «Баян-Аул» (1962, гуаш);
  • «Портрет зварника» (1963, акварель);
  • «Будівельний майданчик» (1963, акварель).

Брав участь у виставках з 1954 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 151 (рос.);
  • Ламонова О. Андріюк (Андреюк) Павло Степанович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 61—62. ISBN 978-966-02-8960-4.