Анна, герцогиня Калабрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна, герцогиня Калабрійська
Son Altesse Royale Princesse Anne Marguerite Brigitte Marie d’Orléans, duchesse de Calabre
Народилася 4 грудня 1938(1938-12-04)[1] (85 років)
Волюве-Сен-П'єр, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Підданство Іспанія Іспанія
Діяльність дружина глави Королівського дому обох Сицилій
Знання мов французька і іспанська
Суспільний стан Член королівської родини
Титул принцеса
Рід Орлеанський дім
Батько Генріх Орлеанськийd[1]
Мати Ізабелла Орлеан-Браганса[1]
Брати, сестри Princess Isabelle d'Orléans, Countess of Schönborn-Buchheimd, Арні VIId, Princess Hélène d'Orléansd, Prince François d'Orléansd, Duchess Diane, Duchess of Württembergd і Арні VIId
У шлюбі з Infante Carlos of Spaind
Діти син: Педро
доньки: Христина, Марія, Агнесса та Вікторія
Нагороди Шаблон:Кавалер Великого хреста Костянтинівського ордена Святого Георгія

Анна Маргарита Бріжит Марія Орлеанська, герцогиня Калабрійська (фр. Anne Marguerite Brigitte Marie d’Orléans, duchesse de Calabre; (4 грудня 1938(1938-12-04), Волюве-Сен-П'єр, Брюссельський столичний регіон)) — іспанська принцеса, член Іспанського Королівського Дому, дружина Глави Королівського Дому обох Сицилій, донька орлеаністського претендента на французький трон принца Генріха Орлеанського, графа Паризького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Принцеса Анна була одружена з Його Королівською Високістю Інфантом Карлосом Іспанським, Принцом Обох Сицилій, герцогом Калабрійським, головою королівського дому Обох Сицилій (1938—2015). Перша їх зустріч відбулася в 1962 році в Афінах, на урочистостях з нагоди одруження Принца Іспанії Хуана Карлоса та Принцеси Софії Грецької та Ганноверської. Принцеса Анна була почесною дамою при принцесі Софії, а Карлос перебував на урочистостях як родич і товариш Принца Іспанії.

Одруження відбулося в 1965 році. 11 травня 1965 року відбулася державна реєстрація шлюбу в Лувесьєні (Іль-де-Франс, Франція), а 12 травня того ж року пройшов церковний обряд одруження в місті Дре (департамент Ер і Луар, Франція).

Діти[ред. | ред. код]

  • Її Королівська Високість Христина, принцеса обох Сицилій (нар. 16 березня 1966 р.), чоловік — Педро Лопес-Кесада і Фернандес Уррутія (нар. 1964):
    • Вікторія Лопес-Кесада і Бурбон-Сицилійський (нар. 1997)
    • Педро Лопес-Кесада та Бурбон-Сицилійський (нар. 2003)
  • Її Королівська Високість Марія, принцеса обох Сицилій[es] (нар. 5 квітня 1967 р.), одружена з Симеоном Австрійським (нар. 1958 р.), сином Рудольфа фон Габсбурга :
    • ерцгерцог Людвіг Австрійський (нар. 1999)
    • ерцгерцогиня Ізабель Австрійська (нар. 2001 р.)
    • ерцгерцогиня Карлота Австрійська (нар. 2003 р.)
    • ерцгерцогиня Леонор Австрійська (нар. 2005 р.)
    • ерцгерцог Філіп Австрійська (нар.2006 р.)
  • Його Королівська Високість Педро, герцог де Ното (нар. 16 жовтня 1968 р.), потім герцог Калабрії, дружина Софія Ландалус і Мельгареджо (нар. 1973 року):
    • Хайме де Бурбон-Сицилійський і Ландалус (нар. 1993 року), герцог Капуї, потім герцог Ното
    • Хуан де Бурбон-Сицилійський і Ландалус (нар. 2003)
    • Пабло де Бурбон-Сицилійський та Ландалус (нар. 2004 р.)
    • Педро де Бурбон-Сицилійський та Ладалус (нар. 2006 р.)
    • Софія де Бурбон-Сицилійський та Ландалус (нар. 2008 р.)
    • Бланка де Бурбон-Сицилійський та Ландалус (нар. 2011 р.)
    • Марія де Бурбон-Сицилійський та Ландалус (нар. 2015 р.)
  • Її Королівська Високість Агнесса, принцеса Обох Сицилій (нар. 20 квітня 1971 р.), чоловік — Мішель Карреллі Паломбі, маркіз ді Райано (нар. 1965):
    • Тереза ​​Карреллі Паломбі (нар. 2003 р.)
    • Бланка Карреллі Паломбі (нар. 2005)
  • Її Королівська Високість Вікторія, принцеса Обох Сицилій (нар. 24 травня 1976 р.), чоловік — Маркош Номікос (нар. 1965):
    • Анастасіос Номікос (нар. 2005)
    • Ана Номікос (нар. 2006 р.)
    • Каролос Номікос (нар. 2008 р.)
    • Симеон Номікос (нар. 2012 р.)

Генеалогія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Дама Великого Хреста Справедливості Костянтинівського ордена Святого Георгія[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Sacred Military Constantinian Order of Saint George (2008). Membership of the Constantinian Order. Sacred Military Constantinian Order of Saint George. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 18 квітня 2009.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]