Хуан Карлос I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хуан Карлос I
Busto de Juan Carlos I de España (2009).jpg
Король Іспанії
Правління 1975-2014
Коронація 27 листопада 1975
Попередник Альфонс XIII
Наступник Філіп VI
Біографічні дані
Дата народження 5 січня 1938(1938-01-05) (77 років)
Рим
Дружина Софія Грецька та Ганноверська
Діти Гелена, Христина, Філіп
Династія Бурбони
Батько Хуан, граф Барселонський
Мати Марія де лас Мерседес Бурбон-Сицилійська
Escudo de armas de Juan Carlos I de España.svg
Juan Carlos I of Spain Signature.svg

Хуа́н Ка́рлос І де Бурбо́н[1] (*5 січня 1938 в Римі) — король Іспанії з 22 листопада 1975 до 19 червня 2014 року з династії Бурбонів французького походження. Онук останнього короля Іспанії Альфонса ХІІІ, позбавленого престолу квітневою революцією 1931 року. 2 червня 2014 року Хуан Карлос I оголосив, що вирішив зректися престолу на користь свого сина, принца Феліпе. Як пояснив прем'єр країни, для того, щоб Хуан Карлос І зміг покинути престол, в конституцію Іспанії внесуть відповідні зміни.

Сходження на престол[ред.ред. код]

1969 року Франциско Франко призначив спадкоємцем іспанського престолу 31-річного Хуана Карлоса[2], старшого сина графа Барселонського, проти волі батька. Хуан Карлос мав посісти престол не одразу, а лише після смерті Франко, що й трапилося 22 листопада 1975 року. Після коронації сам обрав називати себе Хуан Карлос І замість «Хуан ІІІ» та «Карлос V»[3].

Король виявив далекоглядність, провівши практично одразу ж після вступу на престол демократичні реформи, легалізувавши політичні партії (1977) і розпустивши франкістську «фалангу». На основі Конституції Іспанії, ратифікованої народним референдумом 6 грудня 1978 року і проголошеної 27 грудня того ж року, яка визнає Короля символом національної єдності і легітимним спадкоємцем історичної династії. Король був оголошений спадкоємцем не Франко, а історичної монархії, і гарантувалися цивільні права й свободи. Провінції отримали більше самостійності (Іспанія перетворилася на федеративну державу).

1981 року король Хуан Карлос І вчинив успішний опір спробі державного перевороту, яку влаштували військові, що прагнули відновити франкістський режим. З 1982 року король бере участь у буденному політичному житті та сприймається, насамперед, як символ національної єдності й гарант демократичних свобод.

Сім'я[ред.ред. код]

З 1962 р. одруженний на Софії Грецькій, дочці короля Греції Павла I, з данської династії Глюксбургів.

Діти:

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На честь Хуана Карлоса І названо десантний корабель-авіаносець іспанських ВМС, введений в експлуатацію в 2011 року.
  • 10 березня 2007 р. під час промови прем'єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Сапатеро на Іберо-Американській зустрічі на вищому рівні у Сантьяго, Чилі, трапився інцидент: Хуан Карлос I запропонував Президенту Венесуели Уго Чавесу «заткнутися». Дуже швидко фраза ¿Por qué no te callas? стала інтернет-мемом.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Іван Карл I
  2. "Those Apprentice Kings and Queens Who May — One Day — Ascend a Throne, " New York Times. 14 November 1971.
  3. Bernecker, Walther (1998). Monarchy and Democracy: The Political Role of King Juan Carlos in the Spanish 33 (1). с. 65–84. 
Попередник
Альфонс XIII
Arms of Spanish Monarch.svg Король Іспанії
1975-2014
Arms of Spanish Monarch.svg Наступник
Філіп VI