Антипатр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антипатр, грец. Αντίπατρος (397 до н. е. — 319 до н. е.) — полководець Пердікки III, Філіппа II та Александра Македонського, близький друг останнього. Діадох.

Походив зі знатного роду. Службу розпочав ще за царя Пердікки III відзначився в його походах. Після смерті царя написав грецькою книгу «Іллірійські звитяги Пердікки». після цього став служити царю Філіппу II. Стає його головним дипломатом, особливо у відносинах із греками, чию культуру знав та любив.

Александр, відправляючись у 334 до н. е. в Азію, залишив його намісником Македонії. Останньою він керував зі старанністю та мистецтвом і перемогою при Мегаполісі (330 до н. е.) придушив дуже небезпечне повстання спартанців, спрямоване на повалення македонського ярма.

По смерті Александра (323 до н. е.) Антипатр утримав у своїх руках наміснитцтво над європейськими країнами Македонського царства та здобув ще більшу самостійність, ніж раніше. Незабаром він повинен був витримати боротьбу з повставшою Грецією (Ламійська війна). Спочатку перемога була не на його боці, і Антипатр був замкнений в Ламії, але тоді до нього на допомогу прибуло військо під проводом Леоната. Хоча на початку 322 до н. е. Леонат був убитий в кавалерійській сутичці, Антипатр, до якого прийшов на допомогу ще Кратер, влітку 322 р. переміг повсталих греків при Кранноні і потім жорстоко помстився афінянам.

Після того, як правитель держави Пердікка був убитий в липні 321 до н. е., військо Александра Великого проголосило у Сирії, правителем імперії підстаркуватого Антипатра. Він помер 319 до н. е., призначивши своїм наступником не свого сина, Кассандра, а Полісперхона.

Джерела[ред.ред. код]